На Чернігівщині знайдено календарі, у сім разів давніші, ніж у майя

На Чернігівщині археологи знайшли календар, який у сім разів давніший (!) від відомого календаря майя! Виникнення останнього вчені датують VI століттям до нашої ери. А календар, виявлений на Мізинській стоянці первісних людей, був вирізьблений на кістці мамонта понад 15 тисяч років тому!

..У ті суворі часи людям жилося нелегко. Та вони вже навчилися полювали на мамонтів. Велику тварину треба було загнати в прірву, щоб вона забилася.
Стародавні люди отримували не лише багато поживного м'яса про запас. З кісток мамонтів вони зводили свої житла, робили гострі знаряддя праці. Багаторазові археологічні розкопки дали чимало нової інформації про побут наших пращурів. Вони, як з'ясувалося, навіть мали примітивні музичні інструменти з тих самих кісток, що були своєрідними кастаньєтами доби палеоліту.

Серед людності Придесення вже були й майстерні виробники прикрас для жінок. Деякі з них наштовхнули ученого-археолога Б. Фролова на думку про те, що це насправді тогочасні календарі.

Справді, в основу орнаменту знайденого браслета покладено повторення груп однакових коротких і паралельних прямих рисочок, розташованих під кутом на краях пластин. За підрахунками дослідника, всі ці позначки відповідали наростанню диска Місяця до повні з подальшим зменшенням до нового Місяця протягом 28-29 днів місячного циклу.

На цій прикрасі вчений прочитав жіночий календар з десятьма місячними місяцями, що відповідає терміну вагітності - приблизно 280 діб. На іншому браслеті він розшифрував перехід десяти місячних місяців у кількість днів сонячного року - 365.



Отже, у ті давні часи вели календарні спостереження за Місяцем і Сонцем. Людська громада за ними розраховувала, коли полювати на мамонтів, птахів, биків (у залежності від пори року), проводила ритуали.

До речі

У 2005-2008 роках відомий дослідник Мізинської стоянки Василь Куриленко поблизу Десни знайшов ще кілька моделей палеолітичного протокалендаря. На одній із кісток зубра він розшифрував позначки, які виразно були поєднані в цілісну композицію. Підрахунки показали, що це - місячний календар.
В. Куриленко відшукав неподалік Мізина й кілька неолітичних календарів (Х--ІІІ тисячоліття до нашої ери).

Усе це дає підстави зробити висновок, що давні мешканці наших країв були не такими вже й забитими, відсталими. Вони добре розуміли, коли відбувається зміна тижнів, настає Новий рік. І явно жіноча половина користувалася прикрасами-календарями, щоб знати, в який день їхні чоловіки повернуться з кількаденного полювання, коли прийде час народжувати тощо.
...Пройшли тисячоліття. А якщо глянути на вишивку на українських сорочках, то дух перехоплює: окремі візерунки, ніби з палеолітичного календаря.

Сергій Павленко, джерело: Голос України

Хочете отримувати головне в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram.