Дериземля побронзовів і передає привіт дружині та донці

Перша гонка Чемпіонату світу, який з 2 до 11 лютого проходить в Антхольці-Антерсельві (Італія), піднесла і кілька несподіванок. Автор однієї з них — українець Андрій Дериземля, який посів третє місце у спринті на 10км. 29-річний чернігівець став першим в історії чоловічого біатлону України призером Чемпіонату світу. До цього на п ’єдестал таких змагань піднімалися тільки жінки.



Друге місце сенсаційно посів чех Міхал Шлезінгер, і лише ім’я переможця нікого не здивувало - золото дісталося норвежцю Уле-Ейнару Бьорнда-лену. Для інших фаворитів спринт виявився провальним. Найкращим із росіян став Микола Круглов, який посів 12-е місце, а найсильнішим серед німців був Олександр Вольф - 16-е місце.

Вирішальну роль зіграла стрільба. Незважаючи на те що багато тренерів і спортсменів хвалили стрільбище в Антерсельві, на якому біатлоністам майже ніколи не заважає вітер, воно виявилося далеко не ідеальним. Сильні пориви вітру призвели до того, що лише чотирьом учасникам гонки зі 105 вдалося уникнути промахів - одним із них був наш Андрій Дериземля, іншим - Міхал Шлезінгер, який мало не обігнав самого Бьорндалена.

Норвежець захопив лідерство з перших хвилин і нікому ним так і не поступився. Навіть промах на другому вогневому рубежі не перешкодив йому стати першим. Щоправда, Міхал Шлезінгер зробив усе, щоб примусити Бьорндалена понервувати. Він сильно додав на фініші і І відстав від норвежця всього на і 4,8 секунди. Непогано провів гонку і швед Бьорн Феррі. Саме з ним Андрій Дериземля змагався за бронзу. Феррі йшов третім, але Дериземля просто неймовірно пройшов останнє коло - на лижні він продемонстрував результат Бьорндалена і виграв у шведа із запасом 8,6 секунди. Міг втрутитися в боротьбу за третє місце і росіянин Максим Чудов, який біг трасою з величезною швидкістю. Але на другому вогневому рубежі він довго перечікував поривчастий вітер, а потім допустив два промахи. Долю бронзи було вирішено.

Третє місце світової першості є найвищим досягненням Андрія Дери-землі у кар’єрі. Навіть з урахуванням його перемоги в гонці з масовим стартом на етапі Кубка світу-2003, до речі, теж в Антерсельві.

— Я дуже довго йшов до цієї медалі — вперше стартував на Чемпіонаті світу 10 років тому. І нарешті моя мрія здійснилася, — торжествував після фінішу Дериземля. — Спасибі за привітання. Дуже приємно, що за мене вболівали і переживали. Уже встиг отримати поздоровлення не лише з дому, але й з інших країн. Привітали мене і хлопці, і тренери... Звичайно я ніколи не обговорюю роботи техніків, якщо виступив погано, а ось сьогодні дуже хочу подякувати усій нашій команді. Сьогодні все було добре — і погода, і ковзання, і навіть вітру сильного не було, коли я стріляв. Мій успіх — це наш загальний успіх.

— Ви не виходили на старт у декількох гонках Кубка світу, це робилося заради підготовки до головного старту сезону?

— Основним завданням було виступити добре на ЧС, тому і пропускали етапи. Необхідно було підійти в оптимальній формі. Після Поклюки ми поїхали до Обертіллаха та Антхольца, нічого незвичайного, тренувалися як завжди. Прагнули бути на висоті (900 м), щоб бігати в умовах, наближених до ЧС.

— Кому б Ви хотіли передати привіт?

— Iз задоволенням передам привіт дружині Наташі й доньці Танечці, батькам і, звичайно ж, усім моїм друзям та всім, хто мене знає.

— Уле-Ейнар Бьорндален — це вирок усім чи щось можна зробити?

— Безумовно, він видатний спортсмен і перемогти його дуже складно. Що говорити, якщо він виг- 1 рає у чистих лижників. Якщо раніше у нього були проблеми зі стрільбою, то зараз він І просто у прекрасній формі, коли і стрільба, і біг — на відмінно.

І в гонці переслідування Андрій Дериземля міг розраховувати на успішний виступ. Він стартував через 26 секунд після переможця спринту - Уле-Ейнара Бьорндалена. Проте ) цього разу Андрію не пощастило. Він припустився п’яти промахів і опустився у підсумку на 26-е місце.

А переміг знову Бьорн-дален. У жінок перші дві гонки завершилися тріумфом 19-річної німкені Магдалени Нойнер, яка перемогла і у спринті, і у гонці переслідування. Виступ українок справив двояке враження. З одного боку, 12-е місце у спринті дебютантки світових чемпіонатів Віти Семеренко - безумовний успіх. Та й 16-е та 17-е місця Оксани Хвостенко й Олени Петрової провальними не назвеш. З іншого боку — українки в черговий раз показали, що, якщо стрільба не йде, вони не здатні боротися за медалі, постійно поступаючись суперницям у швидкості. А стріляти, дійсно, не виходило - ні у спринті, ні в гонці переслідування жодна з українок не відстрілялася без промаху.

Сергій Козлянський, «Гарт» №6 (2290) від 9 лютого 2007

Хочете отримувати головне в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram.

Додати в: