Перший стрибок став смертельним

У Чемері Козелецького району на базі Чернігівського аероспртивного клубу товариства сприяння обороні України під час виконання першого планового парашутного стрибка з літака Ан-2 загинув і5-річний слухач 11 курсу другої роти Чернігівського ліцею з посиленою військово-фізичною підготовкою Руслан Бромарецький. Сталося це 11 травня о 15 годині 15 хвилин.



Руслан родом з Ямполя Вінницької області. Рік тому його зарахували до ліцею поза конкурсом, оскільки у хлопця два роки тому померла мама і його виховували батько та старша сестра. Руслан не дожив до свого 16-річчя лише три місяці. Наступного після трагедії дня за тілом приїхали родичі. Попрощатися з Русланом прийшли усі ліцеїсти та викладачі.

— До цього часу не можу в це повірити, — говорить начальник ліцею полковник Іван Остренко. — За чотирнадцять років існування навчального закладу це перший трагічний випадок. За ці роки ліцеїсти виконали тисячі стрибків. Руслан сам виявив бажання займатися парашутно-десантною підготовкою. Він мріяв пов'язати свою долю з десантними військами. У гуртку „Юний парашутист” хлопець разом з однокурсниками під керівництвом полковника у відставці майстра спорту Віктора Малашенкова опановував ази стрибків з-парашутом. Зазначу, що із 92 ліцеїстів, які займалися у гуртку, до стрибка було допущено 65, ще 6 з різних причин відсіялись на аеродромів Чемері. У Руслана була грунтовна теоретична підготовка. Конспект з парашутної підготовки він вів дуже старанно, хоча оцінки з інших предметів у нього були вищі за середні. Хлопця поважали і викладачі, і товариші.

Правила парашутних стрибків передбачають надання дозволу на їх проведення батьками ліцеїстів.

Плюс треба сплатити 120 гривень. 2 травня батько Руслана написав заяву на ім'я командира 2-і роти Геннадія Гайдея, у якій дав синові дозвіл на стрибок.

* * *

До речі, поблизу Чемера 20 серпня минулого року під час виконання затяжного стрибка загинула майстер спорту чернігівка Олена Сердюк. Причиною смерті стали несправності у конструкції парашута.

* * *

Хіба ж міг він знати, чим усе закінчиться?

Віктор Малашенков стрибає з парашутом 50 років. Має на особистому рахунку понад чотири з половиною тисячі стрибків.



Освоїв 26 типів парашутів.

— Ще дорогою до аеродрому приблизно на повороті на Ладинку нас застав дощ, але вже у Чемері він ущух, — згадує Віктор Іванович. Погода була нормальною, але повівав вітерець. Дві години тривала перед-стрибкова підготовка.

Ліцеїсти відпрацювали прийом відділення від літака, інші тренажі. Я злетів на Ан-2 з першою п'ятіркою. Стрибнув з висоти 600 метрів першим, аби підняти дух вихованців. Літак же взяв висоту 800 метрів. Звідти зі швидкістю 6 м/с мали спускатися ліцеїсти.

Вперше за своє життя мені на собі довелося відчути тиск повітряної маси, але я вчасно зорієнтувався і вийшов з неї. Усі благополучно приземлилися. Аж раптом знову дощ. Я вже згорнув парашут Д-5 (один з найнадійніших парашутів світу. — Авт.), підняв голову і жахнувся: збоку знову захог див літак, аби скинути другу п 'ятірку, до складу якої входив і Руслан Бромарецький. Знизу всі спостерігали за спуском курсантів, Було добре видно, як четвертим стрибав Руслан, а за ним кіро-воградець Олександр Євдокименко. Потім мені розповідали, щоі коли Бромарецький відділився від борту літака, то помахав хлопцям двома руками — ніби попрощався. У нього нормально розкрився парашут і об фюзеляж його не вдарило. Скоріше за все; Руслан потрапив у смерч. Уже на землі його на животі два кілометри тягнув парашут. Саме тоді він об щось вдарився.

Лікарі констатували смерть внаслідок черепно-мозкової травми. Зараз матеріали справи вивчає транспортна прокуратура.

— Відразу після трагедії всі стрибки призупинили, покищо не знаю на який час. Незважаючи ні на що, вчити цієї справи ліцеїстів треба, — сказав Іван Остренко.

Андрій Димич, «Гарт» №20 (2304) від 18 травня 2007

Хочете отримувати головне в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram.

Додати в: