Маленька Інга ніколи не бачила волі
Так хочеться щастя. Інга на руках у мами Олени
Як це не страшно звучить, але найщасливіші дні для маленької Інги - це час, проведений у колонії. Чисте ліжко, тепленька і свіжа їжа, іграшки, догляд, а поряд твереза мама. Щодня дітей оглядає педіатр.
Нині у будинку дитини колонії перебувають 24 малюки (три до року, двадцять один — від року до трьох).
З третього лютого 2011 року засуджені матері переведені до будинку дитини для спільного проживання з дітьми. Це найкращий час для ув'язнених, які завдяки народженню дітей мають право на полегшені умови утримання. Коли дитяті минає три роки, його відправляють у Прилуки, в дитбудинок інтернатного типу для дошкільнят. У разі, якщо родичі засудженої не можуть забрати маля до себе.
А поки що дітки живуть з мамами в окремих кімнатах. Граються у великих залах і на дитячому майданчику, який облаштований у дворі. Усюди квіти. Якби не колючий дріт по периметру колонії, то можна подумати, що це зразковий дитячий садок.
Малі ще не усвідомлюють, що на волі їх чекає нелегке життя. Адже їхні мами після першого, другого ув'язнення, а в кого і більше разів, не поспішають змінювати спосіб життя. А може, від долі не втечеш? Нині у колонії відбуває покарання дівчина, яка народилась тут же, у «сорок четвірці», і, врешті, потрапила сюди ж відбувати вже другий строк.
А що чекає маленьку Інгу? Заміжжя за олігархом чи теж «сорок четвірка»?
Валентина Остерська, тижневик «Вісник Ч» №26 (1364)
Хочете отримувати головне в месенджер? Підписуйтеся на наш
Telegram.




