Мобильная версия сайта Главная страница » Новости » Город и регион » Що робити добропорядному чернігівцю, якщо сусід не платить за газ?



Що робити добропорядному чернігівцю, якщо сусід не платить за газ?

З 1 травня 2019 року вступив у силу Закон України "Про житлово-комунальні послуги" згідно з яким, тепер, за несвоєчасну сплату комірного буде стягуватися штраф у розмірі 0,01% за кожен прострочений день після того, як вичерпано термін оплати. Але разом з тим, в законі зазначено, що «…відповідальність споживача залишається індивідуальною – у разі колективного договору та заборгованості одного перед постачальником не відключатимуть весь будинок, а розбиратимуться лише з конкретним боржником».


 
До нас звернувся наш читач Сергій Протченко (ім’я на прохання скаржника змінено), що проживає в багатоквартирному будинку, який більш ніж на половину заселений переселенцями з зони відчуження ЧАЕС (пільговиками). На будинку років три тому був встановлений загальнобудинковий лічильник газу. Індивідуального лічильника в квартирі скаржника немає. І от в цій ситуації йому всю зиму приходили квитанції з розмірами спожитого газу від 24 до 42 м3. Це при тому, що будинок з гарячим водопостачанням, а вони з дружиною живуть лише удвох і майже цілими днями – на роботі.
 
Сергій пішов до абонентського відділу АТ «Чернігівгаз», аби дізнатись, звідки беруться такі суми і чому його сім'я має платити за когось іще, хто взагалі не платить? В установі йому пояснили, що суму загальнобудинкового лічильника газу розкидають порівну на всіх «не пільговиків» (оскільки будинок «чорнобильський») та мінусують споживачів з індивідуальними лічильниками. Але ж є і багато боржників. 
Але Сергій стверджує, що якщо в помешканні відсутній газовий лічильник, то норма споживання газу на одну людину не має перевищувати 9,8 м3.  А також посилається на Закон України «Про забезпечення комерційного обліку природного газу»,  в якому говориться, що: «…крім обов'язкових індивідуальних договорів, додається зобов'язання для газових служб забезпечити всіх споживачів вузлами обліку, що здійснюють індивідуальний облік споживання відповідної комунальної послуги в квартирах (приміщеннях) багатоквартирного будинку (ч. 2 ст. 17).
 
З запитанням від Сергія наша редакція звернулася до прес-служби АТ «Чернігівгаз» і от що нам відповіли:
 
«Щомісяця в автоматичному режимі інформація про обсяг спожитого газу в будинках із загальнобудинковими вузлами обліку надходить до АТ «Чернігівгаз». Для здійснення нарахувань загальний обсяг палива рівномірно розподіляється на кожного зареєстрованого мешканця будинку, за винятком квартир з індивідуальними лічильниками. Показання квартирних приладів за місяць віднімають від показань будинкового. Таким чином, сплачуючи за будинковим лічильником, всі мешканці несуть солідарну відповідальність за загальний результат по показанням. І в даному випадку пільги не грають ніякої ролі. Пільговик так само сплачує за будинковим приладом свою частку платежу, за різницею пільгової норми Особа (ЧАЕС), що компенсується державою.  
 
Те, що споживачу в платіжках приходить великий розхід газу, в першу чергу, показує неощадливе споживання ресурсу всіма мешканцями цього будинку. Адже саме будинковий лічильник дає змогу продемонструвати наскільки у наших громадян прийнято безконтрольно і безвідповідально використовувати газ.
 
Звичайно, хотілося б сподіватися, що збільшені, ніж очікувалось, рахунки, все ж таки змушують задуматися про свої неправомірні дії «того сусіда, який пече пиріжки», і припинити це робити. Але, на жаль, значна частина споживачів продовжує незаконно споживати газ і тим самим впливати на збільшення нарахувань всім співвласникам багатоквартирного будинку.
 
Найчастіше при перевірці на об’єктах, де споживачі отримували високі нарахування, були зафіксовані випадки опалення приміщень газовими плитами, наприклад, виявлена цегла у духових шафах. 
Аналіз споживання будинку скаржника показав, що в квітні 2019 року, коли вимкнули централізоване опалення, на 1 особу нараховувалося 12,6 кубометрів. Тоді як в середньому по області нарахування на 1 споживача становили 5,86 куб.м. В жовтні 2018 року, коли середнє споживання становило 6,35 куб.м, мешканці цього будинку на Шерстянці примудрилися спалити по 21,14 кубометрів на особу. Цілком логічно можна припустити, що люди банально обігрівалися газовими плитами, і тим самим збільшували розмір сум в платіжках. На додачу дихали продуктами горіння, не зважаючи на шкоду своєму здоров’ю. 
 
Також частими причинами фіксації великих обсягів газу може стати його несанкціоноване споживання, або незаконно встановлені прилади з іншою потужністю споживання газу. В разі підозр про такі випадки необхідно повідомляти газову компанію. А у разі виявлення використання газу у комерційних цілях чи протиправних діях – відповідні фіскальні органи та органи правопорядку. 
 
Взагалі 9,8 куб.м на 1 прописаного - це граничний об’єм, іншими словами штрафна норма за різні порушення Кодексу ГРМ. Наприклад, за відмову від встановлення лічильника за кошти Оператора ГРМ. (хоча такої пропозиції скаржнику не надходило - примітка автора.) При виявлених порушеннях ця норма нараховується помешканням з плитою і центральним гарячим водопостачанням. Якщо ЦГВ немає, то штрафна норма збільшується майже вдвічі – до 18,3 куб.м. 
 
Граничні об`єми ніяким чином не пов`язані з умовами договору побутових споживачів з газопостачальною чи газорозподільною компанією. Мешканці, якщо і сплачують більше 9,8 кубометрів газу на людину, то це лише по причині великого споживання в цілому по будинку. Таких будівель небагато. Так, в квітні 2019 року з 630 будинків, лише 40 перевищили споживання 9,8 кубометрів на людину. По області є багато прикладів, коли із загальнобудинковим лічильником розрахунки є навіть меншими за норму споживання без лічильників в 3,29 кубометрів на людину. Наприклад, в квітні в м. Чернігові по вул. Доценка, 30 споживання на 1 особу дорівнювало лише 1,9 кубометрів. По тій же вулиці Текстильників, де проживає споживач, що надіслав запит, але в будинку поряд, споживання газу складало 2,78 кубів на людину.   
Від початку дії програми АТ «Чернігівгаз» безкоштовно встановило 47,5 тис. індивідуальних і 630 будинкових лічильників газу, інвестувавши в забезпечення обліку понад 97 млн. грн. цільових тарифних коштів. 
Зараз у «Чернігівгазу» налічується близько 4,5 тис клієнтів, які споживають газ за нормами, тобто які не мають ані будинкового, ані індивідуального лічильника. До 2021 року ця категорія споживачів буде забезпечена квартирними лічильниками. За умови, якщо мешканці не чинитимуть перешкоди газовикам. Адже на практиці виходить, що чимало споживачів, навіть коли вже обумовлений день і час встановлення лічильника, починають шукати різні причини для відмови. Черговий раз демонструючи, що їм вигідніше продовжувати безконтрольно споживати газ, а не економити його. 
Близько 47 тисяч сімей області сплачують за показаннями будинкових лічильників. Варто зазначити, що програма з облаштування будинковими вузлами обліку, затверджена НКРЕКП для «Чернігівгазу» була повністю виконана в 2017 році. Тобто, ще до прийняття змін до Закону України «Про забезпечення комерційного обліку природного газу», якими вводилася норма щодо згоди співвласників багатоквартирного будинку на встановлення таких лічильників.

Якщо говорити про 100% облаштування будинків, де вже є надомники, квартирними лічильниками, то для цього «Чернігівгазу» знадобиться не менше 110 млн. грн. додаткових цільових тарифних коштів і 5 років. Але на сьогодні склалася ситуація, коли в тарифі газорозподільної компанії ці кошти елементарно відсутні. На 2019 рік в плані розвитку «Чернігівгазу» на встановлення приладів обліку НКРЕКП не заклала жодної копійки. 

Насамкінець, декілька порад від «Чернігівгазу». Споживачам, які хочуть вплинути на свої нарахування та зменшити їх, потрібно:
щомісяця слідкувати за показанням будинкового лічильника; 
економно споживати сам ресурс та повідомляти про можливе несанкціоноване споживання відповідним органам; 
вимагати від тепловиків температури теплоносія, що відповідає нормам;
у разі виявлення запаху газу будь-де в квартирі чи під`їзді, одразу викликати аварійну службу за номером «104». 
 
Тим, хто не хоче сплачувати за показаннями будинкового лічильника, можна своїм коштом встановити у квартирі індивідуальний прилад, як і передбачено в Законі «Про забезпечення комерційного обліку природного газу».
 
Чи законні такі методи солідаризації, та що робити людям, які не спроможні встановити лічильник за власний кошт, а платити за недбалого сусіда нема ні можливостей, ні бажання, коментар юриста:
 
Питання щодо визнання права на забезпечення та встановлення споживачам індивідуальних газових лічильників суб'єктами господарювання, що здійснюють розподіл природного і газу, було предметом розгляду Великої Палати Верховного Суду у справі № 214/2435/17 (провадження   № 14-347 цс 18). За результатом розгляду вказаної справи було прийнято постанову від 07 листопада 2018 року та викладено такі правові висновки:
 
Згідно з частиною першою статті 5 Закону України «Про захист прав споживачів» держава забезпечує споживачам захист їх прав, надає можливість вільного вибору продукції, здобуття знань і кваліфікації, необхідних для прийняття самостійних рішень під час придбання та використання продукції відповідно до їх потреб, і гарантує придбання або одержання продукції іншими законними способами в обсязі, що забезпечує рівень споживання, достатній для підтримання здоров'я і життєдіяльності.

Правові, економічні та організаційні засади забезпечення всіх категорій споживачів вузлами обліку природного газу з метою запровадження повного комерційного (приладового) обліку природного газу визначені Законом України «Про забезпечення комерційного обліку природного газу» № 3533-VI від 16 червня 2011 року.

Відповідно до глави 1 розділу 1 Кодексу газорозподільних систем Оператор ГРМ - суб'єкт господарювання, що на підставі ліцензії здійснює діяльність з розподілу природного газу газорозподільною системою, яка знаходиться у його власності або користуванні відповідно до законодавства, та здійснює щодо неї функції оперативно-технологічного управління
Частиною першою, статті 3 Закону України «Про забезпечення
 
комерційного обліку природного газу» фінансування робіт з оснащення лічильниками газу населення здійснюється за рахунок коштів суб’єкта господарювання, що здійснюють розподіл природного газу на відповідній території; коштів відповідного бюджету; інших джерел, не заборонених законодавством.
 
Згідно з положеннями статті 6 цього ж Закону та графіками оснащення квартир і приватних будинків лічильниками газу, розробленими до розпорядження Кабінету Міністрів України віл 25 квітня 2012 року № 259-р «Деякі питання забезпечення комерційного (приладового) обліку природного газу». газорозподільні підприємства зобов'язані забезпечити встановлення лічильників газу для населення, що проживає у квартирах та приватних будинках, в яких газ використовується для підігріву води та приготування їжі (плита газова + газова колонка) - до 01 січня 2016 року; тільки для приготування їжі - до 01 січня 2018 року (відповідно до абзацу четвертого підпункту «а» пункту 2 частини першої статті 6 зі змінами, внесеними згідно із Законом від 21 грудня 2017 року № 2260-VІІІ, - тільки для приготування їжі - до 01 січня 2021 року .)
 
У частині першій статті 3 Закону України «Про забезпечення комерційною обліку природного газу» передбачено, що фінансування робіт з оснащення лічильниками газу населення здійснюється за рахунок коштів суб'єктів господарювання, що здійснюють розподіл природного газу на відповідній з території; коштів відповідного бюджету, інших джерел, не заборонених законодавством.
 
Відповідно до пунктів 1.1 - 1.3 Типового договору розподілу природного газу, затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює  державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30 вересня 2015 року № 2498 (далі - Типовий договір), цей договір є публічним, регламентує порядок та умови переміщення природного газу з метою фізичної доставки Оператором ГРМ обсягів природного газу, які належать споживачам (їх постачальникам), до об'єктів споживачів, а також правові засади санкціонованого відбору природного Газу з газорозподільної системи. Умови договору однакові для всіх споживачів України.
 
Цей договір є договором приєднання, що укладається з урахуванням вимог статей 633, 634, 641 та 642 Цивільного колексу України  на невизначений строк. Фактом приєднання споживача до умов договору (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, які засвідчують його бажання укласти договір, зокрема сплата рахунка Оператора ГРМ, та/або документально підтверджене споживання природного газу.
У пункті 1.4 Типового договору вказано, що термін, що використовується в цьому договорі, має таке значення: «споживач» - фізична або юридична особа чи фізична особа-підприємець, об'єкт якої підключений до; газорозподільчої системи Оператора ГРМ. Інші терміни вживаються у значеннях, наведених у Законі України «Про ринок природного газу» та Кодексі газорозподільних систем.
 
Встановивши, що позивачі є споживачем природного газу, проводили оплату газопостачання за встановленими тарифами, в яких були передбачені, витрати на встановлення лічильників газу, у тому числі - безпосередньо індивідуальних, просили встановити їм індивідуальні газові лічильники оператором ГРМ, виконавцем комунальної ПОСЛУГИ, спрямованої на задоволення потреби фізичної особи у забезпеченні газопостачанням, суд дійшов правильного висновку, що саме на оператора ГРМ покладений обов'язок встановлення лічильників газу, лише він повинен вживати заходів щодо залучення інших джерел фінансування цих робіт і покладання такого обов'язку на споживачів є неправомірним. Відмова оператора ГРМ встановити індивідуальні лічильники позивачам суперечить вимогам законодавства, порушує права споживачів.
 
Права та обов’язки споживачів чітко визначені Типовим договором, а саме розділом IV «Ціна, порядок обліку та оплати природного газу», розділом; V «Права та обов'язки споживача», та розділом VI «Права і обов'язки постачальника».
Відповідно до вимог статті 526 Цивільного колексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином, відповідно до умов договору.
У частині першій статті 626 ЦК України встановлено, що договором є домовленість двох і більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до вимог статті 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Стаття 6 Закону України «Про забезпечення комерційного обліку природного газу» визначає обов'язок газорозподільної організації встановити саме квартирні прилади обліку газу в багатоквартирному будинку.
З урахуванням вимог статті 5 Закону України «ПРО захист прав споживачів», статті 2 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», волевиявлення  позивача на встановлення індивідуального лічильнику газу не може бути порушеним.
 
Наприкінці юрист запропонував Сергію записатися в чергу на встановлення лічильника і не рекомендував звертатися до суду з зазначеного питання. В чергу його записали, повідомивши, що станом на зараз проводиться встановлення лічильників тим людям, які записалися ще в січні 2018-го року, тобто відставання черги має місце на 1.5 року. Також Сергій повідомив, що за його підрахунками, якщо встановлювати лічильник самостійно, то це обійдеться десь близько 5000 гривень. Сюди входить вартість лічильника (ціна стартує від 800 гривень), роботи з виготовлення проектної документації та роботи по встановленню, тож буде чекати, адже в його родині немає зайвих кілька тисяч, аби прискорити вирішення проблеми
 
Gorod.cn.ua

Хочете отримувати головне в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram.

Теги: газ

Добавить в:
Армения



ЦентрКомплект