Мобильная версия сайта Главная страница » Новости » Город и регион » Судді розповіли, що їм подобається, а що ні у висвітленні судових процесів журналістами



Судді розповіли, що їм подобається, а що ні у висвітленні судових процесів журналістами

28 травня в Києві вже втретє пройшов загальнонаціональний форум «Незалежні суди та вільні ЗМІ: висвітлення кримінальних процесів». Окрім суддів, адвокатів, експертів з правничих питань на захід було запрошено й представників ЗМІ в якості спікерів та слухачів. Отримала запрошення й редакція сайту Gorod.cn.ua.

В матеріалі ми публікуємо наші враження від почутого та побаченого, та тези ключових учасників виступів. Повну відеоверсію форуму можна передивитися за посиланням >>>

Катерина Широка суддя Вищого антикорупційного суду (скорочено ВАКС, нещодавно створений, 11 квітня судді цього суду прийняли присягу, передбачається, що цей суд має запрацювати влітку цього року – прим.авт.):

- Судді нашого суду добре розуміють, який буде попит суспільства на справи, що надійдуть до нас. Плануємо прийняти зборами суддів комунікаційну політику між судом та ЗМІ.



- Хочу зробити акцент на забезпеченні права на справедливий судовий розгляд та повазі на презумпцію невинуватості, що є на мою думку обов’язковим в демократичному суспільстві. Готуючись до цього виступу я проаналізувала деякі рішення ЄСПЛ, і дійшла висновку, що дійсно часто констатується порушення ч.2 ст.6 Конвенції, у випадках, коли до винесення рішення судом і вступі його в законну силу анонсується широкому колу інформація про те, що підсудний – винний.

- Ми розуміємо, що справи, які буде розглядати ВАКС будуть широко висвітлюватися ЗМІ, тому хочеться, щоб це відбувалося в цивілізований спосіб і судові засідання не перетворювали на шоу.

- Слід пам’ятати й про чинне законодавство при висвітленні резонансних справ, а саме про ст.62 Конституції України, що особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вина не буде доведена в законному порядку і встановлена обвинувальним вироком суду.

- Тож, якщо ми подивимось рішення ЄСПЛ по України, то вони дуже часто звертаються до національного законодавства та Конвенції і кажуть про те, що порушення презумпції невинуватості несе за собою порушення прав людини, згідно Конвенції. Практика ЄСПЛ наповнила цей принцип змістом, який виходить за межі суто процесуального аспекту, а саме: презумпція невинуватості визначає правовий статус обвинуваченого не тільки в кримінальному процесі, а й в суспільних відносинах, суб’єктом яких він є. Дуже часто ми чуємо, що пан «Іванов» винний в тому чи іншому злочині, однак, це дійсно є порушенням базових принципів Конвенції з прав людини.

- Крім того, мені здається, дуже важливим буде, аби присутні представники ЗМІ проаналізували рекомендації Комітету міністрів ради Європи державам-членам «Щодо порядку надання інформації про розгляд кримінальних справ через ЗМІ», згідно якого презумпція невинуватості - є другим принципом, що стосується отримання інформації ЗМІ про розгляд кримінальних справ. Повага до принципу презумпції невинуватості є невід’ємною частиною права на справедливий суд.

- Окрім того, є ще ч.4 Статті 296 Цивільного кодексу Право на використання імені, яка говорить: "Iм'я фізичної особи, яка затримана, підозрюється чи обвинувачується у вчиненні злочину, або особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, може бути використане (обнародуване) лише в разі набрання законної сили обвинувальним вироком суду щодо неї або винесення постанови у справі про адміністративне правопорушення та в інших випадках, передбачених законом". І тут виникає питання про несумісність цієї статті з правом на свободу слова. Однак, це не зовсім означає те, що відкритість і гласність будуть в даному випадку порушені. На мою особисту думку органи слідства і суд після оголошення обвинувального вироку можуть говорити про вину тієї чи іншої особи. Та ця стаття нерідко порушується деякими прес-службами органів досудового розслідування.
- Оскільки саме журналісти формують думки суспільства відносно тієї чи іншої справи, вони не повинні забувати про те, що не можна називати особу винною, допоки відносно неї не винесено рішення суду.

На цю доповідь Людмила Опришко, адвокат, медіа-юрист ГО "Платформа прав людини", медіа-експерт зазначила, що не дивлячись на існування ст.296 ЦК є ще «Закон про судоустрій і статус суддів», де чітко зазначені засади гласності і публічності судового процесу. І там написано, що прізвища та ініціали осіб учасників судової справи – оприлюднюються, в тому числі на порталі «Судова влада» (розділ Стан розгляду справ) і ця інформація є – надбанням широкої громадськості. Тож журналісти можуть відслідковувати за справами, що внесені до реєстру інформацію щодо ПІБ засуджених і таке інше.

Приклад для наших читачів: Заходимо на сайт Єдиний державний реєстр судових рішень, обираємо першу ліпшу справу з чернігівського суду (в даному випадку перший за алфавітом Апеляційний). Наприклад № 751/5601/18, далі заводимо її номер на сайті «Судова влада» і бачимо, що засудженого, який подав апеляційну скаргу на рішення судді Новозаводського суду Філатової Л. Б. про відмову у задоволенні клопотання про застосування щодо нього Закону України «Про амністію у 2016 році» звуть Гринь Ярослав Станіславович. І так можна перевірити любу справу, або знайти інформацію про ваших знайомих та сусідів и партнерів по бізнесу, і ви дізнаєтесь, коли і як проходило розлучення, хто отримував штрафи за порушення ПДД, ділив спадок або й відповідав за свої діяння згідно Кримінального кодексу.






- Напевне, не можна повністю заборонити, або утаємничити всю персональну інформацію в наш інформаційний час, але домовлятись про певні принципи точно можна. І точно можна на стадії досудового слідства домовлятися з журналістами, яку інформацію можна показувати, а яку – ні. Якщо відпрацювати ці правила оприлюднення, то в нас будуть більш цивілізовані правила гри в цьому питанні, - підсумувала пані Опришко.

Про те, як відбувається витік інформації до ЗМІ на стадії досудового слідства розповів Назар Холодницький заступник Генерального прокурора керівник Спеціалізованої антикорупційної прокуратури:



- Як показали три роки нашої роботи ми не можемо уникнути моментів, коли підвищений інтерес суспільства та ЗМІ до тих чи інших проваджень змушує прокурорів, детективів, суд виходити в публічну сферу з тими чи іншими обвинуваченнями. Нажаль, через ТОП-чиновників, які є фігурантами наших проваджень і формування суспільної думки, які ми розслідуємо ще на стадії підозри, змушує суспільство думати, що особа вже винувата, і має бути засуджена ще на стадії оголошення підозри.

- Ми дуже часто чуємо звинувачення на свою адресу, що прокурори гальмують справи, або не погоджують підозри, але мало хто хоче поцікавитись, що в цих підозрах написано. Якщо ВАКС буде легше, тому що вони працюватимуть зі справами, по яким вже фактично закінчено слідство, то на стадії досудового слідства нам і особливо процесуальним керівникам дуже важко дотримуватися і виконувати всі вимоги до того, щоб не визнавати особу винною до рішення суду.

- Якщо ви чули дуже часто виникають публічні спори з приводу оприлюднення тих чи інших матеріалів слідства. Я особисто стою на тій позиції, що не можна на стадії досудового розслідування оприлюднювати геть усі матеріали. Нажаль, мої колеги дуже часто цього не дотримуються і на численні запити ЗМІ на сайті НАБУ, Поліції з’являються матеріали, які фактично є матеріалами слідства і які можуть принести шкоду, як показує досвід, не лиш не стадії досудового розслідування всередині країни, а й спричинити такі міжнародні скандали, як це було з оприлюдненням так званої «чорної бухгалтерії», що стосувалася Пола Манафорта і де його підписів фактично нема, де підозри за три роки по тих справах нема, але тепер це є проблема фактично міжнародного рівня і комунікації двох держав. І це було зроблено в 2016-му році попри пряму заборону прокурора опубліковувати будь-які матеріали. Але, на численні запити – опублікували. Наслідки ми пожинаємо вже протягом трьох років…

- З приводу закритих засідань. В нас є єдина справа, що слухається в закритому режимі – це справа про Одеський припортовий завод. Ініціаторами закритого слухання були сторона захисту і суд, прокурори наполягали на протилежному. Ми наполягаємо на тому, що всі наші провадження повинні слухатися лише у відкритому судовому розгляді. Є законодавчі обмеження, вони стосуються злочинів проти статевої гідності і свободи і такі, що містять держтаємницю. Якщо брати останню категорію справ, то в наших справ, де фігурує держтаємниця, ми можемо обмежитись проведенням закритого одного засідання, де будуть оприлюднюватися саме державна таємна інформація, а не всього судового процесу, як це є по справі ОПЗ, яка не містить ніякої держтаємниці, хоча суд чомусь вирішив, що вона там є.

- Інша справа з питаннями відкритості, коли вони стосується вже не безпосередньо судового розгляду справи по суті, а таких етапів, як наприклад обрання запобіжного заходу, на яких бажають бути присутніми багато журналістів. Згадаємо обрання запобіжного заходу пану Насірову (Романа Насірова було призначено головою Державної фіскальної служби України в травні 2015 року. В березні 2017 року його відсторонили від виконання повноважень за цією посадою через затримання в так званій "газовій справі" – прим.авт.), де відбувалося з точки зору ЕСПЛ, ну, ми ж будемо мати там проблеми, відверто, і пікети і блокування і відвідування домівки голови суду. І якщо говорити про стадію досудового слідства, то ми повинні пам’ятати: не потрібно гнатися за популярністю. Якщо нас цікавить дотримання закону не тільки в частині а й в цілому, тобто і по таємниці слідства, то прокурорам, детективам це надзвичайно важко робити, коли є суспільний інтерес до таких ТОП-чиновників. Я не буду згадувати безліч випадків по затриманню народних депутатів, затриманнях суддів на отриманні хабара. Чомусь ЗМІ чисто «випадково» опинилися у Феофанії, коли брали Насірова і чисто «випадково» вже інші журналісти з’явилися під офісом нардепа Мартиненка, якого ми також затримували. Я розумію що такі «випадковості» є невипадковими, вибачте за тавтологію. Для мене, як для прокурора, який потім буде доводити в суді всі ці справи і відповідати за всі ті недоліки слідства, зроблені в тому числі органами досудового розслідування - важливе дотримання таємниці слідства.

- Ми повинні розуміти, якщо особа, чиновник набирає 10 000 дизлайків на фейсбуці, то це не означає, що його вина вже доведена.

Ганна Маляр кандидат юридичних наук, кримінологиня з 2013-го року викладачка Національної школи суддів України.



Ганна Маляр на фото третя зліва

- За останні роки є позитивні зрушення в царині комунікації суддівського корпусу та ЗМІ. Я між цими двома барикадами, бо є викладачем для суддів і досить часто доводиться коментувати гучні справи, які розглядають національні суди та брати участь у ток-шоу, що присвячені кримінальним процесам. Нажаль, поки що це вимушена комунікація – у журналістів переважає інтерес – якомога більше показати по кримінальній справі, у суддівського корпусу – якомога більше закрити і це зрозуміло, оскільки це є специфікою кримінального процесу, і виток інформації може зашкодити.

- Кримінальні провадження люблять тишу, особливо на стадії досудового слідства. Та ми повинні пам’ятати в який час ми живемо, громадянське суспільство і демократія на тому і стоїть, що четвертою владою – є ЗМІ, які виконують функцію контролю з боку громадянського суспільства. І якщо ЗМІ проживе без інформації від судової влади, тобто якщо допустити ситуацію, коли їх взагалі не пустять до зали суду, то вони все одно знайдуть способи і канали як висвітлити інформацію по справі. А ось у судів – немає альтернативи, як тільки спілкуватися зі ЗМІ. Тож суди більше зацікавленні у цій комунікації, ніж журналісти. Адже журналісти можуть напрацювати собі довіру всіма іншими способами, а у суддів, на жаль, інших способів немає.

- З моєї 20-річної практики можу сказати, що наші суди виносять дуже багато справедливих, обґрунтованих і законних рішень про які немає жодної інформації, натомість, недовіра, яка існує проти суду в суспільстві збудована на тих трьох-чотирьох гучних провадженнях, які роками можуть мусуватися в ЗМІ. І в цій ситуації суди повинні будувати стратегію правильної комунікації, розуміючи, що весь той перелік справедливих рішень ніхто й не побачить.

- Друге, що треба враховувати і що є в будь-якому суспільстві, навіть ситому західному, і це не змінити, це те, що цікавість глядача до кримінальної тематики – дуже висока. І хочемо ми чи не хочемо це завжди дає рейтинги. І в тій самій Америці, де дуже високі стандарти захисту прав учасників процесу, просто мільйонні перегляди кримінальних процесів, якщо дивитись показники порталу Ютуб. Набирають їх, як правило, судові справи, які слухаються по неймовірно страшним злочинам, наприклад, де жертвами стали діти, або малолітні чинять вбивство. Тому тематика жива і завжди цікава.

- Третій пункт, з яким ми повинні рахуватися, що політики завжди будуть використовувати тему криміналу в своїх цілях. Я спілкувалася з криміналістами-колегами з західних країн і в них те саме, - політики залякають виборців, коли їм треба тезами про те, що злочинність росте, є загрози тероризму і так далі. Багато політичних сил, йдучи до влади беруть собі на гасла саме протидію злочинності. Просто в кожній країні є своя ментальна специфіка, десь більше актуальні гасла про боротьбу з корупцією, інших хвилює боротьба з тероризмом. Але в будь-якому випадку ця тема дуже цікава політикам, адже є електорально-вдячною, тому потрібно ці речі розуміти.

- Якщо брати нашу країну, то тут нажаль ЗМІ – більше ніж ЗМІ. Крім функції суспільного контролю та інформування, наші ЗМІ – це сьогодні остання інстанція довіри і справедливості для звичайної людини. ЗМІ люди вважають в одній особі і церквою і прокурором і суддею. І щойно буде підвищена, а я про це мрію, довіра до прокуратури, до судів, до слідства, то ЗМІ знову стане виконувати свою природну функцію – інформування. І тоді ми з вами будемо говорити вже про більш приємні речі.

Марія Пилаєва суддя-спікер Печерського районного суду м.Києва:

- Так склалося історично, що підвищений інтерес до справ які розглядає наш суд обумовлений юрисдикцією Печерського райсуду. На сьогодні ми маємо 30 000 справ в провадженні і 2/3 з них – це справи досудового слідства, тому до нас постійно надходять запити журналістів, які хочуть з’ясувати певні аспекти розгляду питань досудового слідства. Перед тим, як вони звертаються до нас, то вже на мають на руках певну інформацію від слідчих, і відповідно в центрі їх уваги не стільки стоїть підозрюваний чи сторони кримінального провадження, скільки – сам суддя. Нажаль, можу констатувати те, що журналісти звертаючись до прес-служби суду не стільки хочуть отримати інформацію щодо певних фактів, скільки прагнуть мати підтвердження якихось своїх суб’єктивних доводів і міркувань. Наприклад, коли їм прокурор сказав, що сьогодні будуть продовжувати термін тримання під вартою, а конвой доповів, що особу доставлено до суду, то вони телефонують нам з таким питанням: «Чому не розглядаєте справу, суддя що зібрався випускати підозрюваного?». Тоді намагаємося пояснити про строки розгляду клопотання, навантаження судді справами і що ніхто не замовляв в конвойної служби доставку підозрюваного в день подачі клопотання, але пояснювати журналістам складні юридичні категорії є досить складним і інколи невдячним завданням.

- Тож моє переконання, яке в мене склалося на початку роботи суддею-спікером і залишається зі мною надалі таке: ми маємо йти шляхом роз’яснення, а не шляхом тлумачення фактів і їх оцінки. Ми маємо роз’яснювати, тому що ми не можемо пояснити судове рішення з точки зору мотивів судді. Мотиви судді, в будь якому випадку викладені в судовому рішенні. По справі є дві сторони та суспільство, і кожен по своєму оцінює факти й обставини, викладені в рішенні. Тому, ми, як прес-служба суду не можемо переконати суспільство в тій чи іншій правовій позиції, це будуть робити вже інші судові ланки – апеляційна та касаційна.

- Повертаючись до принципу презумпції невинуватості я хочу сказати, що Закон нам каже, що це – одна з найвищих цінностей людини, він вказує також на механізм реалізації цієї презумпції: доки не має вироку суду, що набрав законної сили особа, яка підозрюється, або обвинувачується, не тільки не вважається винною, а ми зобов’язані, як суспільство поводитись з нею, як з невинуватою! Щоб цей факт ще краще зрозуміти журналістам, їм просто подумки треба поставити себе на місце цієї людини і уявити, що вони не згодні з цим обвинуваченням чи підозрою і тоді прийде розуміння, як потрібно висвітлювати такі історії.

Єлизавета Ковтюк суддя Верховного Суду і тренер Національної школи суддів України: 

- Національна школа на початку травня взяла участь у зустрічі, яка проводилась в офісі Ради Європи і як результат цієї роботи, - група школи суддів буде займатися саме питанням розгляду кримінальних справ, де потерпілими є журналісти. У мене дві головні тези:

- Треба нести позитив в суспільство, яке втомилося від негативу. Є величезне прохання до журналістів: висвітлюйте ті позитивні моменти, які відбуваються в судових процесах, там де достойно поводяться сторони, де суд був безсторонній і неупереджений. Якщо ЗМІ мають своїх прихильників, то суди покладаються лише на допомогу журналістів у зміцненні авторитету судової влади.

- Друга важлива теза: дотримання судових правил і журналістської етики.

Далі висловили свої думки з приводу прозорості та доступності судівського корпусу журналісти.

Ірина Салій, засновниця сайту «Судовий репортер»

- Ми зараз говоримо про взаємодію судів і журналістів, тож слід розуміти, що в нас різні очікування та завдання. І коли цього не враховувати можуть мати місце нереалістичні очікування і бажання отримати одне від одного те, що є неможливим. Пролунала думка про те що, журналісти не дотримуються професійних стандартів та презумпції невинуватості та часто є залежними від власника. Я мабуть доповнила б це тим, що журналісти також залежні від правил ринку, своєї аудиторії, тому що для багатьох навіть повністю незалежних ЗМІ – основною валютою є слава, яка виражається в кількості переглядів матеріалів та їх популярності. Коли ти розумієш, що цей заголовок з дотриманням усіх стандартів не буде клікабельним та читабельним, то відповідно ти можеш бути найкращим у світі журналістом і витримувати всі стандарти, але про тебе взагалі ніхто не буде знати і ніхто не буде читати. А до журналіста, якого не читають, не будуть звертатися люди та інформатори. Популярність журналіста в очах ньюз-мейкерів, які є потенційними джерелами інформації дуже важлива. І ти розумієш, що ти старанно пишеш-пишеш, а цікава і важлива інформація зливається комусь іншому, тому хто цих стандартів не дотримується.



- В наших умовах, на жаль, діє таке правило, що чим гірше – тим краще. Ти розголосив таємницю слідства, чи оприлюднив діагноз особи, ще щось і до тебе ще потім приходять люди, дають тобі інтерв’ю і вважають тебе класним, бо в тебе сайт, який читають. І ти можеш робити все що хочеш, ніяких правил немає.

- Тому, коли ви говорити про ці стандарти, то повинні подумати, а як можна заохотити журналіста, аби він дотримувався цих стандартів. Чи ви робите різницю між тими журналістами, які дотримуються стандартів і які цього не роблять, коли даєте інформацію? Тому що часто ви даєте інформацію останнім, можливо, з такою метою, щоб вона не перевірялась і була оприлюднена в саме тому вигляді, як її злили і тому подібне.

- Скажу про суддів. Вони також є дуже часто залежними від влади. Яким би хорошим не був прес-секретар, якщо йому піде вказівка не давати ту чи іншу інформацію, - він буде слухати керівництво. В нас тільки вчора був скандал про звільнення керівника прес-служби Державного бюро розслідувань, тому що він опублікував новину про справу за заявою Портнова щодо дій Порошенко. Я думаю, що аналогічна ситуація може бути з будь-яким прес-секретарем суду, або суддею. В нас неугодних суддів виживають, їх кримінально переслідують. Тому часто суддя веде себе так чи інакше не тому, що він такий поганий, а тому що в нього може бути якась вказівка або загальна атмосфера, що не сприяє його відкритості до ЗМІ. І якщо в Києві все ще більш-менш нормально, тому що судді навчені та натреновані на резонансних кримінальних справах, коли в залі фізично неможливо поміститися, тому що багато людей хоче бути присутніми на процесі, то в регіонах таке рідко відбувається і судді до цього менш призвичаєні, і там присутність журналіста може створити якусь неадекватну реакцію з боку судді.

- Я дуже часто чую від колег з провінції, що суддя не дозволив бути присутніми при розгляди справи, що слухалась відкрито. І так як журналіст перебуває в статусі вільного слухача то не може дискутувати з суддею з цього приводу. Звісно, можна спробувати, але якщо ти будеш дуже активно відстоювати свою позицію, то суддя можна взагалі попросити залишити залу суду.

- Як би ви не ставилися до журналіста, дозволите чи ні бути присутнім йому в засідання він все одно напише і часто завдяки такому формальному відношенню до журналіста можна отримати в результаті те, що він напише інформацію про справу в неповному обсязі або в негативному контексті, що мовляв його виставили з зали суду і тому подібне. Тому я особисто вважаю, що присутність журналіста в судовому засіданні дозволяє йому отримати інформацію в максимально повному обсязі. Можна виготовити якісь прес-релізи, або повідомити про результати, але краще, щоб він сам побував в засіданні і побачив все на власні очі. Нормальний журналіст зазвичай не вірить представником влади, і вашому прес-релізу він може й не повірити, поставитися до нього скептично. Тож можливість бути присутнім при розгляді справи для журналіста буде найбільш переконливим виявом комунікації суду зі ЗМІ в цьому плані.

- Прикрою є та ситуація, що деякі суди навмисно не оприлюднюють дати, коли буде слухатись певна справа. Останнього разу в мене була така ситуація з Шевченківським судом, коли, щоб дізнатися дату слухання довелося робити інформаційний запит. І причому це спостерігається з одними і тими самим суддями, є така суддя Голуб  в Шевченківському суді, суддя Первушина голова Голосіївського суду і т.д., які не ставлять анонси справ, які я відвідую.
На уточнення від представника Шевченківського суду, Ірина пояснила, що справу, яку не захотіла анонсувати суддя Голуб на сайті Судова влада України, а розмістила лише на роздруківці на дверях свого кабінету була справа про суддів, яких затримали в кабінеті Назара Холодницького з хабарем. Після запиту Ірини інформація на сайті Судова влада з’явилась. Також Салій повідомила, що анонси слухань справи, де обвинувачена суддя Пригунова Алла  – також не з’являються на порталі.

Ірина Авраменко, головний редактор газети і сайту "Днепр вечерний":



- Слушая участников я для себя попыталась сформулировать чего ждут от нас судьи, как от свободных СМИ. И услышала много советов и заметаний по поводу того, что мы должны объективно освещать, брать комментарии у всех сторон и экспертов и т.д. Но так как я практик и понимаю, что выполнять все требования по стандартом при тотальной нехватке времени отвечу словами нашего Президента: Я вам ничего не должен.

- Мы каждый день фактически бьемся за выживание, сегодня на Днепропетровщине практически не осталось бумажных газет. Они просто не выдерживают экономического давления. Сперва, от нас ушли всеукраинские издания, а языковой закон добьет и все остальные, потому что, к сожалению, пожилые люди не могут читать по-украински.

- Первое, что хочу отметить, то огромный плюс реформы – это то что в судах появились пресс-службы. Они могут стать тем инструментом, которые могут нам помочь в работе.

- Я жду от них инициативы, чтобы они звонили нам, когда проходят слушания резонансных дел или по ним оглашаются приговоры, так как мы не успеваем все охватить своими силами. Было бы хорошо, чтобы через такую пресс-службу можно было брать комментарии у адвокатов сторон. Сегодня штаты редакций региональных медиа настолько оптимизированы, что вы даже себе не представляете! Три человека утром делают газету, вечером – сайт, а ночью садятся обновлять соцсети. И нам тут нужна ваша поддержка.

- От одного из спикеров услышала, что журналисты мало пишут позитивных материалов, неужели нельзя написать что-то хорошее? Можно. Выходите с инициативой, предложите нам адвоката, который, к примеру, защищает бесплатно социально неблагополучных граждан, мы о нем с удовольствием напишем. Или, например, предложите написать о судье-женщине, которая одна работает в коллективе судей-мужчин и показывает прекрасные результаты. Мы не можем ходить по всем судам и выяснять где у вас что, нет у нас ресурсов уделять максимально внимание каждому отдельному делу. Мы не ходим, мы летим. У нас утром мероприятие, вечером дедлайн и между этим мы должны прозвонить людей, написать статьи и т.д.

- Второе на что бы я хотела обратить внимание это то, что даже если мы собрались освещать слушание громкого дела, то все портит затягивание процесса. Заседания из раза в раз переносятся, потом «минируют» суд раза три-четеры, потом появляется новое громкое дело и уже предыдущие ни нам ни читателям не интересно. И если мы к нему возвращаемся и видим, что нет просмотров на сайте, не куплена газета, то перестаем на него приходить. Если для судей важно, чтобы решение по этому делу было донесено до общественности, то вышлите нам итоговый пресс-релиз, мы с удовольствием его опубликуем.

- Третье это – информационные запросы. Пока на них приходит ответ, а по закону это 5 рабочих дней, то за это время успеваем уже прозвонить источники узнать всю ситуацию, и выпустить материал. Большая просьба к пресс-службам судов: не ждите эти положенные 5 дней, давайте ответ сразу, так как позже это никому уже не нужно и не актуально.

- Очень часто к нам обращаются читатели, которых не устроили судебные решения по их делам. И в таких ситуациях мы не знаем как себя вести. С одной стороны – человеку надо как-то помочь, с другой – дело не настолько громкое, чтобы ему уделять внимание. Мы для решения таких вопросов подружились с рядом экспертов и создали рубрику вопросов и ответов по юридическим вопросам. Может, кому то из коллег пригодится наш опыт. Ради этого мы даже создали на базе нашей редакции общественную организацию. Ее смысл в том, чтобы собрать под крыло всех общественных активистов, которые могут нам быть при случае полезны. Члены нашей общественной организации отвечают на те или иные вопросы наших читателей.



Редакторка сайту Gorod.cn.ua Алла Філатова-Сухова





Гості та спікери загальнонаціонального форуму «Незалежні суди та вільні ЗМІ: висвітлення кримінальних процесів»

Gorod.cn.ua

Хочете отримувати головне в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram.

Теги: форум, судді, журналісти

Добавить в:
Армения



ЦентрКомплект