Готель «Слов’янський» і місто Новгород-Сіверський сповзають у яр

Олена Дергач з невісткою Людмилою та онуком Єгорком

З 23 на 24 травня в Новгороді-СІверському лило, аж гуло. За даними Чернігівського обласного центру гідрометеорології, тоді за 12 годин випало 39 міліметрів опадів (під час пристойного дощу буває лише до 14-и). Місто буквально тонуло. Вниз плив навіть асфальт.
Сунеться в яр єдиний в області чотиризірковий готель «Слов'янський», побудований за сприяння Леоніда Кучми. Одинадцять вулиць теж — які повністю, які частково. Подекуди урвища наблизилися впритул до проїжджої частини. Під загрозою — 16 житлових будинків, де мешкає 46 людей, шматки газопроводів, ліній електропередач, господарські споруди.

Готель «Слов'янський» розплатився за Кірпу?

Ситуація з відомим готелем «Слов'янський» (його спорудження свого часу обійшлося у 106 мільйонів гривень) — супераварійна. За прекрасним фасадом — глибоке урвище, де лише уламки зливної каналізації. Проблема наростає. Після травневих дощів ще був зливний колодязь. Зараз він щез. Дерева продовжують падати, а земля зсуватися. Яр більшає, з нього вимивається глина, яку несе на людські городи. Від одного власники вже відмовилися — на глинищі нічого не росте. Інші збираються до суду.
Аби хоч якось пригасити руйнацію, до обірваної зливної труби прикріпили дерев'яний жолоб. Іншої ради немає, але виглядає він, як соломинка. Добра злива знесе його, моє пір'їнку.
Кажуть, «Слов'янський» мали побудувати у безпечнішому місці. Але роль зіграв краєвид — Десну і заливні луки аж ген-ген видно з вікон фешенебельних номерів. Готель люблять і столичні гості, й росіяни.
«Слов'янський» будували за часів губернатора Валентина Мельничука та його заступника-керівника апарату Миколи Стрільця. Архітектурними й будівельними роботами займався головний архітектор Петро Максимчук з Києва. Спитала його, чому «Слов'янський» стоїть саме на цьому місці і як його вибирали.
—  Готель будували швидко, за 6 місяців. Де його споруджувати, вирішувало найближче оточення тодішнього Президента Леоніда Кучми. Міністр транспорту Георгій Кірпа особисто пальцем вказав нам місце. Будівництво пройшло безліч експертиз. У принципі, готелю нічого не загрожує. Він міцно тримається на 18-метрових залізобетонних палях. Там все продумано до дрібниць.
—  Але ж поряд яр!
—  Ну то й що? Пів-України на ярах побудовано.
—  Та зливну каналізацію вже змило дощами. І урвище все ближче до готелю.
—   Справді, якщо чекати з моря погоди, та ще й довго, то в провалля впаде спочатку котельня, а потім «Слов'янський». Змило зливні споруди  —  треба  все  негайно відновлювати. Немає грошей — шукати спонсорів. Будівельні гарантії даються на рік. А далі все залежить від експлуатації і догляду. Слідкувати за всім потрібно.
—  Правда, що спочатку для готелю призначалося Інше місце?
—  Так, у центрі міста. Але все задумане по проекту туди не вміщалося — територія навколо вже була приватизованою.
«Слов'янський», до речі, на балансі обласного управління капітального будівництва. «Рятувальний» проект уже готовий, коштує він близько 100 тисяч гривень. А роботи — 3,8 мільйона. Окремий проект для Новгорода-Сіверського затяг 360 тисяч гривень. А на першочергові роботи потрібно 5,6 мільйона, — розповідає заступник голови Новгород-Сіверської райдержадміністрації Олександр Могильний. —Треба укріпити яри, поставити гідроспоруди і зробити спеціальні лотки. Реконструкція лише однієї з одинадцяти вулиць — імені Коротченка — затягне мільйон гривень по проекту. Тут треба на 800 метрах відновлювати асфальтове покриття. Будинки, сараї, паркани можуть зависнути у повітрі. Так само потрібні ремонт і укріплення доріг, зливні споруди. А головне — зливогасники.
Це величезні залізобетонні гідротехнічні «монстри», котрі буквально тримають на собі ті ж вулиці перед урвищем. Скажімо, стоїть такий амбал внизу вулиці Соборної.

«Мій дім -над прірвою»

Олена Дергач живе на вулиці Парковій, 10. Як тільки починається злива, вона сідає якомога далі від стіни, котра виходить на урвище, і
молиться. Боїться, аби її будинок не звалився у прірву. Бо куди вони з сином Віталієм, невісткою Людмилою і тримісячним Єгорком тоді подінуться?
— Будинок наш ми з синами самі побудували. Як тільки важко було. Дітки малі, але штукатурку місили... Нізвідки було допомоги чекати, — плаче Олена Степанівна. — Бачите, який наш дім доглянутий. І зала, і спальні просторі. Кухня, вітальня. Квіти скрізь. Виноград на вулиці. Я самотня жінка, сама дітей поростила. На хлібозаводі життя пропрацювала. Все в дім, про синочків дбала. І ось яке нам горе. Півгороду впало в яр. Там яблунька росла з червоними яблучками, опеньки ми завжди збирали, а тепер глибоченна яма. Сарай би теж завалився, але погріб його тримає, глибокий, два з половиною метри. Та чи надовго вистачить? Нам би будиночок якийсь дали. Ми б його до розуму довели. Хоч і не хочеться своє добро покидати... Жах бере, як подумаю, що осінь прийшла... Скільки комісій тут перебувало — й не полічити. Та все марно...
Олександр Могильний згодний: цей дім — найпроблемніший у Новгороді-Сіверському. Сім'ю Дергачів порятує або переселення, або зливозбірник.

Коли стихія розгулялася

Проблеми почалися значно раніше нинішнього травня. Перший дзвіночок пролунав у серпні 2006 року — з 21 по 23 теж були зливи. Грошей просипи ще тоді, та довелося обходитися своїми силами.
— А вони мізерні, — розповідає далі Олександр Могильний. — Резервний фонд району, передбачений бюджетом, — 50 тисяч гривень. Що за такі гроші зробиш? Щебінь завезли, деякі місця укріпили відходами з заводоуправління будматеріалів — меленим вапном. Поки що тримається. А як буде далі — хтозна. Загалом, на ці роботи витрачено 65 тисяч гривень (з додачею спонсорських коштів). Новгород-Сіверський побудовано на пагорбі. І оті злощасні 11 вулиць круто спадають донизу. А загалом перепад верхньої та нижньої частин міста становить 90 метрів. До того ж місто розбудовувалося впритул до ярів.

Що за цифра — 9,4 мільйона?

У таку суму оцінили вартість робіт фахівці «Чернігів водпроекту» та «Чернігівводбуду». Вони, до речі, працювали в борг. На першочергові аварійно-відновлювальні роботи для міста і готелю область просила 8,48 мільйона гривень. Тепер просять 9,4 мільйона. МНС на засіданні експертної комісії 12 червня кваліфікувало дану подію як надзвичайну ситуацію місцевого рівня. Отож кошти на ліквідацію її наслідків мали знайти в Новгород-Сіверському районі.
Зрозуміло, це нереально. Уся надія поки на гроші з Резервного фонду Держбюджету.
Як сказав заступник начальника управління економіки облдержадміністрації Олександр Капелюха, новий пакет документів до Міністерства з надзвичайних ситуацій вже готовий. Адже саме тут визначається рівень лиха — об'єктовий, місцевий, регіональний чи державний. Тим більше, що, згідно з розпорядженням Кабміну від 29.07. 2009 року, кошти з Резервного фонду можуть спрямовуватися не лише на ліквідацію наслідків надзвичайних ситуацій, а й на їх попередження.
Чиновники пишуть і відправляють папери один одному. Оце поки що і всі роботи по порятунку Новгорода-Сіверського. Жаль Олену Дергач і її маленького онука...

Людмила Пархоменко, тижневик „Вісник Ч”, №37 (1217)

Хочете отримувати головне в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram.

Додати в: