Артемкові терміново потрібна операція

Артему Савченку ще тільки півтора місяця. Зараз хлопчик з мамою лежить в обласній дитячій лікарні. У дитини складна вроджена вада серця, він потребує негайного оперативного втручання.
На минулому тижні в редакцію звернулись дві розгублені жінки. Одна зовсім юна на вигляд, друга — літня, просто вдягнена, в хусточці. Це — мама і бабуся Артемчика, вони прийшли просити допомоги.

20-річна Ангеліна з села Конотоп Городнянського району. Звідти і її чоловік, 23-річний Іван Савченко. Батьки — пенсіонери. Батько Івана та мати Ангеліни — на групі інвалідності. Зараз молоді наймають житло в Чернігові. Чоловік шукає роботу, а Ангеліна носить сина по лікарнях. До цього родина жила на квартирі в Києві, Іван працював на автомийці, Ангеліна навчалась у відкритому міжнародному університеті розвитку людини «Україна» на філологічному факультеті.
— Смок народився в Чернігівському пологовому будинку, — розповідає Ангеліна. — До пологів УЗІ патології не показувало, і у виписці з пологового нічого поганого не значилось. Але вдома помітила, що дитина погано дише, нервує. Артемко був блідим, у нього синіли ніжки, коли плакав — синіло навколо ротика. Я сказала про це нашому дільничному педіатру. У моєї мами вроджений порок серця, в дитинстві їй робили операцію.

Нас з Артемком направили в дитячу поліклініку, потім — у дитячу обласну лікарню. На третьому тижні його життя ми взнали, що у сина вроджений порок серця. Дитині поставили діагноз: «ВПС, атріо-вентрикулярна комунікація, збалансована форма». Потім діагноз підтвердили в обласному кардіологічному диспансері. Кажуть, серце збільшене, три дірочки в серці. А в Києві, після обстеження, сказали: терміново потрібна операція. Лікарі застерігають: операцію треба зробити до п'яти-шести місяців, потім буде пізно. Нас направляють у Національний інститут серцево-судинної хірургії імені Амосова.
— Лікарі вже питають: «Чого ви не їдете? Терміново їдьте на операцію!» А ми б і раді, але ніяк не можемо назбирати на це грошей, — продовжує бабуся, Тетяна Іванівна. — Потрібно не менше 20 тисяч гривень. Це на ліки, на одноразовий апарат, для операції. Один донор коштує 250 гривень, а їх треба до чотирьох.

Якщо в клініці немає місць, до операції, під час обслідування, жити треба на квартирі.
— Кредит нам, безробітним, не дадуть, а батькам-пенсіонерам навряд чи більше тисячі позичать. Знайомих, родичів таких немає, хто б міг велику суму позичити.
Дитина зовсім не набирає вагу. Народився 3350, зараз — 3280.. Йому важко смоктати, сил не вистачає, задихається. Пробуємо годувати з ложечки. Молоко пропадає. А зараз ще й пневмонія звідкись взялася, синочка поклали в реанімацію. Туди до нього взагалі не пускають. Але обіцяють скоро перевести у відділення для новонароджених.
— Вада справді тяжка, їхати треба, — підтверджує кардіолог дитячого відділення обласного кардіологічного диспансеру Світлана Тищенко. — Звичайно, сама операція дітям до року проводиться безкоштовно. Але оксигенатора, інших препаратів чи медикаментів у лікарні може і не бути. В таких випадках хворі купують їх самі.

— Зараз у клініці Амосова апарата для операції на нашу вагу нема. Але ж їхати потрібно терміново, — каже Ангеліна. Вдруге зустрілася з нею у відділенні лікарні, де вона тепер лежить разом з синочком.
Телефон мами — в редакції (для тих, хто може і хоче допомогти), 675-522

Довідка

Апарат штучного кровообігу (АШК), або «серце-легені». застосовують при «відкритих» операціях на серці (хірургічні втручання, при яких необхідно відкрити порожнини серця, щоб усунути наявний порок). На період операції і серце, і легені з кровообігу вимкнені, і хірург отримує можливість виконати будь-яку операцію на так званому «сухому», зупиненому серці.
Вся венозна кров хворого направляється в апарат, де, проходячи через оксигенатор (штучну легеню), насичується киснем і віддає вуглекислоту, перетворюючись на артеріальну. Потім артеріальна кров нагнітається насосом в аорту хворого, тобто у велике коло кровообігу. Сучасні технологи дозволяють всі внутрішні частини апарата (в тому числі оксигенатор), з якими стикається кров хворого, зробити одноразовими, тобто використовувати їх тільки один раз і тільки для одного хворого. Це різко скорочує кількість можливих ускладнень.

Олена Гобанова, тижневик «Вісник Ч» №49 (1335)

Хочете отримувати головне в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram.