Доставка

Любите подарунки?

Який найкращий подарунок вручали вам, а який — ви? Що вразило, що обурило? Йде весна, а з нею й свята, які просто вимагають — даруй!



«Найцінніше — ставлення людей»

Віктор Рафальський, начальник Ніжинського міськрайонного управління Головного управління Держпродспоживслужби у Чернігівській області:

— Я роблю подарунки у садочки, дітям-сиротам. Через волонтерів передаю те, що потрібно. Удома дарую дружині квіти — і на День святого Валентина, і на 8 Березня. Найцінніше, вважаю, ставлення людей. І в особистих стосунках, і в робочих.

«Щоб на все село пах!»

Марія Снітко, пенсіонерка, Скитьки біля Любеча на Ріпкинщині:

— День святого Валентина у нас подвійне свято. 14 лютого у 2004 році ми з чоловіком, Михайлом Веремієнком, одружилися. Йому зазвичай дарую дорогу туалетну воду. Щоб на все село пах! А мені Миша дарує квіти. Я замовляю квіти у вазонах. Щоб росли і цвіли довго. Орхідея, подарована коханим, третій рік цвіте.

Жінці — троянди, на дні народження — конверт

Доставка

Олег Довгий, військовий комісар Городнянського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки:

— Подарунки треба дарувати обов’язково! Але потрібні. Знаєте, кажуть: тільки після дня народження починаєш розуміти, скільки в світі непотрібних подарунків. Так от, щоб такого не було, останнім часом дарую конверти з певною сумою. Іменинник сам вирішить, що йому потрібно купити. Жінкам, вважаю, обов’язково треба дарувати квіти. От на День закоханих моя дружина отримає букет червоних троянд. Вона всі квіти любить, та найчастіше дарую троянди. Досі зберігаю подарунки від дітей — малюнки, поробки. На Новий рік — листівка зі сніговиком і ялинкою. Цікаво передивитися, пригадувати. А от в армії подарунки дарувати не прийнято. То і не балуємося ними.

Від вихованців — дякую

Юрій Ковбаско, директор Старобасанської загальноосвітньої школи-інтернату, Бобровицький район:


— Не пам’ятаю жодного непотрібного подарунка. Зазвичай і я, і мені — побутові речі, потрібні для дому. Мої вихованці такі, що від них через роки «дякую» як подарунок. У родині прийнято вітати одне одного зі святами, але чимось символічним. На День закоханих дружині подарую букет, а вона мені свою увагу. Разом уже майже 32 роки! Найбільше запам’ятався подарунок від товариша — набір інструментів для ремонту машини. Це задоволення не дуже дешеве, відірвати кошти із родини і самому собі купити часто шкодуєш. А такий набір дуже потрібний.

«Сама люблю дарувати»

Надія Шуба, пенсіонерка, Анисів, Чернігівський район:

— Дарунки від Бога — то моя доля, діти, онуки. По життю я сама люблю дарувати, балувати. Зробила щось хороше, і на душі свято. Я починала з учениці продавця, а доросла до начальника швейно-трикотажного відділу на універсальній базі. Богом клянусь, не крала. Чесним жити важко. Кинула посаду у 2000 році і поїхала на заробітки в Італію. Працювала покоївкою п’ять років в одній родині. Чотириповерховий будинок, дитина. Хазяїн хороший. Була і ще робота. До 2010 року там пробула. Зустрілася з землячками. То для душі був празник. Робота ж важка. Повернулася, купила синові квартиру в Чернігові. Ще одному дитяті свою лишила. А сама в батьківську хату, в Анисів. Вийду на двір, вдихну чистого повітря. Стану на межу — земелька, природа. І щастя більшого не треба.

Тижневик «Вісник Ч» №7 (1761), 13 лютого 2020 року

Хочете отримувати головне в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram.

Теги: подарунки, опитування, «Вісник Ч»

Добавить в:


ЦентрКомплект