Кримінальне м'ясо

Пташиний грип, сказ, туберкульоз, заборона на експорт м'яса та молока у Росію. Незважаючи на все це, масового переходу до вегетаріанства у населення не спостерігається. Ми як їли м'ясо, так і їмо. Але яке?



Був такий випадок

Як розповіла кореспондентові „Гарту” помічник прокурора Чернігова Леся Юзвак, у Чернігові наприкінці минулого року прокуратура міста склала протокол про корупцію проти одного з ветеринарів. Цей горе-лікар виявився таким добреньким, що виписав дозвіл на реалізацію 20 кілограмів риби на ринку в Масанах, навіть не поцікавившись якістю та походженням товару. Він „підмахнув" довідку для приватного підприємця, лише подивившись у сертифікат якості на рибу, виданий зовсім іншому приватному підприємцю на іншу рибу. І навіть не взяв за це грошей. Але після суду з нього взяли гроші. Штраф — 255 гривень. Напевно, не оглянута ним риба коштувала дешевше.

Анекдот до теми.

Розмова на ринку:

— Пані, ця індичка не дохла?

— Ні, не дохла. Мала здохнути, але я її зарізала.

За даними В’ячеслава Бригинця, начальника відділу ветеринарної міліції при УМВС України в Чернігівській області, співробітниками його підрозділу протягом 2005 року вилучено з обігу майже 37 тонн неякісної та небезпечної продукції тваринного походження, в тому числі тієї, що надійшла за підробленими, фальсифікованими ветеринарними документами. Понад 11 тонн цієї продукції було утилізовано, знищено чи направлено на промислову переробку. До адміністративної відповідальності за реалізацію продукції тваринного походження без документів, які засвідчують її якість та безпеку, за перевезення тварин без ветеринарних документів та за інші порушення притягнуто близько 398 осіб.

І це лише те, що вдалося зробити правоохоронцям та контролюючим організаціям. А скільки такої продукції потрапило у холодильники та на столи жителів області? Особливо коли вона була куплена не на офіційних ринках чи у магазинах, а на стихійному товчку. Втім навіть на ринках ви не отримаєте гарантії, що придбаний вами шматок сала, вирізки чи літр молока якісний та безпечний.

Наприкінці 2005 — початку 2006 року співробітники Державної служби боротьби з економічною злочинністю УМВС області вирішили перевірити стан справ у цій галузі і з’ясували цікаві нюанси. Виявляється, навіть коли вам на базарі продавець демонструє відповідну довідку що, мовляв, м’ясце телички чи кабанчика пройшло всі аналізи і придатне до реалізації, це не завжди означає, що його таки можна їсти.

Чому? Тому що довідка може бути отримана без будь-яких досліджень продукції. А відповідь на всі можливі запитання дуже проста: гроші відчиняють будь-яку браму. Причому гроші порівняно невеликі — “такса” кожного з викритих ветеринарів-хабарників становила близько півтисячі гривень. Однак і це забагато, якщо порівнювати з вартістю “офіційної" довідки. Тож з якої причини дехто вважає, що ліпше дати хабара, аніж діяти за законом?

Розповідає майор міліції Вадим Жигун, заступник начальника УДСБЕЗ УМВС України в Чернігівській області:

— Увага нашого підрозділу саме до ситуації у ветеринарній медицині не випадкова. По-перше, це пов'язано зі складною епідемічною ситуацією. А по-друге, з поширенням такого виду злочину, як крадіжка худоби. Так чи інакше людям, щоб реалізувати свій товар через легальну мережу, потрібні довідки від ветеринарних лікарів. Тут і з'являється поле для зловживань. Адже вся живність, яка потрапляє на ринок, повинна оглядатися ветеринарними лікарями. Це передбачає виїзд на місце, безпосередній огляд, складання відповідних документів тощо. А тут людина сама приїжджає і говорить, у мене є гроші і потрібна довідка. Насправді ж ніякої продукції може й взагалі не бути або її походження дуже сумнівне. А тут за певну суму власник товару отримує довідку. І всі задоволені. Такі злочини викриті у шести районах області.

Так, у Ріпках завідувач відділу ветеринарної медицини в своєму службовому кабінеті отримала хабар в 150 доларів США за видачу свідоцтва про обстеження худоби для подальшої її реалізації без проведення обстеження. Аналогічно у Носівці лікар місцевої райлікарні отримав хабар в 500 грн. та ще харчових продуктів на сотню, у Ніжинському районі завідувач сільського пункту ветеринарної медицини отримав хабар в сумі 500 грн., у Чернігівському районі завідувач відділу ветеринарної медицини у Количівці отримав хабар в сумі 450 грн. Список можна продовжувати.

Валерій Литовченко, «Гарт» №6 (2338) від 9 лютого 2006

Хочете отримувати головне в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram.

Додати в: