Мобильная версия сайта Главная страница » Блоги » Чиста політика » «Напрями регулювання стратегії розвитку роздрібної та оптової торгівлі в Україні в контексті відносин влади та рітейлу»

«Напрями регулювання стратегії розвитку роздрібної та оптової торгівлі в Україні в контексті відносин влади та рітейлу»

15 Мая 2010 15:53   Просмотров: 3199
Метки: експертна думка, уніан, рітейл
РЕЗОЛЮЦІЯ

засідання дискусійного клубу «ЕКСПЕРТНА ДУМКА» «Напрями регулювання стратегії розвитку роздрібної та оптової торгівлі в Україні в контексті відносин влади та рітейлу»


Участь у дискусії 22 квітня 2010взяли експерти у галузі рітейлу:

• Вадим ІГНАТОВ - генеральний директор асоціації постачальників торгівельних мереж.
• Оксана ОВЧАРЕНКО - виконавчий директор ВГО «Українська торгова асоціація».
• Денис ДРОЗДОВ – провідний юрисконсульт ЗАТ РК «Євротек».
• Михайло ГРИЩЕНКО – директор дослідницької компанії «RetailStudio».

Зокрема, В.Ігнатов наголосив, що протягом багатьох років торгівля в Україні розвивалась саморегульовано, оскільки і досі в Україні не існує відповідного профільного державного органу, що є неприпустимим в даному сегменті економіки. На думку експерта найближчим часом мережева торгівля займатиме до 50% ринку цивілізованої торгівлі в Україні, отже втручання держави в процес укладення правил та регулювання принципів роботи цього сегменту має внести свої позитивні зміни: витіснить нецивилізовану торгівлю, сприятиме зростанню якості послуг населенню та зростанню конкуренції серед постачальників, зниженню цін на товари, організацію робочих місць, розширенню асортиментного переліку товарів в регіонах тощо. В.Ігнатов також відзначив негативну українську тенденцію щодо дисбалансу відповідальності постачальників та торгівельних мереж за невиконання умов договорів – в деяких категоріях товарів половина постачальників збанкрутіла на початку фінансової кризи саме через відмову у поверненні боргів з боку торговців. Договори складено таким чином, що постачальник суворо карається за щонайменші порушення договірних зобов’язань, а торгівельна мережа обходиться стандартними покараннями за невиконання строків платежів у розмірі подвійної облікової ставки НБУ. На думку В.Ігнатова частково врегулювати цю проблему можна шляхом введення типового договору, єдиного для всіх торгівельних мереж.

О.Овчаренко вважає, що тривала неврегульованість стосунків рітейлу і держави, пов’язана із недостатньою практикою регулювання подібних відносин в державі, внаслідок чого управління галуззю здійснюється «вручну», а не на основі відповідних законів про внутрішню торгівлю. Головна проблема держави, на думку експерта, полягає в неусвідомленні вигідності сильної роздрібної торгівлі в Україні. Потужна роздрібна мережа стимулюватиме збут виробництва в середині країни, а це вигідно і постачальникам, і виробникам. Отже, якщо держава не здатна виростити в країні свою сильну роздрібну торгівлю, в країну заходить сильна роздрібна торгівля інших держав – Німеччини, Франції, Англії («Billa», «Tesco», «Меtro cash&carry», «Аshan» та інші). Іноземні торгівельні мережі здійснюють експансію товарів своїх держав і стимулюють збут своїх товарів за кордоном і забезпечують стабільність роботи та завантаження потужностей своїх виробництв - харчових, текстильних, тощо. Внаслідок цього їхні працівники отримують стабільну оплату своєї праці, в країні менше соціальної напруженості і вибухів, стабільніше життя самої держави. Саме тому, на думку експерта українські органи влади мають планувати хоча б на рік свою взаємодію із роздрібною торгівлею, надавати під ці плани пільги адміністративним ресурсом та податками і відстежувати виконання цих планів, вчасно їх коригувати, і карати роздрібну торгівлю в разі невиконання планів. На її думку нині в Україні серед посадовців немає фахівців, які б могли чітко спланувати розвиток торгівлі в державі. О.Овчаренко вважає, що в умовах збільшення обсягів споживання економіка країни стає більш імпортоорієнтованою, а пропозиція вітчизняного ринку послаблюється. На думку експерта це призводить державу до боргової ями замість зростання ВВП, тому вкрай необхідне заохочення з боку органів влади вітчизняного виробництва та рітейлу - держава повинна співпрацювати як з постачальниками, так і з рітейлом за умови, що останні співпрацюють між собою.

Аналізуючи проект закону, який має регулювати взаємовідносини постачальників та торгівельних мереж Д.Дроздов зауважив, що він є недосконалим. Зокрема, на думку експерта, понятійний апарат є відірваним від сучасних реалій і застарілим. Окремі прогресивні положення не мають розвитку, натомість ідуться посилання на те, що у відповідності до цього закону певні нормативні акти будуть прийняті Кабінетом Міністрів пізніше. Так, наприклад, в законі відсутнє поняття «privat lable», коли торгівельна мережа випускає продукцію під своєю торговою маркою, а реалізована класична схема, коли є лише постачальник і торгівельна мережа. На думку експерта, в законі допускаються певні обмеження прав суб’єктів підприємницької діяльності, як власне торговельних мереж, так і постачальників, коли, наприклад, вольовим рішенням Кабміну можна обмежити ціни на певні групи товарів, не спитавши ні у торгівлі ні у постачальників, чи вигідно їм це, чи це обґрунтовано з економічної точки зору. В проекті нового закону фактично передбачено створення іще одного контролюючого державного органу, хоча, на думку експерта, кількість органів, які здійснюють перевірки в сфері роздрібної торгівлі більш ніж достатньо, варто лише більш детально доопрацювати питання перерозподілу повноважень між ними до прийняття закону. До позитивних рис закону Д.Дроздов відніс нормативну регламентацію торгівлі на ринках та відкритих майданчиках та надання нормативних визначеннь різним форматам магазинів. Д.Дроздов вважає, що при підготовці проекту зазначеного закону, його подальшій розробці та прийнятті необхідно залучати представників рітейлу та провести економічну експертизу за участі міжнародних структур, чи то організацій, які з професійної точки зору зможуть проаналізувати норми цього закону, оскільки в нинішній редакції закон не є готовим для розгляду парламентом.

М.Грищенко повідомив про світові тенденції в рітейлі коли зменшується кількість постачальників і кількість товарних брендів на полицях роздрібних мереж. В усьому світі саме роздрібні мережі знаходяться безпосередньо біля споживача, отже саме вони диктують політику в цьому ланцюжку поставок до самої етики та організації роботи на заводах в Китаї. В межах світової торгівлі в ланцюжку постачання, і взаємовідносинах з торгівельними мережами держави взагалі немає, оскільки сучасні глобальні мережі за своєю вагою та силою співрозмірні з державами. На думку експерта, в Україні потрібно виробити стратегію взаємодії між постачальниками та мережами, з правилами якої будуть всі погоджуватись та слідувати їм. Ця стратегія має складатися з кількох елементів - суб’єкт стратегії, тобто той, хто її реалізує в майбутньому, мета суб’єкта та стейкхолдери, або зацікавлені групи чи особи, на життя яких впливає реалізація стратегії.

Наприклад, в Польщі, Німеччині держава регулює рітейл, забороняючи працювати в неділю і таким чином вона піклується про своїх громадян. А хто є суб’єктом стратегії розвитку роздрібної торгівлі на Україні? Напевне, мала б бути держава, але навряд чи це не так. Мета регулювання роздрібної торгівлі у Франції, наприклад, – обмеження розміру нового магазину, який відкривається у невеличкому населеному пункті з метою підтримки дрібних торговців. Яка мета у суб’єкта, який реалізує/розробляє закон на Україні? А з стейкхолдерів лише представники рітейлу приймали участь у підготовці проекту закону, отож і не дивно, що він має такий недосконалий вигляд.

На думку М.Грищенко в процес доопрацювання відповідного закону мають бути включені всі стейкхолдери. Лише за умов цілковитої прозорості, зрозумілості логіки процесу розробки правил, чіткої послідовності етапів, абсолютної публічності в Україні буде стратегія, яка стане правилами, що дійсно регулюють. На думку експерта, наша держава не може виступати суб’єктом – цю роль має взяти на себе асоціація рітейлерів, яка б інформувала стейкхолдерів. Асоціація фахівців з рітейлу повинна взяти ініціативу на себе і через активну публічну діяльність тиснути в тому числі і на державні органи. Лише в такому разі, на думку експерта, будуть враховані в даному процесі інтереси всіх зацікавлених сторін.

Дискусійний клуб «ЕКСПЕРТНА ДУМКА» - спільний проект інформаційної агенції УНІАН та Міжнародної гуманітарної академії створений з метою представити засобам масової інформації нові обличчя експертного середовища України та почути обґрунтовану думку найкращих теоретиків і практиків у різних галузях, а не обмежуватися оцінками декількох загальновідомих публічних експертів-коментаторів або політиків.

Джерело: координатор дискусійного клубу «ЕКСПЕРТНА ДУМКА»
президент Міжнародної гуманітарної академії Михайло ГАЗІЗОВ

Добавить в: