Чому вас назвали так, як назвали?

Хто ви — Варка, Савка чи Миколай? Жартуємо, звичайно. Але свята вже на порозі, а колись новонароджених дітей називали по святцях. Це така книжка у батюшки, на кожен день якийсь святий. Пощастило народитися 19 грудня — і ви з царським ім’ям Микола. А ні, то Акакій, Самуїл чи Мокрина. А як і чому назвали вас?



Раніше не цікавилась, тепер питати ні в кого

Наталія Чернишова, пенсіонерка, Козелець:

— Навіть і не цікавилася. А що з того зміниться? Але тепер вже і попитать ні в кого. Батьки померли. Сина назвали Олегом, ім’я подобалося і мені, і чоловіку. А він вже вибирав, як назвати меншого сина. Зупинився на Славику.

Один на місто Руслан, тепер — Єлізар

Руслан Веремієнко, виконуючий обов’язки голови Новгород-Сіверської райдержадміністрації, Новгород-Сіверський:

— Батьки мої цілинники, освоювали цілину. Тому народився у Казахстані. Там і ім’я отримав. А чому так назвали, й досі не запитав (Руслану Миколайовичу зараз 59). Треба, мабуть, поцікавитись, доки є у кого. Коли приїхали до Новгород-Сіверського, мабуть, був єдиним Русланом на все місто. Це тепер так хлопчиків називають. А тоді — в дивовижу.

Старші діти уже дорослі. їх звати Олеся та Олександр. А от найменшому — п’ять рочків. Назвали з дружиною Єлізаром. Ім’я шукали в інтернеті. Єлізар Русланович — звучить. Думаю, він теж один у Новгород-Сіверському.

На честь Святого Миколая. А от жінчиного дерева не вивчав

Микола Зубрейчук, пенсіонер, Борзна:


— Мене батьки назвали на честь Святого Миколая, зимового. Коли мене називали, я ще добре не понімав (сміється). Ну, і на честь батька. Бо і він Миколай. Хорошій людині будь-яке ім’я підходить. Сина назвали Олексієм, по жінчиному діду. А з Оксаною згрішили. Просто сподобалося ім’я. Жінку звати Анна. Та на честь кого її назвали, не знаю. Її родинного дерева не вивчав.

«Чоловік називає мене Нічка»

Андроніка Тарасенко, завідувачка методичним кабінетом районного відділу освіти, Прилуки:

— Ім’я мені дали на честь дідуся Андроніка. Він вірменин. Батьки в дитинстві називали «Нічка». Я ж чорнява. У школі до мене зверталися «Ніка». Чоловік, як і мама, зве Нічкою. Коли до нас на роботу приходять діти, з якими працює логопед, вони стараються добре вимовляти Андроніка Володимирівна.

«Ім'я Король Владислав сину дав чоловік»

Олена Коноваленко, у декретній відпустці, Березівка, Талалаївський район:

— У нас четверо діток: Валерія, Король Владислав, Аліса і Софія. Я з сім’ї, де тільки дівчатка. Отож коли ходила вагітна, домовилися з чоловіком: якщо народиться син, він його назве, як захоче. Віктор так і зробив. Для мене син це справді король. Так і став Коноваленко Король Владислав Вікторович. Син у нас молодець, навчається успішно. Переможець районних олімпіад з біології. Зараз навчається у дев’ятому класі. Мріє стати програмістом. Однолітки і в школі його кличуть Владислав, Влад. Я зву Владиком. П’ятирічна сестричка Аліса каже на нього Яка. Коли їздив до санаторію, там до нього всі зверталися Король.

По традиції

Микола Блоха, пенсіонер, Голубичі, Ріпкинський район:

— У мене дід був Микола, батько Микола. Тож не дивно, що й мене так назвали. Я — зимовий Миколай, народився 11 січня. Але на мені ця традиція закінчилася, бо в нас з жінкою синів нема. Дві дочки, Світлана і Наташа, 1980 і 1979 року народження. Назвали так, бо ці імена були якраз популярні, і нам сподобались. Внуків діти самі називали, ми свого не нав’язували. У Наташі — Діма і Софійка, а у Свєти — Святослав і Анастасія. Святослав — це Свєта плюс Слава (зять В’ячеслав, а звем його Слава). А Настю вже по святцях назвали.

Тижневик «Вісник Ч» №50 (1752), 12 грудня 2019 року

Хочете отримувати головне в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram.

Теги: опитування, ім’я, «Вісник Ч»

Добавить в:


ЦентрКомплект