Опинитися без даху над головою можуть пацієнти соціального центру на Чернігівщині (відео)

Із речами на вихід.
На Чернігівщині в стаціонарі центру соціального обслуговування перебувають немічні, які можуть опинитися на вулиці. Заклад належить об’єднаній громаді. 6 підопічних родом із сіл, які до громади не належать. За своїх односельців мали сплатити сільські ради. Це 60 тисяч гривень на рік. Однак деякі сільські голови відмовляються це робити. Куди подінуться хворі і самотні зі стаціонару, далі у сюжеті.



Олегу 47. Його максимум для прогулянок – коридор стаціонару територіального центру. Олег ледь ходить, не може себе обслуговувати в побуті. У нього немає близьких родичів, які б про нього піклувалися. Через ці обставини він опинився в цьому закладі.

Таких як він тут 36 душ. Нині цей заклад належить територіальній громаді, куди увійшло 33 села.

Перебування тут коштує 5 тисяч гривень на місяць. Сюди входить проживання, харчування, одяг, медикаментозне обслуговування і комунальні послуги.

Рік проживання обходиться в 60 тисяч гривень.

Основну частину підопічних утримує громада своїм коштом. Однак, якщо людина зареєстрована в селі, що не увійшло до об’єднання, 60 тисяч за неї має сплачувати рідне село.

Наталя Гончар, директор територіального центру соціального обслуговування Менської міської ради: «Є села, які взагалі відмовилися від діалогу».

Серед них Волосківці, де зареєстрований Олег.

Сільський голова Олександр Любенко вважає, що 60 тисяч це забагато для обслуговування немічного. Сільський бюджет у понад мільйон гривень не потягне такого навантаження.

Пропонує Олега перевести в Чернігів до будинку для старих, таким чином його утримуватимуть коштом обласного бюджету.

Олег другий рік живе в стаціонарі територіального центру.

«Я нікуди не збираюсь. Не поїду у Чернігів», - каже Олег.

Однак сільський голова не перестає наполягати. «Якщо він не сяде до мене в машину, то мої хлопці його посадять. Він що хоче мене вкрасти? На мене напали, як на самого меншого і душать», – розповідає Олег Захарченко, підопічний територіального центру соціального обслуговування Менської міської ради.

Звідси до його рідного села 10 км. Коли є можливість його навідує тітка. Якщо Олега переведуть у Чернігів, у неї такої можливості не буде. Пані Віру вже не раз викликали у сільраду, щоб та вплинула на свого родича.

У стаціонарі нині ще 6-ро людей, які зареєстровані у селах, що досі не визначилися з фінансуванням немічних односельців. 4 місяці за їхнє утримання сплачує об’єднана громада, які вони не належать.

Тетяна Вишняк, заступник міського голови Мени: «Якщо влада не допоможе і не закладе кошти у бюджеті сільської ради, завтра такі особи залишаться просто на вулиці».

Більшість із цих людей не має ні придатного житла, ані родичів, які б могли про них подбати.

Сюжет телеканалу «1+1», «ТСН»

Хочете отримувати головне в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram.

Додати в: