Менські граблі, або Холодна війна за майно

Більш ніж півроку тому в Мені з'явилися литовські інвестори засновник сільськогосподарського приватного підприємства „Літком” Вольдемарас Ажубаліс та директор цього підприємства Птіс Баніс. Підприємці взяли в оренду 3020 гектарів1 земельних паїв для вирощування зернових. Обробляли землю паралельно з місцевою агрофірмою „Ніка”, створеною після реформування колективного сільськогосподарського підприємства. З приходом іноземного інвестора люди отримали заборговану заробітну плату, з ними розрахувалися за оренду паїв. Але головне, що 372 пайовики одержали майнові сертифікати. Навколо них зараз і то читься холодна війна.



17 липня керівництво ПП „Літком" ініціювало загальні збори власників майнових сертифікатів, бо цього вимагали події, які мали місце у господарстві напередодні. Контора приватного підприємства у день загальних зборів нагадувала амбасаду, адже вхід до неї заблокували озброєні бійці спецпідрозді-лу „Титан", які прибули в господарство на прохання засновників „Літкому", бо їм, начебто, невідомі погрожували фізичною розправою. Мені все ж вдалося перед зборами зустрітися з литовцями, які чомусь спершу подумали, що я приїхав на запрошення їхніх опонентів. Але під час розмови з'ясувалося, що це не так, тому литовці поділилися вичерпною інформацією.

— Вчора близько сімнадцятої години на територію господарства увірвалися четверо, які представилися працівниками бахмацької фірми „Світанок", зірвали з приміщень сорок замків і замінили їх своїми, висадили з автомобіля „ Нива" нашого агроно -ма й відібрали транспорт, - говорить Вольдемарас Ажубаліс — Рейдери пояснили, що тепер їм належить уся власність колишньої агрофірми „ Ніка ”, якою ми користуємось, бо вони скупили 60% майнових сертифікатів. До речі, все майно оцінюється у більш ніж 10 мільйонів гривень. За кожен майновий сертифікат бахмачани сплачували менянам по десять відсотків від його вартості. Вони скористалися тим, що у своїй переважній більшості селяни юридично неграмотні або живуть бідно і їм потрібні гроші. Люди довірилися заїжджим бізнесменам і продали право власності на майно. Підкреслюю, лише право власності, а не майно, яке ще не виділено в натурі. До того ж це право бахмачани нотаріально завіряють не в Мені, а возять людей до однієї із сільських рад району, де засвідчують підпис продавця. У цьому ми вбачаємо корупційні дії. Щодо погроз фізичної розправи, то ми подали відповідну заяву до Чернігівської обласної прокуратури, звернулися з відповідним листом до посольства Литви в Україні. Думаємо, що за сприяння дипломатів інформація про те, що коїться у Мені, дійде до рівня Віктора Ющенка. А охоронці віднині супроводжуватимуть нас до того часу, поки у цьому - буде потреба.



Щодо загальних зборів, то вони відбулися, але не виправдали сподівань пайовиків, бо перетворилися на юридичний лікнеп і мітинг із закликами не продаватися бах мацьким підприємцям. Більшість людей так і не зрозуміли для чого їх знову зібрали, а коли почали виступати бах-мачани, то половина учасників зборів вийшла на вулицю, аби вкотре махнути рукою і розійтися по домівках. Меняни неохоче говорили зі мною, мовляв, скажемо щось не так, а нас тоді переслідувати будуть. Але багато людей підтвердили те, що справді продали свої майнові сертифікати.

З'ясувалося, що бізнесмену з Бахмача Валерію Гайдукевичу, дійсно, за тиждень вдалося скупити понад 260 майнових сертифікатів із 372.

— Валерію Володимировичу, чому Вас зацікавило саме менське майно і для кого Ви його скуповуєте? Невже, як ходять чутки, для фірми, яку контролює соратниця Леоніда Кучми Тетяна Засуха?

— Якась нісенітниця. Тетяна Засуха ніякого відношення до скупки майнових сертифікатів не має. Я роблю це як приватна особа за власні кошти. Пішов на цей крок після того, як прочитав у газеті „Урядовий кур'єр" оголошення про банкрутство менської агрофірми „ Ніка ". Приїхав до райцентру, провів дружні переговори з литовцями. Запитав, чи будуть вони купувати майнові сертифікати. Ті відповіли, що ні. Думав, що знайшов з ними порозуміння, адже я лише за конструктивну співпрацю. Мене не цікавить вирощування зернових культур, я займатимуся в Мені тваринництвом. Звичайно, що звернуся до власників земельних паїв, аби вони віддали їх мені в оренду. Я не зазіхаю на землі „Літкому", та й майном нехай користуються, тільки сплачують за договором оренди якісь кошти, але охорона господарства буде моєю. Думаю, що заважати одне одному ми не будемо. Інша справа, що Вольдема-рас учора за чашкою чаю говорив одне, а сьогодні -інше, та ще й озброєних охоронців привіз.

Щодо рейдерства з нашого боку, то це явне перебільшення, бо як такого силового захоплення не було. Охорона приватного підприємства за згодою засновника у моїй присутності знімала свої замки, а вже мої люди вішали нові. Продавати майнові сертифікати я нікого не примушував. Меняни самі, дізнавшись про скупку, приносили сертифікати навіть вночі.

Після бійки, як відомо, кулаками не махають. Прогавили литовці свою можливість володіти не лише землею, а й майном, а умови для цього були, адже є така аксіома: земля без майна — ніщо. До того ж інвестори ініціювали збори власників майнових сертифікатів, де обіцяли придбати цінні папери, але затяти цей процес.

З розмов із людьми з'ясувалося, що вони до останнього чекали, поки литовці наважаться на купівлю, але ті мовчали. Одне слово — вчасно і в потрібному місці опинився Валерій Гайдукевич із чималеньким мішком із грішми за плечима. Комусь із того мішка дісталося півтори тисячі, комусь близько двох. Гроші начебто й немалі, але на все життя їх не вистачить. Отож виходить, що у Мені наступили на граблі, тільки не бізнесмени, а прості люди, бо багаті себе скривдити не дадуть і будуть відстоювати свої права до останнього, скільки б це не коштувало, а трудяги чухатимуть гулю від удару.

Андрій Димич, «Гарт» №29 (2313) від 20 липня 2007

Хочете отримувати головне в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram.

Додати в: