Чи відвоюємо потяг «Чернігів – Горностаївка»?
Чи відвоюємо потяг «Чернігів – Горностаївка»?
— Скільки всього довелося нам пройти, поки дійшли до цього суду... — згадує Валентина Володимирівна. — Все почалося з того, що чернігівська прокуратура висунула протест «Укрзалізниці», він підлягав 10-денно-му терміну виконання. Але керівництво залізниці з необґрунтованих причин відхилило його. Після цього я звернулася ще раз до старшого помічника прокурора області Владислава Веремєенка і запитала, які будуть подальші дії прокуратури. Тоді вони й подали позов на «Південно-Західну залізницю» до Шевченківського райсуду Киева. Ми чекали відповіді із суду (чи приймуть до розгляду нашу справу) близько місяця, та так і не отримали її. Довелося знову йти до прокуратури, але цього разу і там нам нічого не пообіцяли, бо не мають важелів впливу на київський суд. Тоді мені порадили звернутися до Міністерства юстиції, що я і зробила. Звідти мені відповіли, що розгляд цього питання належить до повноважень Вищої кваліфікаційної комісії суддів або голови ради суддів. Я надіслала листи зі скаргою в ці дві інстанції. Лише там змогли зрушити нашу справу з мертвої точки, і Шевченківський райсуд нарешті взявся її розглядати.
Та і тут пенсіонерів намагалися одурити, їх спробували усунути від участі в процесі, хоча чернігівські дачники є співпозивачами (разом із чернігівською прокуратурою) і одночасно свідками у справі, — їх не викликали на перше засідання суду, мабуть, щоб усе вирішити без них і, звісно ж, не на їхню користь. Та Валентина Володимирівна в котрий раз прийшла у чернігівську прокуратуру, щоб - дізнатися, на якій стадії знаходиться справа. І дізналася від прокурора, що її вже почали розглядати.
— Я наполягла, щоб нас також викликали на засідання, бо ми маємо чимало незаперечних доказів того, що наше право на безкоштовний проїзд у приміському потязі сполученням «Чернігів - Горностаївка» незаконно обмежили, — розповідає вона. — Приїхавши вперше на суд, ми дізналися, що нас не викликали на перше засідання з тієї причини, що вважають немічними пенсіонерами, не здатними самостійно захистити свої права. Але згодом суддя переконалася, що нам взагалі не потрібні захисники, ми свою позицію відстоюватимемо до кінця.
Потяг — це соціальна складова. Ним їздять здебільшого чернігівські пенсіонери на дачні ділянки, які знаходяться в Ріпкинському районі, чи в ліс по ягоди-гриби. Також ним користуються мешканці сіл, які розміщені поряд із залізничною колією, щоб добратися до Чернігова. А тепер усі ми, виходить, змушені або платити, або не їздити. Кожен із нас обирає депутатів районної ради, яка мала б за законом про місцеве самоврядування дбати про мешканців місцевих громад. В нашому ж випадку вийшло навпаки — Ріпкинська районна рада дала згоду ДТГО «ПЗЗ» на заміну потяга приміського сполучення потягом підвищеного комфорту «Чернігів - Горностаївка», тим самим звузивши соціальні стандарти мешканців громад. Такий документ, від 10.06.2011 року, підписаний заступником голови Ріпкинської РДА Сергієм Мохначем. Дізнавшись про це, ми звернулися до голови РДА Петра Головача за роз'ясненнями, але отримали відповідь, що ніякої згоди він не давав, а про рішення свого заступника просто не знав, тому нині уже скасував його. Цю відповідь ми представили на наступному засіданні суду, її долучили до матеріалів справи.
Що ж роблять представники «Укрзалізниці» на суді? Вони весь час надають незрозумілі документи, які просто не відповідають суті питання. Наприклад, подають довідки про те, що цей напрямок збитковий, що у них не вистачає коштів на ремонт рухомого складу, і вказують якісь технічні причини, кілька разів вони посилалися на те, що держава надала чернігівським перевізникам 13 млн. грн. субвенцій, з яких на залізницю пішло лише 370 тис. грн. Після такої заяви я зверталася до чернігівської прокуратури за роз'ясненнями: чи проводилися перевірки «Південно-Західної залізниці» и чи виявлені якісь порушення у використанні коштів для перевезення пільгових категорій пасажирів. На що прокурор мені відповів: «Відповідні перевірки проведені, порушень не виявлено». Виходить, що відповідач навмисне вводить нас в оману, доводячи, нібито виділених грошей замало. Суддя все це спокійно вислуховує, цим самим затягуючи процес. Я ж весь час наголошую, що суть питання, яке ми розглядаємо, це порушення Закону про приміське сполучення (Додаток 2 до Правил перевезення пасажирів, саме в ньому і є перелік пільгових категорій пасажирів) і як наслідок — порушення прав громадян.
Ми довели, що наші права дійсно порушені і що прокуратура на законних підставах подала позов, але суддя наче спеціально тягне час. Ми заявили клопотання про те, щоб заборонили відповідачам надавати докази, які не стосуються суті питання. Та все одно це триває. Додається і те, що друга сторона намагається нас і суд всіляко обдурити, бо там, де ми ведемо мову про приміське сполучення (сполучення між населеними пунктами в межах однієї області називається приміським. — Авт.), вони намагаються перевести все на пасажирське (міжобласне сполучення. — Авт.), в чому є суттєві відмінності. І я наголосила на цьому в залі суду.
На сьогодні засідання знову відкладено до 15 червня. Суддя заявила, що їй потрібен час для вивчення матеріалів справи і для подальшого винесення рішення. Тож чекаємо.
Зараз як компроміс представники «Південно-Західної залізниці» надали для пільговиків два «соціальних» вагони, в яких вони можуть їздити безкоштовно. Але це не вихід, адже ясно, що двох вагонів для всіх бажаючих замало.
Розклад руху приміських потягів станції Чернігів з 27 травня 2012 року

Регіональні потяги

Ганна Самойленко, тижневик «ГАРТ» №23 (2568)
Хочете отримувати головне в месенджер? Підписуйтеся на наш
Telegram.
Теги: Чернігів–Горностаївка, поїзд, «ГАРТ», Ганна Самойленко




