чернигов-авто
чернигов-авто
чернигов-авто
чернигов-авто
чернигов-авто
чернигов-авто
Мобильная версия сайта Главная страница » Новости » Город и регион » Бур'ян на кладовищі труять «Ураганом»



Бур'ян на кладовищі труять «Ураганом»

Як зробити, щоб на цвинтарі було чисто? І не тільки у поминальні дні.



— За літо разів чотири-п’ять треба було приїхати, щоб бур’ян навколо могил виполоти, — ділиться 70-річна Валентина Негіна з Березни Менського району. Розмовляємо на березнянському Білому, його ще називають Менським, кладовищі. — А це вже і в тому, і в цьому році пирскала «Ураганом». Хімікат проти бур’янів — берізки, пирію, осоту. Діє, коли вже зійдуть. Потруїш — і пропадають. А то сапа така без ручки, лажу з нею між могилами. А я ж така, щоб ніде не було нічого, щоб дуже чисто. Це вже після інсульту мені нагинатися не можна.

Кроти докучають. Страшне скільки. І проти них є хімікати.

Батько помер у 1972 році. Спочатку обклали могилку білою цеглою. Кроти на цеглу не зважали. Отакі дірки були. Могила осідає й осідає. У тому році поставили надгробки. То тьху-тьху, ніби й кротів з того часу немає.

На цвинтарі до Дідів міняють і надгробки, і таблички.

— Замовили більш-менш, з фотографією, — відкручує з хреста стару табличку 50-річний Сергій Галенко. — Замовляв у Березні. Роблять у Чернігові. Це тещина мама, Христина Дмитрівна. Дружина попросила поміняти.

У нас тут, як перерахувати, буде з десяток могил. Поминатимемо у понеділок. Багато людей прийде. Короткий день зроблять — до обіду.

— Що з їжі візьмете?

— Беруть, хто що приготує, — каже Сергій Михайлович.

— На Діди приносять усе, — розповідає Валентина Трохимівна. — Я багато готуюся. У мене тут і батько, і брат поховані. До брата діти приїжджають і жінка. А до мене у цьому році — син з Тюменської області (Сибір). Готую голубці, котлети, млинці з сиром і з м’ясом, смажу рибу, биточки роблю, картоплю тушкую з м’ясом. Салати ріжу. Нарізки люди беруть. Ковбасу, сир. Але це таке. Хто їх, ці нарізки, тепер їсть.

Якщо погоди нема, то удома сидимо. Є — на кладовищі. Сідаємо біля могилки. Там у нас столик. Качаємо яйця. Оце могила — тут голова, тут ноги. Яйце на могилі качається хрестом. Тричі. Посередині. У районі рук. Так, як хреститесь.

І починаємо поминати. За столиком, на лавочках. У мене їх три. Завжди беру покривало, стелю. А стіл накриваю клейоночкою. На Білому і Петропавлівському кладовищах поминають у понеділок. На Красному — у вівторок.

Тамара Кравченко, тижневик «Вісник Ч» №19 (1721), 9 травня 2019 року

Хочете отримувати головне в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram.

Теги: поминальні дні, кладовище, бур'ян, «Вісник Ч», Тамара Кравченко

Добавить в:
Армения



ЦентрКомплект