Через півтори хвилини після уколу антибіотика на руках у матері померла 11-річна дочка
Через півтори хвилини після уколу антибіотика на руках у матері померла 11-річна дочка
Онкохвора мама, 42-річна Світлана Гаврикова змарніла, схудла, ледь переставляє ноги. Посивіла, важить менше 43 кілограмів. У Світлани виснаження першого ступеня. Куди не ступить, не гляне — все нагадує про доню. Живе лише на ліках. Через переживання додалися ще й проблеми з серцем. Тато Євген, який взагалі не курив і не був п'яницею, так тужив за донькою, що тиск скакав. Він, хоч і мужчина, плакав, як дитя, не соромився сліз. 12 лютого цього року Євген помер від крововиливу у мозок. Йому було лише 49 років.
Та і вся рідня після смерті Крістіни ніби осиротіла.
Дівчинка була улюбленицею — сонечко-донечка, адже у родині всі внуки — хлопчики.
Тоді, після смерті дівчинки, прокуратура порушила кримінальну справу за фактом неналежного виконання професійних обов'язків медичними працівниками, що спричинило тяжкі наслідки неповнолітньому.
Експертизи тривали майже два роки, і лише 24 травня 2012 року було порушено кримінальну справу проти конкретних осіб — 51-річної медсестри Валентини Пупко та 61-річної Єлизавети Борисевич, дільничного педіатра Семенівської райлікарні.
Ще до початку слідства з медичної картки Крістіни попропадали листки і було подописувано багато чого. Як сказано у постанові
Семенівського райсуду: «Діяння, як Борисевич Єлизавети Іванівни, так і Пупко Валентини Олексіївни органом досудового слідства кваліфіковано як неналежне виконання своїх обов'язків, внаслідок недбалого та несумлінного до них ставлення, що спричинило тяжкі наслідки для неповнолітньої хворої Гаврикової К. Є.»
Медики були на підписці. Мати загиблої дівчинки Світлана Гаврикова дуже переживала, що може не дожити до суду і не побачити, як покарано винних.
А 26 червня вже на попередньому судовому засіданні суддя Семенівського райсуду Олександр Гнип за клопотанням адвоката захисту застосував до Пупко і Борисевич акт амністії, навіть не розглянувши справу по суті. Цивільний позов згорьованої матері до Семенівської райлікарні про відшкодування шкоди, завданої злочином, залишив без розгляду.
— Амністію суддя застосував, посилаючись на те, що скоєний злочин є протиправним діянням з необережності, яке не відноситься до особливо тяжких злочинів, — плачучи, розповідає бідна мати. — Виходить, смерть моєї дитини не тяжкий злочин? Пупко і Борисевич не позбавлені права займатися медичною діяльністю. Вони виходили із зали суду і сміялися мені у вічі, мовляв, ти нічого не добилась і не доб'єшся. Від такої зверхності і зневаги хотілося кричати: «Господи, покарай їх, як сам знаєш». Проте я людина віруюча і не зробила цього. Вірю, Бог бачить усе і кожного буде судити по діяннях його, — каже Світлана Іванівна. — Надія лише на суддів Апеляційного суду, куди звернувся мій адвокат. В апеляції ми просимо скасувати постанову Семенівського райсуду про закриття кримінальної справи проти Пупко і Борисевич по амністії, а справу повернути на новий судовий розгляд в суд першої інстанції.
Валентина Остерська, тижневик «Вісник Ч» №27 (1365)
Хочете отримувати головне в месенджер? Підписуйтеся на наш
Telegram.




