Ілля Буяльський – видатний лікар. Як його ім’я пов’язано з Черніговом? (відео)

Засніжений січневий Петербург 1837 року. На Мойці в муках помирає Олександр Пушкін, від смертельної рани внаслідок дуелі. Лікуванням керує лейб-медик Миколи І, товариш поета Микола Арендт. Для консиліуму один за одним прибувають найавторитетніші лікарі, серед них Ілля Буяльський. А як він пов’язаний з Черніговом?



Великі наукові відкриття належать всьому людству. Але їх автори мають свою Батьківщину. Їх шлях у світи широкі стелиться від батьківського порогу. Вагомий внесок у розвиток медичної науки внесли саме українці.

Ольга Травкіна, зав. відділом Національного архітектурно-історичного заповідника «Чернігів стародавній»: «Справа в тому, що більшість лікарів в Росії були іноземці. В основному німці. Не було вітчизняних медичних закладів, які б готували медиків, які б могли отримувати освіту. Росія багато воювала. Звичайно саме розвиток медичної науки в Росії почався з тієї причини, що потрібно було дуже багато вітчизняних лікарів, які б лікували поранених на війні. Були великі шпиталі в Москві, Петербурзі, сухопутні, адміралтейські. І саме при цих шпиталях почались створюватись перші медичні заклади вищого рівня – медичні школи. Саме при шпиталях. Але викладачі там були в основному іноземці. І взагалі вся медична література і викладання велося тільки латинською мовою. Тому треба було знайти студентів, освічених людей, які б знали латинську мову».

А в Україні були Києво-Могилянська академія, Переяслівський, Харківський, Чернігівський колегіум, в яких латину вивчали досконально. І тому Росія звертається до випускників цих навчальних закладів із запрошенням продовжити освіту в медичних школах.

Ольга Травкіна, зав. відділом Національного архітектурно-історичного заповідника «Чернігів стародавній»: «Присилали туди спеціальних посланців, саме тих українців, які вже там навчалися, які агітували і набирали студентів. Були чималі пільги. По-перше, платили гроші за відрядження – 10 карбованців. Потім їм пропонували стипендію, пропонували студентам і квартири, і харчі, і навіть слуг, які їх обслуговували. Тобто була велика преференція, тому що бракувало лікарів. Тому багато наших студентів їхало туди і вчилися в цих медичних школах. Строки навчання були різні – від 5 до 7 років. Вони отримували звання спочатку підлікаря, потім лікаря, потім штаб-лікаря, - робили таку медичну кар’єру».

За його анатомохірургінчими таблицями навчалися у середині ХІХ століття лікарі Європи та Америки. До нього за допомогою, як до лікаря, зверталися високі державні мужі, багаті та бідні. Він посідає достойне місце в історії української медицини. Це наш земляк – Ілля Васильович Буяльський.

Ольга Травкіна, зав. відділом Національного архітектурно-історичного заповідника «Чернігів стародавній»: «Ілля Васильович Буяльський народився в селі Вороб’ївка Новгород-Сіверського повіту. Спочатку він навчався в Новогород-Сіверському приходському училищі, а потім у нас в Чернігівській семінарії, тому що колегіум був організований вже в семінарії в 1809 році, яку й закінчив».

Рід Буяльських походив із запорозьких козаків. Батько Іллі був сільським священиком і мав дворянський чин. Він дотримувався суворого способу життя – не палив і не вживав спиртного. Ілля, уявіть собі, був 17-ю дитиною у родині.

9 років навчання у старовинному місті над тихоплинною Десною і мальовничим Стрижнем пробудили у хлопця потяг до знань. Особливо до математики, малювання та креслення. Семінарист Буяльський навіть працював у губернського архітектора креслярем і хотів присвятити себе живопису чи архітектурі. Він мріяв податися до академії мистецтв. Та життя розпорядилося інакше. За порадою батьків, юнак вступає до московського відділення медико-хірургічної академії, а через рік переводиться до петербурзької медико-хірургічної академії до свого двоюрідного дядька Петра Загорського.

Ольга Травкіна, зав. відділом Національного архітектурно-історичного заповідника «Чернігів стародавній»: «Він сам із села Понорниці, зараз вже Коропський район, тоді було Новгород-Сіверське намісництво. Його батько помер і він змушений був кинути навчання в Чернігівському колегіумі, але потім виїхав до Петербурга і став провідним патологоанатомом, став професором. Він очолював кафедру патологоанатомії Петербурзької медико-хірургічної академії, створив там кабінет анатомії. Видав перший підручник з анатомії не латиною, а російською мовою. Коли був 50-річний його ювілей, тоді він був широковідомим вченим. На його ювілеї був присутній і Пушкін, і Крилов. Була відлита золота медаль на його честь і створена стипендія, і т.д.».

Буяльський був одним із кращих студентів. І Петро Загорський вбачав у ньому свого наступника. Згодом він передає йому свою кафедру та анатомічний кабінет.

Марія Загорулько, викладач латинської та англійської мов, філософії та культурології Чернігівського медичного коледжу: «Ілля Васильович Буяльський був призначеним медиком-оператором. І нічого спільного з вашим оператором немає. На той час це значило, що він був хірургом, і міг зробити операцію на судинах так, як ніхто інший. Він володів винятковим мистецтвом перев’язування судин, накладанні лігатур і у відповідальний момент міг гарно зупинити кровотечу. У 1817 році Іллю Васильовича Буяльського призначили ад’юнкт-професором Петербурзької медико-хірургічної академії за його визначні заслуги. Ілля Васильович Буяльський був нагороджений орденом святої Анни ІІІ ступеню за свої досягнення. І у 1842 році його було призначено академіком Петербурзької медико-хірургічної академії. Ми можемо сказати, що він відповідав таким принципам, крилатим латинським фразам «Vivere est militare», «Vivere est cogĭto āre», тобто «Жити – це боротися», «Жити – це думати».

Всі закони біблійної етики, що були закладені під час навчання у філософському класі Чернігівської духовної семінарії, супроводжували Буяльського протягом всього життя. І не зважаючи на надзвичайну зайнятість, він більше 30 років безкоштовно консультував у Мар’їнській лікарні для бідних.

Ілля Васильович не покидав і свого юнацького захоплення – малювання. Він викладав анатомію у Петербурзькій академії мистецтв. Статуя «Лежаче тіло» і сьогодні є чудовим посібником для вивчення анатомії. Буяльський зняв форму замороженого тіла, а скульптор Петро Клодт відлив його у бронзі. Лекції професора із задоволенням слухав і Тарас Шевченко, про що він згадує у повісті «Художник». Збереглися малюнки кобзаря на лекції з анатомії, де зображений Буяльський під час викладання остеології, та анатомічний малюнок зроблений на одній з його лекцій.

Крім службового і громадського визнання, вчений був прекрасним сім’янином. Життєві радощі й тривоги ділив з вірною дружиною Марією Петрівною, уродженою Дросард. Вони мали 6 дітей. Про їх долю нам нічого невідомо.

Ілля Буяльський прожив 77 років. Він стверджував, що Бог подарував людині життя не для того, щоб знищувати його шкідливими звичками, його треба цінувати і берегти. І здоров’я слід шукати не в ліках, а в способі життя, та в праці на благо ближнього.

Сучасні чернігівці шанують пам’ять свого видатного земляка. Адже тут проходили його юнацькі роки. І саме тут він здобув першу ґрунтовну освіту.

Медичний коледж. Старовинна місцева оаза підготовки майбутніх медичних працівників. Знання з основної мети освіти у закладі перетворилися на засіб розвитку особистості. Кваліфіковані викладачі формують у студентів здатність до активної діяльності та творчої професійної праці.

Студенти не тільки знайомляться з матеріалами життя та діяльності Буяльського, а й вивчають його творчу спадщину.

Наталія Кульчицька, кандидат медичних наук, викладач хірургії: «Ілля Васильович Буяльський – не просто хірург, він людина з великої літери. Він митець у своїй спеціальності. Адже всі оперативні втручання, а їх було виконано понад 2 тисячі, були успішними, філігранними. З-під пера його руки вийшло понад 100 праць, якими користуються і в сьогодення».

Звичайно, сьогодні медицина це сучасні технології та новітні матеріали. Але зважимо на час, в якому жив учений. Не легко було стверджувати себе і виборювати право на власну думку.

Анна Матвієнко, студентка ІІІ курсу медичного коледжу: «Вивчаючи предмет медсестринство в хірургії, а саме тему оперативна хірургічна тактика, ми згадуємо видатного лікаря хірурга – Буяльського Іллю Васильовича. Він дуже багато зробив для вивчення хірургічного інструментарію. Під його назвою є лопатка Буяльського. Також нею користають і сьогодні. Цей інструмент для захисту тканин від ушкодження».

Олена Бойко, студентка ІІІ курсу медичного коледжу: «Будучі справжнім новатором Ілля Буяльський одним із перших винайшов загальну анестезію – це ефір з хлороформом. Також він сам винайшов і застосував метод бальзамування».

Сучасні вчені медики на основі архівних документів дослідили, що у Пушкіна був шанс вижити. І цей шанс міг би дати Ілля Васильович Буяльський, висококваліфікований хірург того часу. На жаль, було занадто пізно. Та незважаючи на невдачу, це є яскравим свідченням великого авторитету вченого медика.

Сюжет телеканалу «Новий Чернігів»

Хочете отримувати головне в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram.

Додати в: