Будівельники буксують

Є така японська народна казка про корабель, який увесь час стояв біля пристані, бо капітан щодня говорив пасажирам, що судно відпливе завтра. Наступного дня він говорив теж саме — і так до безкінечності.

Майже так виглядає ситуація, у яку потрапила родина чернігівців Олександра та Наталії Колесників, яка вже два роки чекає на обіцяну чотирикімнатну квартиру у новій дев’ятиповерхівці на вулиці Белова, 31.



Молода сім’я переїхала до Чернігова з М батьківщини Наталії Харкова до батьків £ Олександра, які допомогли придбати в об-ласному центрі двокімнатну квартиру, де Колесники живуть із двома дітьми та те-щею Олександра, яку умовили продати Щіі свою двокімнатну квартиру в Харкові і забрали до себе. Планували ЗО тисяч доларів, виручених від продажу, вкласти у придбання чотирикімнатної квартири, бо у двокімнатній вп’ятьох було тісно. За порадою друзів Олександр і Наталія звернулися до чернігівського товариства з обмеженою відповідальністю „МКТ”, яке надає ріелторські послуги. Агентство нерухомості саме пропонувало житло у будинку на вулиці Белова. 6 червня 2005 року з агентством був підписаний договір за №001 -ПК на надання послуг у ріелторській сфері. За ці послуги подружжя Колесників сплатило п’ять тисяч гривень. ТОВ „МКТ” брало на себе зобов’язання вести переговори із забудовником — київським будівельно-монтажним підприємством „Укр-енергобуд” — щодо укладення договору пайової участі в будівництві, кредитних договорів, узгодження умов, термінів та порядку укладання цих договорів тощо. 16 червня 2005 року Наталія Колесник підписала договір № 3 про пайову участь у будівництві. У пункті 1.3 договору зазначалося, що плановий термін введення житлового будинку в експлуатацію при гарантованому виконанні всіма пайовиками графіку сплати пайового внеску на будівництво житлового будинку—другий квартал 2006 року. Окрім Колесників, квартири у будинку на Белова, 31 придбали ще понад двадцять пайовиків. Гроші мали вноситися поетапно. Спочатку Олександр та Наталія зробили перший внесок — 10 тисяч доларів, потім розрахувалися повністю. На рахунок забудовника подружжям було внесено двісті тисяч гривень. Аби сплатити таку суму, довелося брати кредит в „Укрсоцбанку” у сумі 12 тисяч доларів на сім років. Щомісяця родина сплачує триста доларів банку, з яких 100 доларів — проценти за користування кредитом.

У другому кварталі „Укренергобуд” будинку в експлуатацію не здав. Натомість Колесникам запропонували укласти угоду про зміни до договору № 3 про пайову участь у будівництві. В ній уже зазначалося, що на квартиру слід чекати у грудні 2006 року. Разом із тим невідомо чому було змінено планування квартири: Колесникам запропонували не чотирикімнатну, а трикімнатну. Лише після довготривалих переговорів будівельники погодилися добудувати ще одну кімнату площею 13,5 кв.м за рахунок коридора. У листопаді 2006 року з’явилася повторна угода про зміни до вже згаданого договору, де будівельниками пропонувалося викласти п. 1.3 у такій редакції: "Введення житлового будинку в експлуатацію — червень 2007 року".

Обурені таким ставленням до себе, Колесники звернулися до Управління капітального будівництва Чернігівської міської ради. Звідти отримали відповідь за підписом начальника управління Ю.В.Нестеренка: „Стан будівництва розглянуто на нараді за участю керівництва КП „Чернігівбудінвест", ЗАТ БК „Укренергобуд”, ТОВ „Чернігівський завод будівельних матеріалів”. КП „Чернігівбудінвест" запропоновано з урахуванням фактичного стану будівництва організовувати та проводити регулярні наради за участю учасників договору, на яких приймати узгоджені рішення щодо забезпечення введення житлового будинку". Слід зазначити, що замовником будівництва є комунальне підприємство „Чернігівбудінвест", а гарантом будівництва та інвестором виступає ТОВ „Чернігівський завод будівельних матеріалів". Є в архіві Колесників і відповідь з Чернігівської міської прокуратури. На жаль, звернення туди не прискорило будівництва. Не раз керівництво „Укренергобуду" (в особі Юрія Матвеева), КП „Чернігівбудінвест" (в особі Олександра Рубана) та ТОВ „Чернігівський завод будівельних матеріалів" (в особі Івана Дрогомана) запевняли пайовиків у своїй надійності.

— В Агентстві нерухомості нас переконали, що слід зв'язатися із ЗАТ БК „Укренергобуд", — каже Олександр Колесник, — мовляв, компанія напівдержавна, тому непокоїтися нічого. Це не приватник, у якого можуть скінчитися гроші і будівництво буде заморожено. А тепер в „Укренергобуду" немає грошей, щоб вчасно закінчити будівництво. Два роки тому ми могли за вкладені гроші купити чотирикімнатну квартиру в будь-якому районі Чернігова, але хотілося нову. А тепер якщо кошти забрати, то й на двокімнатну не вистачить. Я порахував: якби гроші два роки лежали на депозиті, то ми б заробили ще 16 тисяч доларів відсотків. А так втратили їх та ще й додатково витратили 5 тисяч доларів.

Зараз на будівництві триває монтаж ліфтів, електрообладнання та теплопостачання. Але вже ясно, що у червні будинку не здадуть. Кажуть, це станеться не раніше ніж у грудні цього року.

Але в Олександра та Наталії Колесників терпець урвався. Наприкінці червня спливає термін дії договору. Після цього подружжя відстоюватиме свої права у суді.

Андрій Димич, «Гарт» №24 (2308) від 22 червня 2007

Хочете отримувати головне в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram.

Додати в: