Ніжинські огірки ростіть на Борзнянщині

Ніжинські огірки ростіть на Борзнянщині

Півтисячі селян із Борзнянського району засаджують городи огірками. Збирають їх із липня до кінця серпня. Урожай здають оптом на черкаське підприємство "Верес" і Ніжинський консервний завод або ж продають огірки на Дарницькому ринку та на ринку біля станції метро «Лісова» в Києві.

З голландським присмаком

Близько шести років майже в кожному дворі в селі Шаповалівка Борзнянського району вирощують огірки. Ними засівають десятки соток городів. Тут підходящі грунти й достатньо опадів. Тому огірки селяни тут вирощують без поливу.
— На Дарниці та «Лісовій» кожен другий продавець огірків — шаповалівець, — говорять селяни. — Возити огірки в столицю вигідно. По три гривні беруть і одинадцяти-сантиметрові плоди, які консервні заводи закуповують на місці по гривні. На ринку можна збути й «переростки», яких закупівельники не приймають зовсім.
Закупівельники навесні продають у селі насіння огірків голландської селекції — «Аякс», «Сатіна» та «Караоке». Тисяча насінин коштує від 100 до 215 гривень, їх вистачає, щоб засіяти п'ять соток. Продають також засоби захисту рослин, шпалерні сітки, щоб по них вилася рослина.
Приймальні ціни на огірки залежать від розмірів. Найдорожчі — корнішони (до п'яти сантиметрів) — беруть по п'ять гривень за кілограм. Більші — до семи сантиметрів, так звані «сімки» — по 3,5 гривні, до дев'яти сантиметрів — «дев'ятки» — по дві гривні, до 11 сантиметрів — «одинадцятки» — по гривні.
— Великим сільгосппідприємствам огірки вирощувати невигідно, — каже 51-річний представник заводу "Верес" Олександр Горбаченко. — Ця культура потребує багато ручної праці, до того ж до 50% доходу йде на зарплату збирачам. Тому в усьому світі консервні заводи закуповують огірки у селян.

Півдня навкарачки

Шаповалівці кажуть, що найтяжче в огірковому бізнесі — збирати урожай. Через день уся сім'я з відрами та корзинами по кілька годин ретельно вибирає найменші огірки. Як знесиляться — лазять навколішки.
У Тетяни Чепур під огірками 15 соток. Вона працює касиром у супермаркеті в Борзні, а огірками займаються доньки — 16-річні близнючки Катя й Олена та 12-річна Віта.
— Огірки вирощувати вигідніше, ніж картоплю, — говорить Тетяна Чепур. — За раз їх можна здати на 300-400 гривень. За огірки та іншу городину п'ять років тому газ у будинок підвели, торік поставили сім металопластикових вікон у будинок. Дочки на огірках заробляють собі гроші, щоб зібратися до школи.
А торік учитель фізкультури із села Степанівка, 23-річний Євген Нетреба, здав 2,3 тонни огірків на 11 тисяч гривень. Працюючи на півставки учителем фізкультури в школі, за місяць отримував 300 гривень.
Продукцію несуть у приймальні пункти в селі. Для Ніжинського консервного заводу продукцію треба сортувати вручну. На це йде три-чотири години. А «Верес» у Шаповалівці  та  Новоселівці поставив сортувальні машини. Тому більшість селян несе свої огірки сюди.
Люди скаржаться, що закупівельні ціни на огірки не зростають упродовж сезону. Торік їх підвищували щотижня.
—  Минулий рік для борзнянців був вдалим, — пояснює Олександр Горбаченко. — Скрізь по Україні огірки не вродили, бо не було дощів, а тут урожай був нормальним. А цього року дощі були скрізь, огірків вдосталь, тому й ціна нижча.

Інтенсивно чи по-дідівськи

Фермери із Шаповалівки використовують крапельний полив, та ставлять шпалери.
—  Шпалери, шланги для крапельного поливу та насоси коштують дорого, тому не всім вони по кишені, — говорить Тетяна Чепур. — І не завжди витрати можуть окупитися.

Геннадій Гнип, тижневик «ГАРТ» №32 (2420)

Хочете отримувати головне в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram.

Додати в: