Історія Чернігівщини

А Б В Г Д Є З І К Л М П С Т У Ч Я

Стадіон ім. Ю.Гагаріна

Стадіон ім. Ю.Гагаріна
Стадіон ім. Ю.Гагаріна

Відкрито 1936. Знаходиться поряд з Центральним парком культури та відпочинку.
   В кінці 18 ст. тут знаходилась заміська дача чернігівських архієпископів. На початку 19 ст. міська дума виміняла в архієпископа цю землю. Частина її відійшла під садибу губернатора, а іншу в 1804 перетворили на міський сад.

У середині 30-х років 20 ст. тут було споруджено стадіон на 30 тис. глядачів.
   У 2-й половині 50-х років стадіон фактично збудований заново. Його тепер обнесено муром, встановлено сучасне освітлення, побудовано бетонні трибуни - зх. (на 7 тис. місць), під якою розмістили гімнастичні зали та побутові приміщення, і сх.. - на 4 тис. місць.

У 1961 стадіону присвоїли імя Ю.О. Гагаріна. 25 травня 1964 тут відбулася зустріч жителів міста з космонавтами Ю.О. Гагаріним та А.Г. Николаєвим. 
 


Скарби Чернігова

Скарби Чернігова
Скарби Чернігова

Вченим відомо 12 скарбів, знайдених на території давнього Чернігова.
    

1) У 1848 виявлено скарб біля Єлицького Успенського монастиря під час розчистки рову на монастирському городі. Він складався з 2 золотих дротяних браслетів; 2 золотих перснів з коштовним камінням, прикрашених зерню; 5 срібних великих напівсферичних підвісок з вушками, орнаментованих зерню і сканню; 57 срібних позолочених поясних бляшок. Скарб поступив до Оружейної палати в Москві; 1864 переданий до московського історичного музею.
    

2) Виявлено у середині 19 ст. неподалік від попереднього, поблизу Чорної Могили. В окованій залізом скриньці були золоті прикраси : "пояси, сережки, браслети, каблучки, персні, очілля та ін.". Скарб потрапив до Ермітажу, але наприкінці 19- на початку 20 ст. зник безлідно.
    

3) У 1850 знайдено на Дитинці під час земляних робіт по закладенню фундаменту під жіночий пансіон. Він включав срібний перстень, 2 срібних браслети, срібний медальон з гравірованим зображенням хреста та 2 золотих колти. Один з них (5х3,1 см.) мав двадцятипроменеву кайму і 2 вставлених щитки з перегород частою емаллю, навколо яких у давнину була перлинова об низь, що тепер втрачена. Скарб потрапив до Мюнцкабінету Київського університету, звідки після жовтня 1917 був переданий до історичного музею України. Втрачений під час Великої Вітчизняної війни.
    

4) Після обвалу берега Стрижня 15.04.1878 його знайшла В.І. Величківська. Складався з 9 срибних гривен-злитків вагою бл. 200 г. Кожна. Місце знаходження невідоме.
    

5) Знайдена незабаром у тому ж місці "скринька з кількома золотими та срібними браслетами, сережками та прикрасами", доля яких невідома.
    

6) У 1883 при ритті могили на погості Борисоглібського монастиря відкрито скарб золотих і срібних прикрас (2 золотих колти, 11 золотих скроневих кілець, 2 довгі поясні ланцюги, уламки срібного дроту, 3 перлинні шиферні прясельця). Зберігається з Ермітажі.
    

7) Знайдено 1887 в районі Олександрівської площі (неподалік від міської лікарні). Він включав два золотих колти, 50 золотих колодочок, шматок срібного товстого плетеного ланцюга, створку срібного одноярусного браслета-наруччя з трьох арочок, 6 шиферних пряселець. Потрапив до Археологічної комісії, звідки був переданий в Ермітаж.
    

8) У 10.10. 1923 відкритий археологом М.О. Макаренком під час розкопок біля Спаського собору. До скарбу входили срібна гривна київського типу (вагою 159,96 г); 2 срібні колти, 2срібних позолочених браслети. Скарб був відправлений до Академії наук України, подальша доля його невідома. Тепер у фондах Чернігівського історичного музею зберігається лише створка одного із колтів.
    

9) У 1957 знайдений під час розкопок архітектора М.В. Холстенка біля південного фасаду Борисоглібськом собору. Він складався з 17 золотих і 2 срібних прикрас (виті браслети, колти, скроневі кільця, обручки, перстень-печатка зі сценою "вознесіння Олександра Македонського".
    

10) У 1957 при будівельних роботах у районі вулиць Комсомольської і Щорса було знайдено велику позолочену чашу візантійської роботи.
    

11) У 1958 знайдено скарб, що включав золоту підвіску та шийний ланцюг. Речі з двох останніх скарбів експонуються в музеї історичних коштовностей України.
    

12) 3.10.1985 знайдено під час розкопок археологом В.П. Коваленком у півінічно-західній частині Дитинця, під розвалом північної стіни брами князівського двору. Він включає 3 срібні позолочені чаші, шийні гривни, колти, браслети, скроневі кільця, персні і 2 злитки - срібний і золтий. Зберігається в Чернігівському історичному музеї. Більшість скарбів Чернігова за винятком першого (11-поч. 12 ст.), датується кінцем 12- 1-ю половиною13 століття. Під час археологічних розкопок і земляних робіт на території Чернігова також неодноразово траплялися коштовні знахідки. Серед найзначніших виділяються: у 1701 під час будівництва колегіуму знайдено язичницького ідола, з якого за наказом гетьмана І.Мазепи було відлито царські врата для Борисоглібського собору, де вони й тепер експонуються. 1887 у давньоруському похованні біля Катерининської церкви виявлено 2 срібних псевдовитих браслети з накладними кінцівками з черню та гравіруванням; 2 срібні колти (зберігаються в історичному музеї в Москві). У 1983 там же, біля Катерининської церкви, знайдено скарб, що включав понад 3 тис. культових речей та прикрас з срібла (кадило, натільні та напрестольні хрести, медальйони, сережки, обручки, тощо) почат. 20 ст. 
 

Сквер ім. Н.Попудренко

Сквер ім. Н.Попудренко
Сквер ім. Н.Попудренко

Наприкінці XIX століття в південно-західній частині теперішньої Красної площі було розбито сквер, який і одержав назву Театрального. А нарекли його так тому, що неподалік магістрату, поблизу теперішніх вулиць Кирпоноса і Магістратської, містився міський театр.

 

Він був споруджений у 1853 році з ініціативи дружини чернігівського губернатора Олександри Іванівни Гессе і проіснував до XX століття. Його розібрали у тридцятих роках.
    

У центральній частині теперішнього скверу свого часу знаходився князівський курган "княжни Чорної", який було розкопано у 1851 році. За народними переказами у ньому була похована шістнадцятирічна дочка князя Чорного, яка боячись наруги древлянського князя, обрала смерть, викинувшись з вікна високою терема. За язичеським звичаєм сіверян, труп було спалено, а на цьому місці насипали високий курган, до якого поклали всі трофеї, здобуті у боях з древлянами.
     За радянських часів сквер носив назву імені Піонерів, а в травні 1944 року, після того як тіло Миколи Попудренка перенесли і поховали у центральному сквері, він одержав назву імені Героя Радянського Союзу М.М. Попудренка.
    

Микола Микитович народився 1906 року в селі Ополонське Сахновщанського району Харківської області в родині селянина-бідняка. В одинадцять років хлопчина пішов у батраки, а в чотирнадцятирічному віці працював слюсарем на Дніпропетровському металургійному заводі. Після закінчення навчання тривалий час був на партійній і комсомольській роботах в Овручі Житомирської області, Городні, Бахмачі, Новій Басані Чернігівської.
     У роки Великої Вітчизняної війни Микола Попудренко - один з організаторів і активних керівників партизанського руху на Чернігівщині, секретар підпільного обкому КП(б)У, командир обласного з'єднання. За мужність і героїзм удостоєний звання Героя Радянського Союзу.
     6 липня 1943 року в запеклому бою з німецько-фашистськими окупантами ворожа куля обірвала життя легендарного героя. Бойові побратими тимчасово поховали Миколу Попудренка в Злинківських лісах Брянської області. 14 травня 1944 року відбулося перезахоронення.
     У сквері поховано і члена Чернігівського підпільного обкому партії, заступника командира обласного партизанського з'єднання Олексія Федорова по господарській частині Василя Капранова. Напередодні війни працював заступником голови облвиконкому. Під час війни займався матеріально-технічним забезпеченням партизанів і підпільників, організацією баз. Після визволення Чернігівщини Василь Капранов - заступник, потім голова облвиконкому. Помер у 1950 році.
    

На могилі встановлено ступінчастий гранітний обеліск висоїою 3 метри. До нього прикріплили мармурову дошку з бронзовим барельєфом і меморіальним написом. Скульптор- І.Р. Іноземцев.
     У північно-східній частині скверу знаходиться братська могила радянських воїнів. У ній вічним сном сплять 24 захисники Радянської Вітчизни, які полягли в боях з німецько-фашистськими загарбниками при визволенні Чернігова і форсуванні Дніпра у вересні - жовтні 1943 року. Серед них - Герой Радянського Союзу політпрацівник Зальман Віхнін, командир роти Йосип Доценко, командир полку Олександр Серьожников, артилерист Василь Сєриков. У 1949 році на братській могилі було встановлено триметровий гранітний обеліск, який увінчує червона зірка.
    

У 2002 році під час благоустрою та реконструкції центральної частини міста значних змін зазнав і сквер імені Попудренка. Його було реконструйовано за проектом дизайнера Олександра Гагаріна та художника-проектувальника і монументаліста Бориса Дєдова. На площі 4,5 тисячі квадратних метрів з'явилися фігурні елементи мощення.
     Реконструювали освітлення, вирізали старі хворі дерева і засадили низькорослими. На місці колишніх "жабок" з'явилась клумба, з часом тут піднімуться фонтани Зазнали змін також надгробки на могилах Миколи Попудренка, Василя Капранова та на братській могилі. 11а останній встановлено стелу з написом: "Вічна пам'ять героям полеглих у боях за свободу і незалежність Батьківщині". 
 

Спаський собор

Спаський собор
Спаський собор

Будівництво собору розпочалося у 1031-1036 роках у центрі Дитинця за часів князювання Мстислава Володимировича Хороброго. Спаський собор тринефний, триапсидний, восьмиетовпний, п'ятибанний з нартексом із західного боку та баштою зі сходами на хори. Своєрідної краси фасаду надають профільовані пілястри, ніші, пояси меандрового орнаменту. Стіни собору виведено мішаною кладкою, з чергуванням плінфи та каменя-пісковика на цем'янковому розчині.
  

1024 року, здобувши перемогу в міжусобних війнах, князь Мстислав значно розширив свої володіння. Вони простягалися від Сіверщини до Північного Кавказу. У цей час на території Дитинця, або, як його тоді називали "Днєшнсго Града", споруджусгься великий князівський двір - центральною будовою якого був Спаський собор Згодом він став усипальницею князів чернігівської династії. У 1036 році поховати Мстислава. У стародавню землю опустили і тіла Святослава Ярославовича (1076р.), Олега Святославовича (1115р.). Ігоря Ольговича (1150р.)
  

У 1239 році полчища хана Батия віроломно вдерлися в місто, дощенту спалили і зруйнували всі будівлі, така ж доля спіткала і собор Спаса. Ось як розповідається про той жахливий період в Іпатіївському літопису: "Иную рать посла Батьій на Чернигов. Пришедше же посланий отступавши град Чернигов в силе тяжце. И лют бе бой у Чернигова, отже тарани нань ставиша и меташа нань каменьями полтора перестрела, а камень яко можаху четьіре мужи сильний иодьяти его. И побеже бьість Мстислав и множество от вой его избиено бьість и град взяша и спалиша огнем".
  

Через багато років жителі міста знову відбудували Спаський собор, але 1552 року він згорів. По відбудові значних руйнувань зазнав і в 1611 році під час польсько-шляхетської навали на чолі з Горностаєм.
   У XVII столітті Спаський собор кілька разів перебудовувався і реставровувався.
  

28 січня 1654 року на Соборній площі побував повноважний посол московського уряду Василь Бутурлін, який повертався до Москви після підписання військової угоди України з Росією. Урочиста місія проходила в соборі Спаса. На знак свого перебування Василь Бутурлін подарував Чернігову іменний кубок.
  

У 1750 році неждане лихо знову звапилося на стародавню пам'ятку - під час великої пожежі дверні склепіння і купол завалилися.
   Протягом 1754-1770 рр. собор знову відбудували. Але пожежа, яка спалахнула в 1818 році, і цього разу не обминула собор.
   Після відбудови Спаський собор особливих змін не зазнавав. У такому вигляді він дійшов до наших днів.
   1814 року за наказом великого російського полководця Михайла Кутузова в ньому було вивішено 17 прапорів Чернігівських држин які брали участь у Вітчизняній війні 1812 року, а 1857 року виставили ще 11 прапорів Чернігівського полку - учасника Кримської війни 1853-1856 рр.
  

За свідченням мистецтвознавця Г.Н.Логвина, планово-просторова структура собору Спаса не має аналогів у візантійській архітектурі. Єдність архітектурно-будівельних і конструктивних прийомів переконує в тому, що творцем визначної пам'ятки був один зодчий.
   У стародавні часи інтер'єр храму був розписаний фресками, а підлога прикрашена орнаментом, мозаїкою з різноколірної смальти. На жаль, до наших днів збереглися лише фрагменти живопису.
   Одним з визначних творів собору Спаса був різний іконостас (1798р. за проектом архітектора І.Ясигніна). виконаний ніжинськими майстрами Савою Волощенком та Степаном Білопольським. Малював ікони і здійснив позолоту священик з Борзни Тимофій Мизко. Всі роботи по спорудженню іконостасу було завершено в 1798 році. Спаський собор гриваіий час був своєрідним громадсько-політичним центром Чернігова.
  

Свого часу довкруж Спаського собору велися значні археологічні розкопки. У 1969 році археологи виявили срібну мощєницю середини XI століття. На її кришці були викарбувані імена святих, частки мошів яких зберігалися у ній: "Пантелеймон, Акакій, Макковей". Розкопки підтвердили думку вчених: храм у давні роки знаходився в оточенні багатьох палацових споруд.
   З 1967 року Спаський собор - у складі Національного архітектурно-історичного заповідника "Чернігів стародавній".
   Між Спаським і Борисоглібським собором знаходився князівський терем XI ст. Його залишки були виявлені і досліджені у 1950-51 рр. В.А.Богусевичем та М.В.Холостенком. Він являв собою споруду 7,5x7,5 м при товщині стін 1,4м.
  

Старожили стверджують, що біля Спаського собору був вхід до печери, яка вела до самісінької Десни. Траплялися непоодинокі випадки, коли під ногами провалювалася земля. У 70-90-х роках XX століття чернігівським спелеоархеологам вдалося з ясувати, що то обвалюються підвали XVII століття, які залишилися після того, як на території Дитинця розібрали старі цеіляні споруди. Як зазначає відомий чернігівський спелеолог Володимир Руденок, "підвали ці дуже великі, складаються вони з приміщень, висота яких сягає за три метри, а площа перевищує ЗО кв. м. Означені кімнати з'єднуються коридорами, утворючи тим самим своєрідне підземне містечко, яке, на жаль, поступово руйнується". 

А Б В Г Д Є З І К Л М П С Т У Ч Я

Армения

Стомат Гарант

ЦентрКомплект