Естонія теж боялася ЄС

Посол Естонської Республіки в Україні пан Сулев Канніке відвідав Чернігів із робочим візитом, під час якого мова йшла про сьогодення наших країн. За якістю європейських перетворень Естонія проявила себе набагато успішніше, ніж інші країни-новачки в Європейському союзі, наприклад, Румунія, Болгарія чи Угорщина. Якщо Україна все ж візьме курс на інтеграцію до ЄС, досвід цієї країни щодо перебудови економіки може бути нам корисний.

- Пане посол, чи допоміг Євросоюз Естонії під час вступу до європейського співтовариства?
- ЄС надав Естонії відчутну підтримку, зокрема щодо інституційної модернізації. Вступаючи в 2004 році до Євросоюзу, ми мали перейняти для свого користування 80 тисяч сторінок стандартів, що діють у країнах Європи. Для естонського парламенту це було шоком. Як так? Ми .незалежні, самі знаємо, що робити. Але через 10 років зрозуміли, що самотужки ми б ішли до якісних законодавчих рішень набагато довше.
Також Євросоюз надав фінансову допомогу. З середини 90-х років ми почали отримувати з різних структурних фондів пряму фінансову допомогу, яку не треба було повертати. Вона стала ще більшою після 2004 року, коли Естонія вступила до ЄС. За останні 10 років країна отримала прямих дотацій стільки, скільки прийшло в Україну з різних джерел за 20 років. Але в Естонії проживає трохи більше одного мільйона людей, а населення України становить 45 мільйонів. Тобто, кожен естонець отримав дотацій у 90 разів більше ніж українець.

- З яких джерел формується бюджет ЄС?
- У Європейського союзу власний автономний бюджет. У нього надходять податки і збори від імпорту сільськогосподарської продукції, частина коштів від податку на додану вартість, а також відрахування від внутрішнього валового продукту кожної держави. Всі країни ЄС дають гроші в загальну касу, але найбідніші отримують звідти набагато більше. Якщо вклад Естонії до бюджету Євросоюзу в 2004-2006 роках становив 3,6 млрд крон, то підтримка досягала 16 млрд крон, тобто дотації ЄС у чотири рази перевищили внески Естонії.

- На Вашу думку, наскільки українська економіка готова до вступу в Європейський союз, адже вона більш орієнтована на Росію?
- На жаль, ми теж витратили багато часу, аби переорієнтувати економіку на Європу, тому передбачаємо, що і у вас будуть труднощі. Вплив перехідного періоду на різні сектори господарства України буде різним. Виробництво зерна і торгівля виграють відразу ж, бо Україна отримає безквотовий експорт на європейський ринок. Водночас серйозні проблеми можуть виникнути в українському машинобудуванні та автомобільній промисловості, адже вони менш конкурентоспроможні, ніж європейські. Але якщо маленька Естонія змогла диверсифікувати свою економіку, то і великій Україні з її багатствами це теж під силу.

- Які проблеми були в Естонії під час вступу до ЄС?
- До членства в ЄС союзні республіки забезпечували 98% нашого товарообігу. Після того, як у 1991 році Естонія стала незалежною і ввела в 1992 році крону, підприємства були змушені переорієнтуватися з планової економіки на ринкову. Як наслідок, у середині 90-х Росія ввела для естонських товарів подвійні мита. Таке оподаткування болісно вдарило по багатьом галузям виробництва, насамперед, по харчовій промисловості, яка експортувала свою продукцію переважно в Росію. У 2004 році Естонія стала ще й членом НАТО. Росія сприйняла це більш нервово і участі в ЄС уже не противилася.

- Як змінювалася структура економіки Естонії на шляху до ЄС?
- На початку 90-х у нашій країні відбулися досить серйозні зміни. Існуюча в сільськогосподарському секторі система колгоспів протягом 2-3 років розпалася, після земельної реформи виникло багато маленьких ферм і хуторів. Але потім відбулася консолідація потужностей сільського господарства, і нині переважають великі господарства, площа яких 500-1000 га. Зазнала реструктуризації і естонська промисловість, з'явилася електронна індустрія, розвинулися ті напрямки, які знайшли вихід на експортні ринки. Але економіка Естонії, на відміну від української, енергетично незалежна завдяки великим запасам сланцевого вугілля.

- Деякі сили в Україні прогнозують суттєве зростання безробіття і цін. Як із цим було у вас?
- Безробіття у нас не було, навіть спостерігався період економічного буму. Ціни дещо змінилися: на сільськогосподарську продукцію трохи підвищилися, на імпортні товари стали нижчими.

- Які в Естонії нині середня зарплата і пенсія?
- Середня заробітна плата - близько 900 євро, мінімальні пенсії - 240-280 євро, а рівень цін такий, як і в Україні.

- Як Ви оцінюєте ситуацію, чи потрібно Україні інтегруватися в ЄС?
- Сумнівів немає, треба підписувати асоціацію, хоча на цьому шляху ніяких чудес не буде. Угода про асоціацію - це дуже складний документ із великим обсягом імплементації. Нас також лякали, казали, що Естонії вступити до ЄС взагалі нереально. Естонське суспільство свого часу теж сприймало цей процес неоднозначно. Головне для України нині - щоби був рух уперед.

Лариса Добриніна, тижневик «Деснянка вільна» + «Деснянская неделя» №13 (472)

Хочете отримувати головне в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram.