Потрійне вбивство у Прилуках

Рік тому «Гарт» писав про жахливі події, що сталися 9 вересня 2006 року в Прилуках («Гарт» №37 від 15.09.2006 року, «Кривавий кошмар на згарищі»). Тоді п’яний молодик забив до смерті трьох жінок. Колегія суддів Судової палати з кримінальних справ Апеляційного суду Чернігівської області засудила підсудного до довічного ув’язнення.



ЯК УСЕ ПОЧИНАЛОСЬ

З матеріалів кримінальної справи: «Грачов Дмитро Олександрович, 24.04.1982 року народження, уродженець м. Прилуки Чернігівської області, українець, неодружений, освіта — середня, непрацюючий, військовозобов’язаний, раніше судимий за ст.ст. 185, ч.1, 185, ч.З (крадіжка) КК України».

Упродовж останніх двох років Дмитро час від часу проживав у свого дідуся. Спілкувався з особами без певного місця проживання, з якими вживав спиртні напої. Підтримував дружні стосунки з інною Підченковою. Тиждень перед убивством парочка блукала містом та пила горілку. Ночували у дворі згорілої хати на вулиці Володарського у Прилуках, неподалік від автовокзалу. Тут же, у саморобній дерев'яній будці, проживала 42-річна Орина Катренкова. Жінка пересувалася за допомогою милиць, бо у неї були хворі ноги.

8 вересня у дворі зібралась невеличка "братія”. До вже відомих читачеві персонажів приєднались 38-річна Лариса Миг-далова, 50-річна Ольга Нощен-кова та 73-річний Микола Кулик, якого всі називали дідом. Пили.

Вранці, 9 вересня, всіх розбудив Микола. Він приніс самогону похмелитися. Після цього Дмитро та Микола пішли на ринок залізничного вокзалу, щоб продати трилітрові скляні банки. Одержали 13 гривень, на які купили ще 0,7 л самогону та продуктів.

Про події цього вечора Грачов розповів у суді:

— Близько 19 години всі були дуже п 'яні. Лариса обізвала мене щуром, за що я ударив її рукою в обличчя. Це відбувалось біля згорілого сараю, що стоїть перед будкою. Від мого удару Лариса впала на землю і не вставала.

Я повернувся за стіл, де сиділи всі інші. А через деякий час побачив, що Лариса почала підводитись. Я підійшов до неї і завдав десь 5-6 ударів ногою по всіх частинах тіла. Лариса кричала, а потім знепритомніла.

Ольга підійшла до Лариси й схилилася над нею. Я підбіг до Ольги і вдарив її ногою в обличчя. Вона зомліла і впала на землю. Через кілька хвилин отямилася і повернулась до нас. Мені це не сподобалось, і я знову почав бити її ногами. Завдав 5 чи 6 ударів, від яких жінка впала біля стола обличчям вниз і знепритомніла.

НЕБАЖАНИЙ СВІДОК

З матеріалів кримінальної справи: «З показів Сергія Катрейкова випливає, що Ірина Катренкова — його старша сестра. Після смерті матері Ірина залишилася жити у батьківській квартирі у м. Прилуки на вул. 1 Травня, 99, а брат, відслуживши строкову службу, одружився й пішов жити окремо. Ірина зловживала спиртними напоями. Сергій намагався допомогти сестрі стати нормальною людиною, але вона його не слухала і продовжувала пиячити. Батьківську квартиру Ірина продала, а сама переїхала жити в с. ДідівцІ Прилуцького району. Останніх десять років Сергій ніяких родинних стосунків з нею не підтримував, але інколи вони бачилися. За яких обставин померла Ірина, йому не відомо. Ще з дитинства його сестру всі називали Ориною».

Після побиття жінок Дмитро разом з Миколою та інною вирішили піти на залізничний вокзал, де Микола збирався продати свій велосипед. Дорогою Дмитро згадав, що в будці залишилася Орина. Зрозумів, що вона може повідомити в міліцію про побиття. Вирішив повернутися. Орина лежала в будці на спині ногами до входу. Чоловік почав бити її ногами. Всього завдав близько 10 ударів ногами в обличчя та груди. Орина стогнала.

Нападник вирішив, що лише смерть змусить жінок мовчати. Знайшовши під столом цеглину, він підійшов до Лариси, яка усе ще лежала біля будки, і тричі з силою опустив цеглину на її голову. Жінка заюшилася кров'ю. Потім підійшов до Ольги і також тричі ударив її цеглиною по голові. Три смертельні удари вбивця завдав і каліці Орині. В цей час у двір зайшла Інна. Душогуб змусив її перевірити пульс в усіх жінок, щоб переконатися, що вони померли. Інна підкорилась. «Вони не дихають»,— повідомила перелякана подруга.

ПІСЛЯ ЗЛОЧИНУ

З матеріалів кримінальної справи: «Допитана як свідок Інна Підченкова показала, що після скоєного злочину, коли Дмитро похмелився, він усвідомив свій вчинок. Але заспокоював себе, що за вбивство бомжів йому нічого не буде. Дві доби Дмитро тримав Інну біля себе, нікуди не відпускав. Втекти від Дмитра у неї не було можливості. Він постійно її контролював, а вона його дуже боялася, бо бачила, що він зробив з дівчатами. Крім того, Інна розуміла, що вона — не потрібний йому свідок. Отже у неї не було ніякої можливості повідомити в правоохоронні органи про скоєні Дмитром убивства».

Мертвих жінок знайшов 11 вересня начальник пожежної служби охорони Прилуцького комбінату хлібопродуктів № 1 І.А.Геєць. Обійстя, де стався злочин, було під постійним наглядом пожежників, оскільки там не раз виникали пожежі.

Тетяна Єсиневич, «Гарт» №36 (2320) від 7 вересня 2007

Хочете отримувати головне в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram.

Додати в: