Як реагують власники автівок на суми штрафів?

Інспектори Самойленко (ліворуч) та Нечипоренко

Про них складають анекдоти і розповідають страшні історії. Дехто їх, як мінімум, побоюється, а, як максимум, ненавидить. І навіть тоді, коли їм посміхаються, то зустрічі з ними не радіють. Та це й не дивно: адже вони - «каральний орган» на дорозі, а всі ми (водії або пішоходи) – учасники того самого процесу, який зветься «дорожнім рухом». Щоправда, дамоклів меч у вигляді захмарно високих штрафів зробив водіїв значно дисциплінованішими. Але чи поменшало роботи у працівників ДАІ? Як їм працюється в нових умовах? Щоб отримати відповіді на ці запитання, я їду на чергування разом з даішниками.

В кущах ховатися не можна!

Щоправда, чергувати мені довелося не всю зміну, а лише три години. Але, виявляється, і за цей доволі короткий проміжок часу можна побачити багато цікавого.
Коли я приїхала на «місце дислокації патруля» - саме так називається край дороги, де чергують даішники, - їхній робочий день був у самому розпалі. Обабіч дороги стояла машина ДПС, поряд на тротуарі – штатив, а на ньому – сумнозвісний «Візир» (прилад для вимірювання швидкості руху автомобілів та фото- і відеофіксації факту порушення правил дорожнього руху. – Авт.). В цей час інспектори, а їх було двоє, уважно слідкували за рухом на дорозі. До речі, один з них робив це крізь екран «Візира». Підійшла, привіталась, познайомилась.
Основна мета, яку я ставила перед собою, – поглянути зсередини на роботу працівників ДАІ, вивчити умови, в яких їм доводиться працювати. Цікавило також і те, як реагують власники транспортних засобів на суми штрафів. Відразу зазначу, стояти декілька годин на загазованій дорозі, коли з усіх боків дме холодний вітер, – „задоволення” не з приємних, а заховатись у затишне місце не можна. Адже патруль ДПС має чергувати не будь-де, а на аварійно-небезпечних перехрестях та ділянках вулиць. «Тобто там, де найчастіше відбуваються дорожньо-транспортні пригоди. Кожний патруль має свою ділянку, за яку відповідає. Маршрути змінюють щодня і розподіляються перед виїздом, - розповів інспектор дорожньо-патрульної служби Андрій Самойленко. - Працюємо у дві зміни по дванадцять годин. Перша зміна - з сьомої ранку до сьомої вечора, друга – з сьомої вечора до сьомої ранку».
Цього дня наша ділянка – вулиця Преображенська (район Валу). Стоїмо поруч одного з найбільш аварійних перехресть – на розі вулиці Преображенської та проспекту Миру. «Тут водії або порушують правила перетину перехресть, або, ігноруючи дорожню розмітку, виїжджають не на «свою» смугу, - сказав напарник Андрія молодший сержант міліції Павло Нечипоренко. - Тому на самому перехресті або в місці, де смуги звужуються, трапляється багато дорожньо-транспортних пригод. Зіткнення відбуваються не часто, а от створення аварійних ситуацій – тут явище постійне».

Чому зупинили саме мене?!

Чекати порушників довго не довелося. Павло Нечипоренко зупиняє машину - перше порушення є. Андрій Самойленко показує мені «кіно» на екрані «Візиру» і пояснює суть порушення. Виявляється, водій порушив правило перетину перехрестя і правило розташування транспортного засобу на дорозі. Замість колишніх восьми з половиною гривень штрафу тепер йому «світить» від 425 до 510. Уважно вислухавши інспекторів, водій не визнає своєї вини.
Для підтвердження своїх слів інспектори демонструють відеозапис. Водій кілька хвилин уважно дивиться, а потім починає обурюватись. «Я нічого не бачу! В сонячну погоду нічого розгледіти не можна! Номерних знаків не видно!», - каже він. В якості незацікавленого свідка, даішники просять мене ще раз переглянути відеозапис і назвати номерні знаки машини. На екрані «Візиру» запис і справді погано видно – засліплює сонце, але номер розгледіти можна. Потім знову дивиться водій… Обурюється… І нарешті погоджується – то його машина! Інспектор Нечипоренко, пояснивши громадянину його права і обов’язки, пише протокол про адміністративне порушення. Чоловік в цей час спілкується зі мною. «Загалом я законослухняний і досвідчений водій. За кермом вже 30 років, - каже він. – За цей час лише двічі потрапив в ДТП і один раз сплатив штраф. Я чернігівець, тому їжджу по цій вулиці досить часто. Чому так трапилось сьогодні – навіть не знаю. Мабуть, поспішав, ось і схибив».
Люб’язно поговоривши зі мною, водій знову почав «наїжджати» на інспекторів. Його цікавило все: чому зупинили саме його, навіщо виписали штраф, чи законно стоять в цьому місці інспектори, чи є у них карта маршруту патрулювання, чому вона без підпису начальства, чому інші даішники ховаються в кущах? Після словесної перепалки водій таки заспокоївся. «Даішники на дорозі все ж таки потрібні. По-перше, для того, щоб зменшити кількість п’яних за кермом, - сказав він. – Загалом присутність даішників дисциплінує водіїв. Але сьогодні… Порушив не умисно, а випадково. Я не вважаю, що це такий вже величезний злочин, що потрібно штрафувати на півтисячі. Прикро».

Горілка, швидкість, обгон і неуважність…

Чергуємо далі. Доки стоїмо, «мої» даішники бідкаються, що досить часто водії поводяться по-хамськи: матюкаються, ображають їх. «Здебільшого, коли зупиняєш машину, водій заздалегідь налаштований вороже. Може нагрубіянити. Взагалі, за день такого в свій бік наслухаєшся... Найскладніше з п’яними водіями. Вони можуть бути і зовсім неадекватними, -говорить молодший сержант  Нечипоренко. – Чимало проблем можуть створити і п’яні пішоходи. Трапляються випадки, коли п’яна людина випадає з тротуару на проїжджу частину, раптово кидається на проїжджаючу машину, падає під час перетину дороги. Щоправда, винними в аваріях бувають не лише п’яні, а й тверезі пішоходи. На зауваження інспекторів ДАІ люди навіть не реагують – ходять, де їм заманеться. А щоб скласти протокол на пішохода, з ним треба півдня проморочитись, – документів же люди з собою не носять! Ось і доводиться іноді по кілька разів перевіряти надану інформацію. Щоб навчити українців переходити вулиці у дозволених місцях, штрафи для пішоходів ще потрібно збільшити і зобов’язати всіх мати при собі документи».
А от на дисципліну водіїв нові штрафи таки подіяли. Причини ж аварій залишаються незмінними: горілка, швидкість, обгін і неуважність. «Щодня ми зупиняємо різну кількість автомобілів. При старих штрафах фіксували значно більше ДТП, ніж зараз. Порушень правил дорожнього руху також поменшало. Нині виписуємо по п’ять-шість протоколів за зміну, - сказав Андрій Самойленко. - Основними видами порушень є керування в нетверезому стані, перевищення швидкості руху, порушення правил обгону, недодержання водіями розмітки проїзної частини шляхів з виїздом на смугу зустрічного руху, порушення правил перетину перехресть, проїзд на заборонений знак світлофора, порушення правил проїзду пішохідних переходів. І, як не дивно, найчастіше люди скоюють правопорушення через власну необачність: то був неуважний, то щось недобачив, то вирішив, що й так минеться».

Свою провину визнала лише білоруска

Наступним порушником ПДР виявилася громадянка Білорусі. Порушення – традиційне для цього перехрестя. «Я справді винна. Вперше в Чернігові. Була неуважною, вчасно не зорієнтувалась – ось і порушила», - відразу погодилась білоруска. Ні дивитись відеозйомку, ні сперечатись з даішниками вона не стала. «Все правильно. Я порушила, – мене зупинили. Хлопці виконують свою роботу. Так і має бути, - сказала пані іноземка. – Щоправда, орієнтуватись на українських дорогах буває досить складно. Наприклад, рух по смугах. У нас в Білорусі і відповідний знак висить, і є розмітка на дорозі, а в Україні лише знак. Добре, якщо ти місцевий, а якщо приїжджа людина і дорога незнайома?».
Інспектори виписали дівчині протокол, і вона відразу пішла у відділення банку сплачувати штраф. Потім віддала квитанцію даішникам і зробила те, що навряд чи колись роблять наші українські водії. Вона не просто перейшла вулицю від машини ДПС до своєї, а пройшла у протилежному напрямку понад 50 метрів, потім - через пішохідний перехід і попрямувала до своєї автівки. Побачивши мій здивований погляд, Павло Нечипоренко пояснив: «Білоруси ніколи не переходять вулицю у недозволених місцях. Якщо потрібно, вони пройдуть кілька зайвих метрів, але дорогу перетнуть лише через пішохідний перехід».

Я проти…

Через кілька хвилин – черговий порушник. І знову – порушення правила перетину перехрестя і правила розташування транспортного засобу на дорозі. Цього разу «мої» інспектори зупинили машину з молдовськими номерами. Водій мовчки вислуховує інспекторів і без зайвих слів підписує протокол. Іноземець виглядає доволі стомленим. Про безсонну ніч і довгу дорогу красномовно свідчать його червоні очі і набряки під ними. Штраф молдованин не сплатив, – забрав протокол і поїхав.
Ще один порушник (до речі, останній за час мого чергування) виявився мешканцем райцентру Корюківка. У «Візир» він не дивився, але теж обурювався. «Я проти того, щоб даішники стояли на дорогах», - сказав він.
Ось так, лише за три години – чотири протоколи. На щастя, обійшлося без аварій. «Внаслідок недотримання правил дорожнього руху на цьому перехресті ДТП трапляються в середньому раз на тиждень», - сказав інспектор Самойленко.

Довідка:

Зідно з ДАІшною статистикою, за сім місяців поточного року на території Чернігівської області було скоєно 493 ДТП. В них загинуло 78 осіб, а 638 було травмовано. Найбільше аварій було скоєно в Чернігові, Ніжинському та Прилуцькому районах, а також на автодорогах «Київ-Чернігів-Нові Яриловичі», «Київ-Глухів-Бачівськ», «Київ-Суми-Юнакіївка», «Чернігів-Мена-Сосниця-Грем’яч».

Порушник перевіряє «Візир»

Валентина Федусь

Хочете отримувати головне в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram.

Додати в: