Депутаты могут обещать что угодно! Вы все равно об этом забудете

Вы не задумывались, почему все обещания раздаются под выборы? И почему выборы в стране проводятся теперь через пять лет. Есть мнение, что эти два вопроса – взаимосвязаны. Итак…

Всем дали пятилетний срок

В 2011 году Верховная Рада Украины внесла изменения в Конституцию в части назначения даты следующих выборов президента и Верховной Рады. Тогда за соответствующее решение проголосовали 310 депутатов. В частности, 180 депутатов от Партии регионов, БЮТ - 7, НУНС - 41, коммунистов - 25, Народной партии - 20, внефракционных - 37. Таким образом, согласно принятым изменениям, очередные парламентские выборы состоятся в 28 октября 2012 года, а президентские - в марте 2015 года. Также устанавливается 5-летний срок полномочий президента Украины, Верховной Рады, Верховной Рады Крыма, депутатов местных советов всех уровней и сельских, поселковых и городских глав.
Согласно Основному закону в редакции 1996 года, Верховная Рада избиралась на 4 года, а президент – на 5 лет.

Подписка о неразглашении – на те же 5 лет

В то же время работник, получивший доступ к конфиденциальной информации, должен подписать индивидуальное письменное обязательство о неразглашении коммерческой тайны. Обязательство составляется в одном экземпляре и хранится в специальном или личном деле работника не менее 5 лет после его увольнения.
Возникает вопрос, почему и в этом случае 5 лет?

Ученые утверждают, что:
•    если задуманное человеком к высказыванию принять за 100 процентов, то в словесные формы (предложения) облекается и высказывается окружающим только 80 процентов.
•    выслушивается из задуманного 70 процентов,
•    воспринимается и понимается 60 процентов,
•    а в долговременной памяти остается от 10 до 24 процентов!
 В среднем человек запоминает 1/5 части того, что услышит, и 3/5 того, что
увидит. Из того, что человеку покажут и объяснят, он запоминает 4/5.

Короче говоря, то, что вам сегодня пообещают кандидаты, большая часть населения к следующим выборам уже забудет! Может быть, именно этим объясняется то, что в нашей стране одни и те же люди побеждают на выборах? Они нам обещают золотые горы, а когда наступает время очередных выборов, мы не просим у кандидатов предоставить отчет о том, что они сделали, а, открыв рот, слушаем очередные обещания!..

Кстати

Вчера, 11 июля, в экспертном клубе «Чистая политика» в очередной раз пообещали почистить Стрижень! Эта злободневная проблема Чернигова поднимается перед каждыми выборами, но… как всегда ничего не делается. А мы об этом забываем, и опять верим обещаниям! Но, очень хорошо, что появился Интернет! Это не всемирная паутина, а всемирная память! Немного «погуглив» мы можем найти там очень много интересного. Вот, например, набрав слово «Стрижень», мы обнаружили статью Сергея Соломахи по заголовком "Чому заплава річки Стрижень забудовується за природоохоронні кошти?" Правда, она совсем свежая…)

Чому заплава річки Стрижень забудовується за природоохоронні кошти?
Сергій Соломаха

Минуло трохи менше двох років з початку проведення робіт з першої черги оздоровлення р. Стрижень під назвою «Реконструкція шахтного водоскиду в гирлі річки». Вартість цього «оздоровлення» склала майже 1,5 млн. грн., які було виділено з міського природоохоронного фонду.  Тоді ж міською владою було оголошено, що наступний етап робіт буде включати реконструкцію русла р. Стрижень від вул. Г. Полуботка до просп. Перемоги.

 Однак, замість «реконструкції русла Стрижня» на цій ділянці, як обіцяла міська влада, на початку літа 2011 року відбулися скандальні вирубки дерев від проспекту Перемоги до вул. Г. Полуботка під будівельний майданчик для офісно-житлового будинку. Сьогодні тут, на березі Стрижня, повним ходом йдуть будівельні роботи.

 Щойно стало відомо про черговий проект Управління житлово-комунального господарства Чернігівської міської ради щодо «розчищення русла» Стрижня. Як минулого разу, заплановано використати два мільйони гривень з природоохоронного фонду. Планується розчищення русла річки Стрижень на ділянці 625 метрів від проспекту Перемоги до вулиці Київської.

Виникає питання: чи не є це черговою інженерною підготовкою заплави річки для забудови шляхом «оптимізації» русла, його звуження і спрямлення шляхом поглиблення ?
 На жаль, вкотре все це буде здійснено без затвердженої (вже не першій рік!) міською радою водоохоронної зони та меж прибережної захисної смуги р. Стрижень, яке, до речі, також здійснено за кошти природоохоронного фонду.

Але при чому тут екологія і оздоровлення річки?

 Основним фактором забруднення річки є площинний змив з забрудненої території водозбору. А це – більш ніж третина міста. Таким чином, насамперед мають виконуватися роботи з будівництва мережі зливової каналізації, очисних споруд зливових вод та роботи по землеустрою щодо встановлення максимально можливих меж прибережної захисної і водоохоронної смуг р. Стрижень на місцевості.

 Нагадаю, що у 80-ті роки XX століття також під гаслами «розчистки і збереження Стрижня» вже було здійснено масштабні меліоративні роботи у заплаві р. Стрижень. Тоді у руслі річки було створено два кар’єри для намиву піску для будівництва житлового масиву в заплаві річки Десна по вул. Савчука та Будинку урочистих подій, побудовано дамбу для дороги з району Рокосовського через урочище Ялівщина до вул. Бойової, а також трубопровід і водозабірну станцію на р. Десна для забезпечення технологогічною водою Чернігівського заводу карданних валів.

Хиба ці заходи «з очистки» річки ліквідували хоч одне джерело забруднення річки ?
 Більш того, після такої «розчистки» зараз не можливо спустити воду з річки природним шляхом, що й створило у 2010 році ще й «рибну» проблему.
 Вважаю, що необхідно негайно переглянути послідовність виконання конкретних заходів по оздоровленню р. Стрижень. Впершу чергу треба встановити водоохоронну зону і прибережну захисну смуги, бо всі інші роботи, які вже здійснили або намагається здійснити міська влада, насправді не мають ніякого відношення до поліпшення екологічного стану річки Стріжень.
 На жаль, складається враження, що під демегогією щодо захисту багатостраждального Стрижня, міська влада за кошти природоохоронного фонду насправді вирішує завдання не поліпшення санітарно-еклогічного стану річки Стрижня, а «законної» забудови його заплави.

Залишається сподіватися, що третій за останні два роки міністр екології та природних ресурсів Едуард Ставицький або природоохоронна прокуратура нарешті звернуть увагу на витрачання не за призначенням коштів природоохоронного фонду в місті Чернігові.


Игорь Грищенко

Хочете отримувати головне в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram.