Понорницький педофіл сидітиме у тюрмі. А поки що на свободі і б'ється

16 липня обласний Апеляційний суд виніс вирок 62-річному жителю Понорниці Коропського району Олексію Ветосі. Вісім років позбавлення волі. Його визнали винним за двома статтями: розбещення неповнолітньої і задоволення статевої пристрасті неприродним способом.

Нагадаю історію. Сім'ї Ісакових і Олексія Ветохи живуть через дорогу. П'ятирічна Віталіна часом забігала до сусіда погратися, з'їсти банан. Та «добрий» сусід виявився гіршим за монстра. Хтиво зазіхнув на дитя. 1 квітня 2007 року батьки дівчинки виявили, що дядя Льоша «чистив дитині сажку». І загадував брати до рота «кислий і вонючий», саме так дівчинка назвала у суді той орган.
Та поки дійшло до суду, батьки дівчинки витратили без ліку нервів і грошей. Збули хазяйство, щоб заплатити адвокатам. Справедливості добивалися більше двох років. «Дядя Льоша» виявився для них недоступним, бо на той час його син працював заступником начальника Коропської міліції. Правоохоронці заминали справу. То пояснення свідків зникали, то речові докази. Доки не втрутилися київські журналісти. Лише тоді справа зрушила. З десяток міліціонерів були притягнені до дисциплінарної відповідальності. Син Ветохи звільнився з органів. Проте зв'язки залишилися. Справу розслідувала Сосницька прокуратура, а розглядав Корюківський райсуд. Відбулося 37 засідань. Суд виправдав Ветоху за статтею «насильницьке задоволення статевої пристрасті» і дав три роки умовно за розбещення. До речі, на оголошення вироку Ветоха не прийшов.

Батьки дівчинки подали апеляцію. В обласному суді (троє суддів колегіально розглядали справу) прийшли до висновку: Ветоха винен значно більше, ніж вважає Корюківський суд. І має сидіти в тюрмі.
Правда, з залу суду його випустили на свободу. На місяць, до вступу вироку в законну силу. Він зараз на підписці.
Дивні у нас закони. Суд дає реальну міру покарання небезпечним для суспільства злочинцям. І тільки ізоляція може їх виправити. Проте ось злочинець Ветоха гуляє на волі. І хто зна, що він може накоїти за цей час.

Втім, як каже батько Віталіни Володимир Ісаков, Ветоха уже накоїв.
— Ми хоч і подали апеляцію, проте на такий вирок суду і не надіялись. Думали, залишать попередній без змін, а мо виправдають. У них зв'язки всюди, а ми прості люди. Тому навіть на оголошення вироку не поїхали, щоб душу не ятрити. Коли зателефонував адвокат, ми з дружиною плакали. Правда перемогла. Це було 16 липня. А 17-го Надя поїхала в магазин за хлібом. А назустріч їй Ветоха з пляшкою у руці, і до неї: «Мені втрачати нічого, хоч одного з вас знищу». Звалив її з велосипедом, цілив по голові, та попав по плечу. Бив дуже. Вона ледь вирвалась.
Ми написали заяву в міліцію. Проте поки що звідти ніякої реакції.

Валентина Остерська, тижневик «Вісник Ч» №30 (1210)

Хочете отримувати головне в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram.

Додати в: