Із Криму до Чернігова: історії родини Колесників і Павла Зеленого з нареченою (відео)

З двома дітьми на руках та однією сумкою речей. Так 5 років тому залишила Крим родина Колесників. Тоді ж, у березні 2014, виїхав з півострова Павло Зелений, а за ним - і його наречена, уродженка Криму Наталія. Вони – одні з сотні військових тоді Державного науково-випробувального центру Феодосії, які не зрадили Україні і виїхали з Криму. Залишивши там близьких, друзів, квартири і речі. Зараз вони в Чернігові - тут знаходиться Науково-дослідний інститут випробувань і сертифікації озброєння та військової техніки. Чи звикли за 5 років до нового міста та нового життя, дізнавалася Дар’я Янушкевич.



Юлія Колесник, фахівець з документообігу військової зброї: «У березні 2014 року ми з чоловіком вирішили - ми їдемо до України. Ми не можемо зрадити Батьківщині. Залишили квартиру і о 10-й годині виїхали з сумкою. Я передбачала, що нам потрібно буде поїхати, тому зібрала все необхідне. Головне - вчинки, інакше ми вчинити не могли».

5-й рік Денис та Юлія служать у Чернігові. Дружина працює з документами, чоловік – випробувач.

Денис Колесник, випробувач озброєння та військової техніки: «Ми перебували у сні, ми не знали що у нас під боком був такий брат, який міг пурнути в бік. Сумнівів залишатися або їхати – не було. Однозначно ми зрадити своїй державі не могли. Переступити свій моральний принцип ми не могли. Ми родиною і виїхали. Моя жінка військовослужбовець, вона тоді була у декретній відпустці і я ніколи про це не жалів».

19 березня 2014 року над державним науково-випробувальним центром у Феодосії вперше підняли Російський прапор. Через 3 дні сотня військових виїхала до України. Колесники до того у Криму прожили 14 років, після того більше не повертались. Виїхали з двома синами - тоді їм було 3 та 10 років. Зараз усі живуть в Чернігові в орендованій квартирі.

«Минуло вже 5 років. Наші діти ростуть, а місця стає все менше. Хочеться, аби була програма, яка б опікувалася такими військовослужбовцями, як ми. Наш центр – унікальний. Люди, які тут працюють – єдині такі спеціалісти в Україні».

На цих кадрах - військові, які тоді залишились у Криму присягнули на вірність Росії.

Павло Зелений каже - тоді не вагався. На момент анексії Криму він прослужив у центрі 1 рік. 23-го березня 2014 виїхав до України.

«Ти один раз складаєш присягу і один раз обіцяєш. Ось і все».

Свою майбутню дружину Наталію Павло зустрів у Криму. Вона - уродженка півострова, до весни 2014 працювала вчителькою. Поїхала за нареченим в Україну, вийшла заміж і пішла служити.

«Безумовно, я підтримала його вибір і стала поважати його ще більше. Мені здається, у 2014 році не було іншого варіанту, крім як піти і робити все це заради майбутнього країни, себе і дітей. Він дав мені вибір, але для мене іншої Батьківщини немає».

У Криму у Наталії залишилась родина. Про свій вибір жінка, каже, не шкодує.

«Родина і близькі відреагували по-різному, одні підтримали, інші – ні. Але це вже у минулому. Кожен залишається при своїй думці. Тоді я боролася за майбутнє, вкладаючи світле і добре у голови словом. А зараз хочеться вірити, що я борюся за майбутнє цих же дітей, але у більш дієвий спосіб».

UA: Чернігів

Хочете отримувати головне в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram.

Додати в: