Мобильная версия сайта Главная страница » Новости » Город и регион » На Українському радіо обговорили, як можна зробити процес вирубування дерев в Чернігові прозорим



На Українському радіо обговорили, як можна зробити процес вирубування дерев в Чернігові прозорим

Наш сайт вже писав, про те, що в місті кожного року вирубують тисячі дерев, а рівноцінної заміни їм не пропонується. В кращому випадку висаджують кущі, а ті дерева, що висаджують нерідко бувають незадовільної якості та всихають. Всохлі молоді деревця можна побачити в різних районах міста, але цю проблему відповідальні особи, начебто не помічають. Так, у період з травня 2016 по вересень 2017-го вирубали понад 5 тисяч дерев, натомість висадили 348. Таку статистику видалення дерев у Чернігові оприлюднив Олександр Гашпар. Саме його петицію про Громадський контроль за видаленням зелених насаджень на території м. Чернігова пропонував підтримати наш сайт. Жителі міста мають повне право дізнаватися про заплановану вирубку дерев перед їхнім будинком, в місцях громадського користування та інших – не по факту, а заздалегідь, аби всі бажаючи могли висловити свої заперечення щодо цього та бути присутніми при обстеженні дерев, які стоять в черзі на видалення.



5 листопада в ефірі Українського радіо Чернігівська хвиля пройшло обговорення петиції, та її важливості для збереження зелених насаджень в нашому місті. Ведуча – Ірина Воробей, запрошені гості Олександр Гашпар - автор електронної петиції про новий порядок вирубування дерев у Чернігові,Юрій Карпенко – кандидат біологічних наук, біолог, Тетяна Романова - громадська активістка.



Ведуча: Як контроль з боку громадськості вплине на кількість вирубаних дерев у Чернігові про це ми будемо говорити з гостями нашої програми. Олександре, ви пропонуєте публікувати на сайті міської ради оголошення з датою та часом проведення обстеження за 5 днів до перевірки комісією, аби місцеві жителі мали змогу ознайомитися з цією інформацією та бути на ній присутніми, а також публікувати результати цього обстеження за 5 днів до дня вирубки, а що це змінить?

Олександр Гашпар: По-перше, хочу зазначити, що згідно з процедурою у нас фізичні та юридичні особи звертаються до КП «Зеленбуд» з проханням обстежити ті чи інші дерева, які на їх думку заважають проводити будівельні чи ремонтні роботи в місті. Комунальне підприємство «Зеленбуд» обстежує ці дерева, складає акт обстеження зелених насаджень, після цього, якщо дерева аварійні, або заважають ремонтним роботам, то видається ордер на їх знесення. Якщо дерева здорові, то повинне бути рішення виконкому міськради про знесення цих зелених насаджень. Своєю петицією я пропоную, щоб після отримання заявки КП «Зеленбуд» на обстеження, (вони ж все одно визначають дату і час, коли вони будуть їх проводити) розміщували оголошення буквально в пару речень, що такого то числа о такій то годині, за такою то адресою відбудеться обстеження зелених насаджень.

Ось буває, відкриваєш Фейсбук, читаєш, що в дитячому садочку №35 на вул.Мстиславській –знесли дерево. Ніхто не знає хто і коли його зносив, а ялинок вже немає. Тобто люди дізнаються про це – вже по факту.

Ведуча: Пані, Тетяно, ось ви побачили таку об’яву про знесення дерев на сайті міськради, і що далі? Ви б пішли на таке обстеження?

Тетяна Романова:
Я не біолог і навряд чи визначили аварійне чи ні це дерево, але я б могла попередити профільних спеціалістів чи такі організації, що займаються власне екологічними питаннями і запропонувала б їм також долучитися до обстеження. Вважаю, що дуже важливо знати про такі речі завчасно. Це дужа правильна ініціатива і вже давно на часі.

Ведуча: Олександре, у вас є уявлення які спеціалісти, представники громадськості мали б спостерігати за деревами, які можуть зрубати?



Олександр Гашпар: Згідно з законодавством, Порядком видалення зелених насаджень в місті, в акті зелених насаджень, якщо комісія виявила аварійне дерево, то в акті має бути зазначена причина набуття аварійного стану. Я ж цією петицією пропоную робити фотофіксацію аварійних дерев. І якщо дерево має дупло на півліктя, нехай це сфотографують і прикладуть до цього акту обстеження. Так само, якщо дерево сухе – має бути фото фіксація. Тому, що дуже багато випадків, я наприклад був присутній з колегою, що сидить поруч при обстеженні дерев на Валу і зберіг тоді багато дерев. Тому що в дерева була одна суха гілка, а вони вже пишуть в акті, що потрібно знесення і це аварійне дерево. Дерева можна лікувати і потрібно їх лікувати. Є спеціальні розчини, якими замазуються дупла. Кронувати дерева, якщо дерево його переносить.

Ведуча: Пане Олександр, ми запрошували на прямий ефір представників КП «Зеленбуду» - вони відмовились. Проте надіслали офіційного листа, в ньому керівник Роман Старіков, зокрема, говорить: Багато дорослих дерев ми змушені прибирати, оскільки наше місто засаджувалося 50-60 років тому. Деякі з них уже досягли вікової межі. Крім того у той час не дотримувалися нормативів з висадження дерев і нормативів щодо прокладення комунікацій. Дерево не може бути висаджене менше ніж за 2 метри від комунікацій. На адресу підприємства надходять приписи від власників мереж та навіть національної поліції, з вимогою про дотримання нормативу з розміщення дерев.

Прес-служба Зеленбуду офіційно повідомила, що перед тим, як видалити дерево обов’язково його обстежують і комісія вирішує що робити. Тільки тоді видається ордер на видалення дерева. За 9 місяців цього року, видано 562 ордери на видалення 6395 дерев, частина цих ордерів на 1203 дерева – це продовження ордерів виданих у попередні роки за зверненнями, які тоді надходили. Кількість виданих ордерів не завжди відповідає кількості видалених дерев у місті.

Безпосередньо КП «Зеленбуд» видалило цього року 1678 дерев, 65 з них – були здоровими. Всі інші – аварійні. Як приклад КП «Зеленбуд» наводить реконструкцію вул. Героїв Чорнобиля. На розгляд виконкому відповідно до проекту було подано заяву на видалення 92 дерев, але працівники Зеленбуду безпосередньо на місці робіт і консультацій з підрядниками врятували 82 дерева.

- Пане Олександр, ось Зеленбуд говорить, що вони не лише рубають, а й рятують дерва.
Олександр Гашпар: Вони не рятують. Там дійсно було не більше 10-ти дерев, які росли за межами приватних ділянок та на тротуарі. А згідно з їх техзавданням на ремонт цієї дороги їм заважили дерева, які не росли на дорозі, а були в межах приватних земельних ділянок. До цих дерев Зеленбуд не має жодного стосунку і якщо тільки власник захоче, він може видалити дерево.

Ведуча: Ми спілкувалися телефоном з керівником громадської організації Сергієм Безбородьком «Еко-місто», про ініціативу з петицією, завдяки якій можна буде взнавати адреси, де будуть видаляти дерева. І ось що він сказав:



«Я думаю це дуже слушна і актуальна петиція. Я її вже підписав і буду поширювати. Тому що мене також бентежить те, що комунальні служби зносять здорові дорослі дерева, а замість них саджають маленькі і звітують про те, що кількість посаджених більша, ніж знесених. По-перше, їх не можна порівнювати, адже функції, які виконують дорослі дерева та саджанці – неспіврозмірні. По-друге, дуже багато саджанців згодом гинуть. Окрім цієї петиції, яку запропонував Гашпар нам ще треба переглянути наші норми догляду за деревами, посадки дерев, переглянути видовий склад дерев, котрі ми саджаємо, тому що клімат змінився, умови змінилися, а ми саджаємо якісь екзотичні дерева, які хворіють і вмирають через рік. Треба також цьому увагу приділити. Якби в нас були інструменти діючі, якими б ми могли впливати на ці питання, я впевнений, що громада неодмінно б ними скористалася. А коли в нас є тільки акти прямої дії, або просто такі дерева захищати своїм тілом, то влада на це не зважає і може навіть якось дискредитувати таких активістів. Тож петиції пана Гашпара саме про те, щоб зробити такий дієвий місцевий інструмент. Тобто – завчасно повідомляти про обстеження дерев, про те що деякі дерева визнані аварійними, або такими, що мають бути знесені. В нас був уже такий приклад, коли ми робили запит на незалежну експертизу і дендролог, доцент кафедри екології робив протилежний висновок висновку Зеленбуду. Мова йде про 90 дерев на Валу, які були помічені під знесення Зеленбудом. Незалежний експерт визнав такими 4 чи 5.

Інколи кажуть, що дерева некрасиво сформовані, а ми посадимо красиві. Для мене це дивне пояснення. Інколи кажуть, що дерева мають ознаку аварійності. Дійсно, до прикладу, дуплистість, розтріскування кори, - можуть бути ознакою аварійності згідно чинних правил обслуговування зелених насаджень. Але у всьому світі хворі дерева намагаються лікувати, подовжити їх вік. Натомість наш Зеленбуд їх просто зносить. Я вважаю, що той самий бюджет, який виділено на знесення і утилізацію дерев можна було би витратити на обслуговування і лікування дерев. В мене є дуже гарна світлина з Будапешту, на якій зображено місце напроти готелю. Там стоїть акація, якій біля 400 років, в ній дупло, з мене зростом, але вона бережно підперта стовпчиком і вона охороняється законом. І це яскравий приклад того, як в Європі дбають про дерева».

Петиция

Ведуча: Звертаюся до Юрія Карпенка. Які дерева в нас посаджені в Чернігові, коли вони були посаджені, скільки їх?



Юрій Карпенко: Насамперед озеленення міста Чернігова, який був одним з найзруйнованіших міст після війни було концептуально пов’язане з існуванням чернігівського обласного ботанічного саду, який протягом 20 років допомагав будувати сьогоднішнє зелене обличчя нашого міста. Завдяки діяльності ботанічного саду Чернігів побачив не тільки типові природні види, до яких ми звикли (ялини, сосни, тополі, липи, дуби, липи, клени), але й блакитні ялини, модрини, дуби північні. Тобто фактично, модель озеленення Чернігова включала до себе природні види і види інтродуковані (чужорідні – авт.), переважно Півчнічно-Американського, далекосхідного походження. Фактично фахівці Зеленбуду, а це були і «Квіти Чернігова» і радгосп «Придеснянський», - фактично створили те, що ми маємо сьогодні.

Дзвінок у студію: Це Олександр з Чернігова. Я мешкає по вул. 1 Гвардійської армії, 4. У дворі нашого будинку ростуть дерева. Гіллям вони сплутались з електрокабелем на 220 вольт. Коли дує вітер – йде замикання, мерехтить світло, бетонні стовпи вже нахилилися. Йде загроза для життя. Куди я не звертався….

Олександр Гашпар: Заяву слід направити до компанії, що обслуговує електромережі. Її розглянуть і спиляють верхівку дерева, яка заважає дротам. А само дерева зносити непотрібно.

Юрій Карпенко: На сучасному етапі наші науковці Чернігівського національного колегіуму ім.Шевченка розробили концепцію озеленення Чернігова. В 2015-2016 роках на замовлення Управління ЖКХ було проведено фундаментальне дослідження та проведено обстеження фактично всіх зелених територій міста Чернігова. Були запропоновані рекомендації, асортимент, що садити, де садити, як краще садити, які види, технології посадки. Ця концепція була розглянута на засіданні комісії Управління ЖКХ міськради нашої, було її громадське обговорення. Вона була підтримана. Але, на жаль, КП «Зеленбуд» не використовує на практиці ці наробки науковців, - це з одного боку. А з другого – складається така думка, що Чернігів стає озеленений дрібними декоративно естетичними деревами.

Ведуча: Дивіться. 30 жовтня 2019 року в сквері по вул.Пухова студенти, викладачі, старшокласники висаджували ясені. І технічну допомогу в цьому надало КП «Зеленбуд». Прокоментуйте, пане Юрій. Скажіть також, які дерева потрібно висаджувати в Чернігові?

Юрій Карпенко: Висаджування дерева це приємний факт, це примноження того, що ми маємо. Але, асортимент повинен бути не монокультивованим, а поліфункціональним. Потрібно садити різні породи дерев, робити групи дерев. По-перше, треба зберегти ідею висадження хвойних дерев. Колеги-науковці, коли приїжджають до Чернігова дивуються наскільки багато тут хвойних дерев. По-друге, потрібно продовжувати традицію висаджування дерев багатовікових і екологічно функціональних. Що мається на увазі? Це дерева, які поглинають пил. Токсичні речовини, особливо біля великих магістралей – це проспекти Миру і Перемоги, де загазованість, інтенсивність транспорту набагато вище, ніж це передбачалось нормами раніше.

Ведуча: А може варто випиляти всі дерева, які є в Чернігові і висадити нові?

Юрій Карпенко: Це небезпечно. Це перетворить наше місто в урбаністичне, а не зелене, таким яким воно зараз є і яким ми пишаємось.

Ведуча: Скільки висаджено зараз дерев в Чернігові, хто-небудь це рахував?

Олександр Гашпар: 
Для цього потрібно провести інвентаризацію всіх зелених насаджень.

Ведуча: Як дерева впливають на якість атмосферного повітря в Чернігові?

Юрій Карпенко: Вони покращують стан повітря. Перше, це поглинання викидів автомобільних СО2 (CO2 - це один з газів, що створюють парниковий ефект, другий після водяної пари, і головний газ, утворюється через спалювання палива.), NO2 (Оксиди азоту утворюються при спалюванні будь-якого з викопних видів палива, що містять азотні сполуки, а також і не містять за рахунок окислення азоту повітря. Оксиди азоту шкідливо впливають на здоров'я людини, сприяють утворенню парникового ефекту і руйнування озонового шару. Крім того, оксиди азоту викликають «вимирання лісів», кислотні дощі) і так далі, це поглинання важків металів, поглинання пилу, сажі і це фактично кліматоутворююча функція, зокрема, - це затінок, підтримання режиму вологи. Тобто дерева – це наші легені і наш клімат.

Ведуча: Хочу запитати, якщо дерево знаходиться в аварійному стані, волонтери зможуть швидко зреагувати? Це ж поки викладеш матеріал на сайт про знесення дерева, то воно може впасти комусь на голову.

Олександр Гашпар: Я пропоную своєю петицією аварійні дерева видаляти. Якщо є аварійність дерева, нехай воно видаляється з подальшим обстеженням акту обстеження зелених насаджень.

Ведуча: Пані Тетяно, як може громадськість у випадку з аварійним деревом бути корисною?



Тетяна Романова:
 Я хочу відповісти на це питання на прикладі Польщі. Я 2 роки тому проходила стажування у Варшаві. Нам розказали про ініціативу, яка в них вже діє багато років. Вони не просто беруть і спилюють дерева. Коли з’являється якась необхідність, або питання щодо якогось дерева, то йдуть або громадські обговорення, або здійснюються громадські консультації. Сам орган місцевого самоврядування або комунальні служби – вони не беруть на себе ініціативу з видалення дерева. Вони спочатку спілкуються і дізнаються думку громадськості. І ця практика в них дії вже давно, це дуже правильно. В нас це тільки починається, дай бог, щоб це запровадилось, це дуже правильно. Багато дерев зноситься і в нас виникають питання після цього, що можливо воно було і аварійне, ось, як було біля Палацу культури, де зрубали ялини. На мій погляд – ці ялини були прекрасні! Їх не треба було взагалі прибирати. А можливо хтось говорив про, що вони були вже неприродні. Так ось, якщо б про знесення цих дерев було публічно оголошено, то могли би до обстеження долучитися профільні спеціалісти та громадські активісти. І якщо б ці люди прийшли до висновку, що таки так – треба прибрати, я б з цим погодилася, а так є сумніви, щодо доцільності їх видалення.



Дзвінок у студію: Світлана, Чернігів. Поясніть, будь ласка, що таке аварійне дерево.

Юрій Карпенко:
 це сухе дерево, з пошкодженою кроною, дерево яке розчавилось, дерево яке несе загрозу життю і здоров’ю людей. Тобто це дерево, яке не тільки естетичний стан втрачає, а таке, що несе загрозу.
Дзвінок у студію: Чернігів, Валентина Яківна. За Філармонією росло 4 красивих хвойних дерева. Їх спиляли, хто відповідає за це? А замість спиляних посаджені такі малесенькі-малесенькі, як моя долонька якісь деревця. Хто відповідає за такий стан речей? І зроблено це було вночі!

Олександр Гашпар: Скоріш за все це проходило в рамках реконструкції колишньої будівлі ательє, там стояли ці дерева, про які йде мова. Потрібно дивитися чи було рішення виконкому з приводу знесення цих дерев. Забудовником мала б бути сплачена відновна вартість цих зелених насаджень, які б за логікою речей мали б піти на висадження нових. Але відновна вартість така низька, що навіть та ж катальпа в три рази дорожча ніж дерево доросле, яке зноситья.

Ведуча: Я вам хочу нагади, що на Суспільному в липні цього року виходив сюжет, в якому директор Ялівщини Володимир Свердлов, казав, що бачив, як випилювали дерева під час реконструкції водопровідної мережі.Прошу Юрія Карпенка прокоментувати цей матеріал.

Юрій Карпенко: Цей матеріал пов'язаний з тим, що перший варіант проекту дійсно передбачав те, що по території парку передбачено було прокладання цього водогону. На щастя директору парка вдалось упередити й зупинити цей процес. Було розпочато кримінальне провадження щодо порушення природоохоронного законодавства на об’єктів заповідного фонду і маршрут прокладення водогону було змінено.

Дзвінок у студію: Чернігів, Наталія. На Валу за спиною обеліска Воїн, перед Спасо-Преображенським собором росло велике дерево. Його викорчували і залишили страшну яму. Я підійшла до неї, там коріння навкруги. Прийшла через тиждень, а хтось вклав те саме дерево в цю яму, воно зараз там знаходиться під кутом 40 градусів, мучається. Хто це зробив і хто повинен відповідати за це?

Олександр Гашпар: Таке могли зробити виключно працівники КП «Зеленбуд». Якщо брати взагалі по Валу, то навесні 2018-го року було зроблено обстеження всього парку ім.Коцюбинського і були визначені дерева, які підлягають зносу, які потрібно кронувати. А по деяким деревам дійсно КП «Зеленбудт» дійсно не займається ними. Хоча там була комісія, в яку входив і Юрій Карпенко.

Юрій Карпенко: Якщо дерево було викопано правильно і його коренева система збереглась то його треба підтримати, поставити навколо нього огорожу.
Дзвінок у студію: Ольга, Чернігів. Дуже висока тополя виросла на подвір’ї будинку Рокосовскього, 14. Ми звератились до 10-го ЖЕКу. Коли іде сильний він вітер вона так розхитується, що страшно на неї дивитись, вона знаходиться біля будинку. Ніякої реакції від тієї організації ми не отримали.

Олександр Гашпар:  Це поширена ситуація, коли люди скаржаться на те, що аварійні дерева не видаляють, а от дерева, які б могли ще в принципі рости, які є здоровими, то їх видаляють в першу чергу. І це ситуація якась – незрозуміла.

Ведуча: Прес-служба КП «Зеленбуд» пише, що Упрвління ЖКХ щороку отримує скарги від чернігівців, майно яких отримало пошкодження від дерев чи гілок, які ламалися та падали під час буревію. Також просять видалити аварійні, з дуплами, або мають загрозливий аварійний уклін і під час буревію можуть впасти на будинок, паркан, автомобіль, дитячий майданчик, тощо.

Олександр Гашпар: З цього приводу є судова практика. Кілька років вже тягнеться справа де позивач – власник автомобіля, на який впало дерево, що росло біля будинку. Він не отримав жодної копійки компенсації, тому що не знайшовся балансоутримувач цього дерева. Це до того, що в місті не проведене інвентаризації і в багатьох випадках ті чи інші служби не знають чиє то дерево росте.

Ведуча: У Фейсбук з’явилось повідомлення про те, що петицію підписав заступник мера Олександра Ломако. Також він зазначив, що її потрібно допрацювати з технічної точки зору, щоб це не заблокувало частину робіт у місті. Крім того з цього питання у соцмережах та ЗМІ вистачає перебільшень та маніпуляцій, але ідея залучення громадськості до обстеження зелених насаджень, до їх видалення та суспільний діалог з цього питання на 100% правильна та справедлива.



Ведуча: У підсумку хочеться почути від кожного з гостей студії відповідь на запитання, як контроль з боку громадськості вплине на кількість вирубаних дерев в Чернігові?

Олександр Гашпар:  Це добре, що заступник міського голови підтримав цю ініціативу. До того ж публічність в даному питанні – це вимога законодавства. Міська рада має публікувати перелік дерев, які мають зноситися відповідно до акту зелених насаджень. Вважаю, що контроль громадськості вплине на ситуацію с вирубкою дерев. Комісія має публікувати фотофіксацію аварійних дерев. Тому що непоодинокі випадки, коли здорові дерева визнаються аварійними. І навіть це буде сприяти зменшенню корупційної складової, тому що не секрет, що можна домовитися з комісією про те, щоб визнати здорове дерево аварійним і не сплачувати і не сплачувати відновну вартість цих зелених насаджень.

Юрій Карпенко: Такий контроль значно зменшить кількість вирубаних дерев. Але є проблема. Треба провести інвентаризацію зелених насаджень в місті. Ми готові це зробити.
Тетяна Романова: В будь якому випадку це зробить процес прозорим і зрозумілим для більшості мешканців міста. Нажаль, в нас орган місцевого самоврядування не вміє поки що працювати з громадськістю, але я сподіваюсь, що ось такими невеличкими кроками скоро це вдасться.

Gorod.cn.ua за матеріалами «Прайм-вечір: Акценти» (05 листопада 2019) Тема: Петиція О. Гашпара

Хочете отримувати головне в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram.

Добавить в:


ЦентрКомплект