Та не упав, не стлів, не зник Чернігів...
Окупація Чернігова тривала з вересня 1941 по вересень 1943 року. Через військові дії місто зазнало жахливих руйнацій, особливо під час бомбордувань ворожою авіацією у серпні-вересні 1941 року, вересні-жовтні 1943 року, навесні 1944 року. Суттєві зміни у Чернігові відбулися під час його відбудови та реконструкції, коли були розібрані будинки ХIX – початку XX ст. Побачити, яким було місто до війни, під час окупації та у перші повоєнні роки, ми можемо тільки на старих фотографіях.

18 вересня у Військово-історичному музеї – відділі Чернігівського історичного музею імені В.В. Тарновського відкрилася фотовиставка «Та не упав, не стлів, не зник Чернігів…», яка присвячена 72-річниці визволення міста від нацистських загарбників.
На виставці представлені унікальні та маловідомі фотографії міста 1930 – 1950 років, частина з яких була зроблена солдатами і офіцерами окупаційних військ.

– Ці світлини цікаві насамперед тим, що вони зображують місто про яке мало хто знає. Ми вибрали декілька сюжетів, серед фотографій, які ілюструють історію нашого міста. Ці сюжети присвячені тим місцям і тим будинкам про які чернігівці знають. Наспмперед – це сюжети пов'язані з Красною площею, світлини пов’язані з Катерининською церквою, П’ятницькою церквою та вулицями, які до неї прилягають. Ці цікаві фотографії свідчать, що Чернігів не був одномоментно зруйнований під час варварського бомбардування у серпні 1941 року. Можна побачити, як змінювалися його ландшафти протягом 1942 – 1943 років. І головне, що можна побачити, що місто руйнувала не тільки окупація. Чимало історичних пам’яток збереглися в доволі непоганому стані. Їх починали відновлювати, але потім за генеральним планом вони були розібрані і на їх місті побудовані або сучасні «коробки», які собою нічого не являють з точки зору архітектури, або взагалі нічого не було побудовано, – каже Сергій Лаєвський, директор Чернігівського історичного музею ім. В.В.Тарновського.
Експозиція створена на основі зібрань світлин чернігівських колекціонерів – Костянтина Ягодовського та Дмитра Силича. Використані також матеріали Чернігівського історичного музею імені В.В. Тарновського, Євгена Шпилевського.

– На цій виставці – 66 світлин з моєї особистої колекції та 18 світлин з колекції Дмитра Силича. Післявоєнне покоління застало Чернігів у руїнах. Був розроблений генеральний план відбудови міста, у розробці якого брав участь і мій батько – архітектор Ігор Дмитрович Ягодовський. Треба сказати, що багато робіт тоді робилося непрофесійними будівельниками. Були задіяні мешканці міста, а також різноманітні підприємства надавали своїх працівників. Ми хотіли в цій експозиції показати місто довоєнного часу, та як змінювалися об’єкти під час відбудови, – каже Костянтин Ягодовський.





Більш світлин з виставки тут
Володимир Коваль
Хочете отримувати головне в месенджер? Підписуйтеся на наш
Telegram.




