Мертва вода Стрижня. Як її оживити?

Мертва вода Стрижня. Як її оживити?

Останнім часом тільки й чути, що про «кризу», про проблеми, які вона внесла в сьогодення країни, регіону, міста. Та у Чернігова і чернігівців і до т. зв. «кризи» було  достатньо проблем, одна з яких – жахливий стан річки Стрижень. І якщо її не могли розв’язати тоді, то чи є у нас шанс зробити це зараз?  І взагалі, що ж трапилося з нашою природною водоймою? Хто її довів до такого стану? Про все це спробувала дізнатися журналістка. 

Ідилія, перетворена на карикатуру

Ті Чернігівці, яким зараз по шістдесят-сімдесят років, добре пам’ятають, яким був Стрижень, наприклад, у п’ятдесяті-шістдесяті роки минулого століття. Біля його берегів можна було бачити мальовничі краєвиди з будь-якого ракурсу, а на їх тлі - рядочки симпатичних човнів, де сиділи рибалки з вудками, і веселі компанії, які приходили не для того, аби насмітити, а щоб просто помилуватися казковими дарами природи. Здається, кращого місця відпочинку у Чернігові не було. Ну, хіба на Десні. Але ті чернігівці, які проживають неподалік Стрижня, або звикли до цієї природної водойми, й не шукали ліпшого місця.

«У деяких місцях по берегах Стрижень заростав то кущами, то деревами, - розповідає чернігівець Андрій Скорін. - А там, де були нібито пустоти, наші рибалки чи просто природолюби самі висаджували їх. Вони добре розуміли, що таким чином зміцнюють береги улюбленої річки. А вона тоді і справді була гарною. Ніхто в той час не міг порушити тишу природної водойми (самовільною рубкою – маю на увазі). Не пригадую жодного такого факту. Скільки тоді риби водилося! Та про браконьєрство й мови не було. Не знали, що таке й «електровудкарі», та коли б такі особи з’явилися, їх би «прибили». Надовго б запам’ятали! До річки було турботливе ставлення. У ній тоді купалися. Вода була чиста-чистюсінька. А ще пригадую, скільки тут на деревах, у кущах водилося пташок. У який бік не пройди – озиваються. Такі голоси соковиті – заслухаєшся. Але минули роки, десятиліття…Вони змінили не на краще нашу річку…»

Слово представникам екології

Мені довелося побувати у різних місцях природної водойми, яка перетинає Чернігів з кінця в кінець. Куди не глянь – всюди одне й те ж, - біля берегів непотріб, використана пластмасова тара, просто сміття. Знаходяться ж такі люди, котрі забувають, що це - річка, не думають, якої великої шкоди завдають їй.
Можна судити, що мало було вкладено коштів в упорядкування річки. Дійсно, у міста є й інші проблеми - наболілі, складні. Але ж не можна забувати й про екологічні. Хотілося б знати і компетентну думку  з цього питання. Саме тому я звернулася до Державного управління охорони навколишнього середовища в Чернігівській області.
Начальник відділу державної екологічної експертизи Ірина Хоменко повідомила: «На даний час стан річки Стрижень різко погіршився. Найбільш антропогенне навантаження припадає на ділянку русла Стрижень в межах міста Чернігова  від Чорториївського яру до вулиці Коцюбинського. До основних джерел забруднення Стрижня відносяться: площинний змив із забрудненої території водозбору, скидання води з території підприємств без очистки, викидання різноманітного сміття в яри і річку, втрати в межах господарсько-побутової каналізації. Проте, найбільш небезпечним чинником в забрудненні природної водойми є скидання неочищених зливних вод з території міста. Тому для усунення причин незадовільного стану водної системи річки і поліпшення її екології потрібний цілий комплекс заходів».

 - Ірино Василівно, а чи існують якісь проекти щодо оздоровлення природної водойми?
 - Так, звісно. Але більшість з них не реалізовуються. В 2008 році були розроблені робочі проекти, які входять до комплексу заходів екологічного покращення – «Реконструкція шахтного водоскиду в гирлі ріки Стрижень» та «Проведення меліоративних робіт на ріці Стрижень». Але відсутність в м. Чернігові централізованої мережі дощової каналізації та скидання в Стрижень неочищеного стоку упродовж багатьох десятиріч викликає замулення і погіршення кисневого режиму водойми. Тому, в першу чергу, необхідно виконувати заходи по очищенню дощових вод, що потрапляють до річки.
-А як щодо ситуації у 2009 році?
- За ініціативою Держуправління, 24 лютого 2009 року відбулося засідання робочої ради щодо шляхів поліпшення екологічного стану Стрижня за участю спеціалістів Держуправління та представників Держекоінспекції в області, Деснянського басейнового управління водних ресурсів, управління ЖКГ міської ради, ДП «Водземпроект» ВАТ «Чернігівводпроект». При обговоренні практичних шляхів вирішення зазначених екологічних проблем учасники наради прийшли до спільного рішення: рекомендувати міській раді замовити розробку проекту першої черги будівництва очисних споруд зливної каналізації, Держуправлінню сприяти виділенням коштів з обласного фонду охорони навколишнього середовища, Державній екологічній інспекції активізувати роботу з обстеження  всіх зливовипусків у річку і застосування штрафних санкцій до тих підприємств, які причетні до забруднення річки.

- А скільки потрібно коштів для того, щоб втілити проект з оздоровлення річки в життя?
- Підрахунки за 2007 рік показали, що для реалізації цілої низки окремих проектів необхідно 80, 299 млн. гривень.
- Сума вражаюча… А чи є люди, організації, які обіцяють надати матеріальну підтримку реалізації запланованого?
- Так, звісно, на засіданні «круглого столу» начальник комунального управління  Вадим Антошин пообіцяв допомогти у реалізації проекту. Проте… (при цих словах Ірина Василівна розводить руками. – Авт.). Якщо б допомога надавалася, то проект на 80% вже був би реалізованим. Але до цього часу результатів нема. Жоден із комплексу невідкладних заходів не втілився в життя. Якщо ж будуть зрушення  в ставленні місцевої ради, то обов’язково чекайте на результати.
Отже, бачимо, що ситуація поки що невтішна...

А чернігівці кажуть…
А ось що про все це думають звичайні мешканці міста…

Анатолій Іваненко, підприємець:
- Були роки, коли більше коштів вкладали у впорядкування міста. Тоді крихти діставалися і Стрижню. Періодично прибирали на берегах, розчищали саму річку, і загалом, природна водойма виглядала доглянутою. Непогано було б і зараз продовжувати цю практику.

Владислав Сокіл, пенсіонер:
-Я проживаю у Чернігові понад тридцять років. Більше буваю на Десні. Річка красива, є де порибалити. Але мені боляче дивитися, на що перетворюється Стрижень. Місто і про нього повинно турбуватися. Річка ж - не просто якась зливна канава! На мою думку, наші депутати усіх рангів, яких життя пов’язує з Черніговом, мають більше думати про розв’язання екологічних проблем, в тому числі і тих, які стосуються річки Стрижень.

Олег (рід заняття називати не схотів):
- Коли б я був депутатом, не раз би порушував питання про те, що невідкладно потрібно оздоровлювати Стрижень. Чув, що якісь роботи начебто і проводяться, але того мало. Наші «обранці» у попередні роки багато говорили про те, що необхідно допомогти річці, відшукати кошти, але, здається, далі розмов справа не пішла. Мені доводилося  бувати у Голландії, відвідувати маленькі і більші міста. Там з великою любов’ю ставляться до охорони малих річок, до їх збереження. Є екологічні партії, рухи, які не дають загинути озерцю, річці…У них нам ще вчитися і вчитися.

Єлизавета Михайлівна, домогосподарка:
-Я іноді з песиком прогулююся біля річки. ЇЇ добре знаю років сорок, адже живу поруч. Що потрібно робити зі Стрижнем? Думаю, його можна врятувати. Тільки цю проблему не можна відкладати у «довгий ящик».Кажуть, що у нас у країні криза. Але кошти потрібно шукати. Допомогти річці, оздоровити її.

Олександр Рощин, пенсіонер:
- Правильно кажуть: хто шукає, той знаходить. Тож я вважаю, що необхідно першочергово створити проект, потім вийти на Держкомводгосп і очистити річку. Так це зробити, щоб водойма справді одужала. Адже чернігівці хочуть бачити Стрижень привабливим. 

Сніжана Божок

Хочете отримувати головне в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram.

Додати в: