Мобильная версия сайта Главная страница » Новости » Город и регион » Розчарування року – яке воно у вас?


Розчарування року – яке воно у вас?

2019 рік вмістив стільки подій, що у спокійніший час і за десятиліття не набереться! Було звільнення військовополонених моряків та політв’язнів Кремля, вибори президента, вибори до Верховної Ради, зміцнення курсу гривні, отримання Томосу про автокефалію, дебати кандидатів у президенти («Стадіон так стадіон!»), призначення нового Кабінету Міністрів України, корупційний скандал в «Укроборонпромі», відмова України від участі на «Євробачеині-2019», скандал довкола розмови Трампа і Зеленського і т. д.

Шуму багато, а чи з усього є толк? Розчарування року — яке воно у вас?



Злих людей побільшало

Сергій Петренко, столяр, Ніжин:

— Життя у більшості нелегке — це правда. За останній рік злих людей побільшало. Особливо після виборів. Одного разу бачив у електричці, як жінки плювали одна на одну, отак зчепилися через політиків. Неначе інших проблем не мають. Замість того, аби лаяти одне одного, краще щось корисне зробити. Хоч хліба бездомному цуценяті дати, хоч дерево посадити. Допомогти комусь, хай не ділом, а словом, порадою.

Пенсію не відсудив

ігор Поплавський, домогосподар, Чернігів:

— Більше, як півтора року тривають суди з Пенсійним фондом, намагаюся добитися пенсії. Програв. Зараз справа в Апеляційному суді. Мені 56 років, на заслужений відпочинок, як учасник бойових дій, мав піти в 55. Рік (а він рахується за три) прослужив миротворцем у колишній Югославії, нині Боснія і Герцеговина. Пенсійний фонд вимагає довідку від військкомату. А я проходив службу не від Збройних сил, а від поліції. Відповідно, таку довідку надати не можу. Суддя каже: на руках є довідка, інша, але підтверджує перебування миротворцем, є фото з місць служби, що вам ще треба? Я пояснюю, що я не військовий, я не вбивав, а охороняв порядок, як поліцейський. Ті, з ким служив, пішли нормально на пенсію, без проблем. А я морочусь. Ще й інститут не враховують, бо копію диплома загубили. Надаю оригінал — знову щось не те.

Махнув рукою. Будь що буде, тримаємо сім корів, поки є здоров’я, заробимо собі на хліб. Хоч і ні дня, ні ночі з таким господарством.

Платіжки за транспортування газу

Валентина Дєдкова, депутат Куликівської селищної ради, Горбове, Куликівський район:

— Для більшості селян — біда і образа. Ми ж самі по вулиці прокладали труби, своїми грошима, самі копали траншеї. І прокладання труб до села без його мешканців не обійшлося. Тоді нам держава грошей не дала, а тепер вимагає гроші за транспортування. Влітку газу менше використаєш, ніжу квитанції сума прийде. У середньому по селу — 150 гривень. І не важливо, чи ти вмикав опалення і газплиту, чи ні — будь добрий, заплати. Та й на швидкі позитивні результати після виборів чекали. А їх нема. Звичайно, півроку після голосування — не термін, але ждали ж швидких змін. Зате в особистому житті і по роботі — без розчарувань.

Пошуки роботи і заборона на експорт деревини

Олександр Червоняк, мисливствознавець ДП «Прилуцьке лісове господарство»:

— Довгий час працював у сфері лісового господарства, а потім вирішив змінити рід занять — пішов у торгівлю. На жаль, виявилося не моє, не пішло, і почалися виснажливі пошуки роботи. Але хто шукає, той знайде. Повернувся на перше своє робоче місце (з якого свого часу перейшов мисливствознавцем до приватника, бо там була більша зарплата). Ще й додалась посада міжрайонного мисливствознавця (по Прилуччині, Ічнянщині, Срібнянщині і Варвинщині).

Ще розчарування — лісове господарство переживає не найкращі часи. Через закритий ринок збуту, важко триматися на плаву. Деякі підприємства переходять на чотиригодинний робочий день, ми поки петляєм. Місцевим підприємцям продаємо ліс. Був відкритий експорт: виростив — зрубав — продав — отримав валюту. Тепер працюємо мінімально, по внутрішньому ринку.

Самотність

Іван Чорномаз, пенсіонер, Полова, Прилуцький район:

— Особисті проблеми розчаровують не менше, ніж тарифи на комунальні послуги, ціни на продукти і т. д. 21 січня минув рік, як я став удівцем. З моєю Галею ми прожили 51 рік і п’ять місяців. Нажили троє дітей. Всі вони мешкають окремо. А моя компанія — десяток курочок, два коти і собака. А хочеться, аби поряд була добра жінка. Мені 78 років. Шукаю жіночку років 65-68. Спокійну, не питущу, бо я спиртного вже років тридцять не вживаю. І не палю. Колір волосся, очей значення не має. Головне душа, лагідна вдача. Зростом десь 1 метр 60 сантиметрів, повненька. Худих я не люблю. І згодна на переїзд.

Тижневик «Вісник Ч» №6 (1760), 6 лютого 2020 року

Хочете отримувати головне в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram.

Теги: розчарування, опитування, «Вісник Ч»

Добавить в:


ЦентрКомплект