Мобильная версия сайта Главная страница » Новости » Город и регион » АТОшник Сергій Бондар двічі вдарив себе ножем у груди



АТОшник Сергій Бондар двічі вдарив себе ножем у груди

51-річного Сергія Бондаря з Хрипівки Городнянського району у неділю, 26 травня, привезли до Городнянської райлікарні. Ніж стирчав у серці і дрижав у такт пульсу. Везти Сергія у Чернігів було ризиковано. Тому городянські медики провели анти-шокову терапію і покликали на допомогу колег з обласної лікарні. Рятувати Бондаря примчав завідувач відділення торакальної хірургії, лікар вищої категорії з 25-річним досвідом 50-річний Олег Лузан.



На фото анестезіолог Володимир Домашенко з пацієнтом. Фото зі сторінки Олега Лузана


Пацієнт був при тямі, Почалася операція. Асистував Лузану завідувач хірургічного відділенняя Городнянської райлікарні Володимир Ломаковський.

«Ніж у грудях — це ще не так страшно, — на своїй сторінці фейсбуку яскраво описує операцію Олег Лузан. — Неприємно, коли ти кладеш долоню на руків’я і відчуваєш, як воно тіпається синхронно з кожним ударом серця. Бо лезо стримить в міокарді. Хріново.

Дядько лежить на операційному столі і неприязно, скупо відповідає на питання. Власне, і питати особливо нічого. Ну, пив, ну, запоями. Але ж тільки по три дні! Це ж в корні мєняєт дело! Та ну тебе, пристав іще... Справді, що тобі треба, лікарю?

Тиск нормальний, пульс рівний, ніж іржавий, хворий спокійний, анестезіолог виважений, я в меланхолії. Такий день. Така робота.

Розкриваю грудну клітку з надією, що все-таки обійдеться. Крові в плевральній порожнині обмаль. Перикард синій і в ньому дірка з палець. Може, лезо десь біля серця теліпається? Може, не попав? Пальцем ковзаю по лезу до серця: воно входить в нього збоку і виходить з верхівки. Попав, наскрізне. Казав, правда, що було два удари в одну і ту саму дірку... Може, збрехав?

Виймаю ніж — кровотечі особливої немає: так, сочиться — верхівка все-таки. Ушиваю дві дірки, тішачись, що обійшлося малою кров’ю. Вище, в стінці лівого шлуночка, — ще один лінійний поріз. Третя... Не збрехав, значить. Два удари було. Вивертаю серце з перикарду, щоб оглянути праву бокову стінку. Так і є. Рваний неправильної форми отвір по боковій стінці правого шлуночка, прикритий згортком крові. Обережно, не дихаючи, накладаю шов, в надії герметизувати камеру серця, перш ніж зіскочить згорток.

Прорізується шов, змиває згорток, і фонтаном товщиною в палець з серця б’є чорна кров, заливає все вмить. Серце тіпається десь в глибині чорно-червоного болота. Затискаю поранення пальцем, відсмоктувачем забираємо кров. Асистент працює, допомагає, розуміє. Дорогий мій Володимире Івановичу! Щоб я без Вас?!

Намагаюсь ушити, проте стає все гірше: кров фонтанує, заливає, серце тіпається в руці і от-от стане. Застромляю палець в порожнину серця, затискаю діру, в сотий раз прибираємо кров і накладаю судинний затискач пристіночно. Зупинили! Серце працює, хворий живий, крововтрата до чотирьох літрів, тиск 110, анестезіолог заклопотаний, але спокійний.

Ушиваю дефект і підводжу очі. Переступаю з калюжі крові, промиваєм порожнину, зашиваємся. Живий. Пацієнт швидко прокинувся після операції. За 25 років моєї роботи, це було не перше ножове поранення, але ніж з самого серця вийняв уперше».

— Олегу Миколайовичу, скільки б чоловік міг прожити з ножем у серці?

— До того часу, доки б його не вийняли, і почалася б масивна кровотеча. А там скільки Господь Бог дав би.

— Чи запитували ви пацієнта, навіщо він це з собою зробив?

— Не цікавився.

Олексій Худенко, учасник АТО, в інтернеті кинув клич, що Сергію потрібні сім донорів, оскільки він втратив багато крові. Прооперованого перевезли до обласної лікарні.

У Хрипівці кажуть, дружина і діти Сергія живуть у Чернігові. Він мешкав у матері. Був в АТО. Років зо три служив за контрактом. Десь рік тому повернувся зі служби. їздив працювати до Чернігова.

— Що ж спонукало Бондаря різати себе?

— Начебто хтось за ним гнався, — говорить 58-річний Олександр Ткаченко, в. о. старости Хрипівки. — Погана горілка, певно, попалася. По голові б’є, усіляке мариться, мізки закипають.

— Олександре Яковичу, а що, Сергій зловживає?


— А хто нині не п’є? У нас на все село тільки троє непитущих — батюшка, один закодований і староста. Сергій технічно грамотний. Він і зварник, і моторист, і водій, машину за два дні зробить. Правда, іноді терпіння не вистачає.

Валентина Остерська, тижневик «Вісник Ч» №23 (1725), 6 червня 2019 року

Хочете отримувати головне в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram.

Теги: Сергій Бондар, ножове поранення, Олег Лузан, «Вісник Ч», Валентина Остерська

Добавить в:
Армения



ЦентрКомплект