• Брухт ДальнобойСервис


АРМА і арештовані активи

Наш співрозмовник – Володимир Анатолійович Коваль, завідувач Сектору менеджменту активів Центрального міжрегіонального територіального управління Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів.



– Що являє собою модель управління арештованими активами в Україні?

– До моменту створення такого органу як АРМА, арештоване в рамках кримінального провадження майно, зазвичай залишалося у володінні його власника із забороною відчуження або вилучалося, однак обидва сценарії мали негативний вплив на вартість та інвестиційну привабливість такого майна. Залишення арештованого майна у фактичному користуванні власника несло за собою мінімальний ризик його знецінення, але водночас це не давало можливості досягнути належної мети арешту. Під час вилучення арештованого майна у власника жоден з органів державної влади не був уповноважений вчиняти з ним активних операцій, а лише міг забезпечувати його зберігання. Метою моделі управління арештованими активами за Спеціальним законом є необхідність не лише збереження (зберігання) арештованого майна як такого, а й збереження та примноження його вартості.

– Також одним із основних зав­дань є управління активами. Хто такий управитель в розумінні законодавства?

– Перш за все, управління активами – це діяльність із володіння, користування та/або розпорядження активами, тобто забезпечення збереження активів, на які накладено арешт у кримінальному провадженні чи у справі про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави, та їх економічної вартості або реалізація таких активів чи передача їх в управління відповідно до Закону, а також реалізація активів, конфіскованих у кримінальному провадженні чи стягнених за рішенням суду в дохід держави внаслідок визнання їх необґрунтованими.

По-друге, управитель – це компанія, яка має успішний досвід комерційної діяльності на конкретному ринку товарів, робіт та послуг, належну репутацію, функціонує законно та здатна запропонувати таку модель управління арештованим майном, яка дозволить одержати розумний рівень доходів. Відтак, це може бути як власник певного типу активу, який управляє ним сам, так і провайдер послуг комерційного управління, незалежно від юридичного оформлення такої діяльності (суборенда, управління майном, комісія, комерційна концесія, спільна діяльність тощо). Національне агентство та його територіальні органи цікавить результативність управління – розумний дохід, розумні витрати та розумна винагорода за надані послуги.

– А який механізм відбору управителів?

– Щодо механізму відбору управителя, то на першій стадії відбору компанії запрошуються до співпраці щодо управління майном певного виду і повинні підтвердити наявність у них достатніх операційних потужностей, досвіду та вмінь доходного управління конкретно визначеним майном. Також компанії повинні засвідчити свою готовність взяти на себе певні зобов’язання на випадок передання їм майна в управління в майбутньому (зокрема, застрахувати таке майно та свою професійну відповідальність), довести сформованість статутного капіталу, підтвердити фінансову спроможність та відсутність заборгованості перед бюджетом тощо. Таким чином, при відборі потенційного управителя акцент робиться на його професійних досягненнях та здатності до доходного управління майном. Якщо компанії відповідають визначеним критеріям, вони включаються тендерним комітетом Національного агентства до Переліку осіб, які потенційно можуть управляти майном певного виду.

Включення до такого Переліку означає визнання придатності компанії до управління майном певного виду, але в жодному разі не будь-яким майном. Одна і та сама компанія може бути визнана придатною до управління різними видами майна, але для цього їй потрібно підтвердити свою спроможність до такого управління окремо щодо кожного заявленого виду майна. Перша стадія відповідного відбору не має часових обмежень та діє постійно.

У разі, якщо Національному агентству в управління передається окремий об’єкт нерухомості, який не підлягає продажу, розпочинається друга стадія відбору управителя. Вона полягає у продовженні конкурсу серед компаній, які попередньо визнані потенційними управителями такого виду нерухомості, до якого належить переданий в управління Національному агентству об’єкт.

– З якими органами співпрацює АРМА та його територіальні органи задля виявлення і розшуку активів?

– АРМА спільно з Генеральною прокуратурою України, Службою безпеки України, Міністерством внутрішніх справ України, Національним антикорупційним бюро України та Міністерством фінансів України затвердили Порядок взаємодії при розгляді звернень органів, що здійснюють досудове розслідування, прокуратури та виконання запитів іноземних держав щодо виявлення та розшуку активів.

Даний Порядок встановлює суб’єктів, порядок та строки розгляду звернень; вимоги до звернення та підстави для відмови; висновки та моніторинг результатів розгляду звернень та висновків; порядок витребування інформації для виконання іноземного запиту.

– Які завдання на майбутнє стоять перед АРМА?

– Серед головних напрямів подальшого розвитку можна виділити:

- розвиток інституційних та функціональних спроможностей АРМА;

- забезпечення ефективного виявлення активів, незаконно виведених з України, співробітництво з Офісом Генерального прокурора, Національним антикорупційним бюро України, Державним бюро розслідувань, іншими правоохоронними органами, з аналогічними установами іноземних держав, до компетенції яких належать питання щодо виявлення, розшуку та управління активами, відповідними міжнародними організаціями.

Сергій Степаненко, «Деснянка» №40 (827) від 8 жовтня 2020

Хочете отримувати головне в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram.

Теги: Коваль, Степаненко, Деснянка

Добавить в: