• Брухт ДальнобойСервис
Мобильная версия сайта Главная страница » Новости » Город и регион » Слідчий хотів відправити у СІЗО. Рідня зібрала 42040 гривень застави


реклама

Слідчий хотів відправити у СІЗО. Рідня зібрала 42040 гривень застави

— Сьогодні мене мали везти у СІЗО. Спасибі рідним, зібрали 42040 гривень застави (20 прожиткових мінімумів) і мене відпустили, — походжає гаражем 37-річний Андрій Потапенко з Тупичева Городнянського району (розмовляли 12 листопада). Під оком у чоловіка синець.



— Поліцейські вас відлупцювали?

— Ні. На пилорамі мене побили.

— Чого ж вас туди понесло?

— Я працюю менеджером з постачання на заводі залізобетонних виробів «Полісся» у Чернігові. Товариш працює у селі на пилорамі у западенців. Він розповів, що на виробництво недавно купили верстат многопил. Тому вирішив сходити на пилораму і запропонувати їм пили. Колись у нас на роботі у директора був многопил. Його продали, а пили залишилися. Ціла стопка.

— Андрію Анатолійовичу, ви приходите і кажете: «Я вам хочу запропонувати дешевше, ніж ринкова ціна?»

— Мене послали одразу, я їх теж, не довго думаючи. Дали спочатку в морду, потім ще й дрючком.

— Вернулися додому і вирішили їх полякати?

— Хотів биту взяти.

— А взяли зброю.

— То ще батькове лишилося. 23 роки тому чоловіка вбили, машину спалили за селом. Винуватого до цих пір не знайшли, не покарали, — приєднується до розмови мати Андрія Ольга Данилівна.


Андрій Потапенко

— Я хотів просто налякати і втекти звідти. Пішли з двоюрідним братом. Десь за півкілометра я стрельнув, і там трохи. Нас наздогнали і ще дали. У мене до цих пір побите тіло болить.

— Ага, і в мене досі ноги сині, — спускає штани нижче колін 39-річний Сергій Потапенко, двоюрідний брат Андрія. — Ось рани. Били мене палкою з гвіздками. У мій же день народження.

— Значить, того вечора ви відзначали день народження?

— Звісно. А закінчилося приїздом ментів.

— Андрію Анатолійовичу, у вас є кримінальне минуле? У чому звинувачують?

— Немає. У хуліганстві із застосуванням вогнепальної зброї і її незаконному зберіганні.

Власника пилорами 55-річного Василя Зозука застала на місці. Його помічник Андрій розповів:

— Я, Василь Володимирович і наш кухар були якраз на пилорамі.

Коли прийшов цей чоловік (Потапенко. — Авт.). Кричав, що спалить нас. Невдовзі ми почули постріли, а потім лайку, грюкіт. Ми тримали з шефом двері кухні, а кухарка заховалася у своїй кімнаті під ліжко.

— А що, у вашого начальника зброї немає, щоб оборонятися?

— Він людина поміркована. Колишній афганець, стріляє чітко і мітко. Знає, якого лиха може наробити зброя. Ми викликали поліцію і подзвонили нашим хлопцям, які йшли з центру.

— Поверталися з магазину. Тут дзвінок від Андрія. Я якраз йшов з Дімо і Васьо, — пригадує 28-річний Олег Пліш з Івано-Франківщини. — Я побіг, забігаю у ворота пилорами. У мій бік двічі вистрілив незнайомий чоловік і кричав: «Сука, я тебе застрелю». Я тікати попід парканом.

— За що вас стріляти? Що ви йому зробили? Може, молодицю відбили?

— Та у мене своя є. У магазині випили по п’ятдесят грамів, та й поверталися на базу. До того ніяких конфліктів у нас не було.

— Все тривало хвилини дві-три. Коли Дімо і Васьо зайшли на територію, ті двоє вже виходили з неї, матюкалися. Той, що без зброї, ще цигарку у наших хлопців попросив і сказав: «Ми не стріляли, горілка стріляла». Погрозили і пішли. Приїхала поліція, озброєні в бронежилетах. Ходили тут, дивилися. Познаходили гільзи. Ми сліди від куль у стіні показували. Один поліцейський сказав на дірку: «То шершні зробили». Які ще шершні, як куля там застрягла, і її до цих пір ніхто не дістав. Потім інший підійшов, у всьому розібрався. Коли знайшли той карабін, у ньому не лишилося жодного заряду.

— Від Великодня працюємо. Пилорама дала роботу більше ніж десятку місцевих жителів. Ми з усіма стараємося жити мирно. Після буревію допомагали розчищати дороги, — додає Андрій.

У рішенні Городнянського райсуду про обрання міри запобіжного заходу, ситуація описана так: «8 листопада близько 20 години Потапенко, реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на грубе порушення громадського порядку, знаходячись у стані алкогольного сп’яніння та перебуваючи на території пилорами ФОП «Зозук» вимагав від працівників дозвільні документи, погрожував зупинити роботу підприємства та знищити майно. Після чого пішов до свого гаража, відшукав мисливський карабін марки «Сайга» калібру 7,62 міліметра, зарядив, і на відстані близько 500 метрів до пилорами, діючи з хуліганських міркувань, прагнучи показати свою зневагу до існуючих правил і норм поведінки в суспільстві та протиставити себе оточуючим, проявляючи особливу зухвалість, здійснив кілька пострілів вгору. Після чого тримаючи в руках заряджений карабін, зайшов на територію деревообробного підприємства, грюкав по вхідних дверях до приміщення, у якому, побачивши його зі зброєю в руках, заховалися люди та стріляв вгору».

Підозрюваному Андрію Потапенку загрожує ув’язнення на строк від 3 до 7 років. Якщо домовитися з пилорамниками, можливо, обійдеться і умовним покаранням.

Валентина Остерська, тижневик «Вісник Ч» №47 (1801), 19 листопада 2020 року

Хочете отримувати головне в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram.

Теги: Андрій Потапенко, Городнянщина, суд, стрілянина, «Вісник Ч», Валентина Остерська

Добавить в: