Аналогове телебачення не відключать

Про те, що Україна переходить на цифрове телебачення, антенного (аналогового) не буде, говорять вже близько десяти років. Ще у 2006 році у Женеві весь світ, включно з Україною, підписав старому мовленню вирок і проголосив курс на новітнє, цифрове.



У цифровому — краща картинка. Плюс весь світ переходить на цифру й з іншої причини — економиться частотний ресурс. При аналоговому мовленні на одну частоту вміщається одна програма, при цифровому — вісім.

Мінус для українського споживача — якщо вдома немає сучасного плоского телевізора або менш сучасного та спеціальної приставки, дивитися цифру не можна. Тому і вирішили зробити перехід поступовим. Деякий час після підключення цифрового телебачення повинні були працювати й аналогові канали, тобто цифра і аналог — разом. За цей час люди мали купити нові телевізори та приставки.

Наразі так і є — українське телебачення продовжує паралельно мовити і в аналоговому, і в цифровому стандартах.

Повне відключення аналогу анонсували не раз, та постійно переносили. Називали і 2013, і 2015 рік. Остання анонсована дата — 30 червня 2017 року.

Нині до цифри багато хто з глядачів не готовий — адже нові телевізори є не у всіх, та й цифрове покриття вкриває далеко не всю область. Що ж буде? Вже через півроку можна залишитися без сигналу?

«Відкладали і (мабуть) відкладати будуть»

— За планом ми повинні були вимкнути аналог і у 2016 році. А вже 2017 настав.

На сьогодні у мене ніяких відомостей щодо відключення немає. Документів (наказів, постанов, розпоряджень) «згори» не спускали. Тому як працювали, так і працюємо — з аналогом і з цифрою, — каже директор Чернігівської філії концерну РРТ (радіомовлення, радіозв’язку і телебачення) Валерій Телятников. — Принаймні, перше півріччя 2017-го буде без змін.

— Провайдером цифрового телебачення (структурою, що запроваджує і підтримує технологію, купує і доставляє обладнання, фінансує монтажні роботи) була київська фірма ТОВ «Зеонбуд». Кажуть, за фірмою стояла група приватних інвесторів, ходили чутки, що фірма має стосунок до найбагатшого українця Рината Ахметова. Часи змінилися. Чи існує ще ця фірма?

— Так, і вона єдина, яка має ліцензію на цифрове мовлення. Ми, наприклад, цю ліцензію теж хочемо мати, але нам кажуть «вибачте».

— Чи займається зараз чимось ця фірма в Чернігівській області? Чи встановлює ще якесь обладнання, цифрові передавачі?

— Ні, що було встановлено, те й залишилося. Комплекс робіт з цифри виконали в шести населених пунктах — Чернігові, Ніжині, Прилуках, Бахмачі, Холмах Корюківського району і Бобровиці.

Вишки в Чернігові, Холмах, Бахмачі, Прилуках — наші об’єкти. В Ніжині — вишка Міністерства шляху та сполучення. У Бобровиці — приватна.

— Кілька років тому незахищеним верствам населення через обласну адміністрацію видавали тюнери — спеціальні коробочки, які перетворюють звичайний сигнал на цифру. Чи видають їх зараз?

— Сьогодні не роздають.

— Чи змінилася площа покриття цифри? Можливо, збільшилася?

— Усе як було, так і залишилося. Офіційних даних немає. За нашими розрахунками (але їх офіційними не можна вважати, тому що у нас немає ліцензії на вимірювання), область вкрита цифрою на 60-70 відсотків. Укрчастот має право їздити і вимірювати, і він це робив. Каже, що область вкрита на 90, а може, й 95 відсотків. І ця цифра збігається з розрахунковою цифрою «Зеонбуду». Ми з цим не згодні. Є комп’ютерні програми, які вказують — процент покриття менший.

Леонід Юревич, заступник директора «Сівер-центру» (філія Національної телекомпанії України «Чернігівська регіональна дирекція»):

— Щодо відключення аналогового мовлення. Може, воно і буде, але, наскільки нас запевнили чиновники з Держкомтелерадіо, які приїжджали на святкування 25-річчя телебачення, найближчим часом відключення аналогового мовлення не планується. А особливо у прикордонних областях, таких, як Чернігівська.

Прикордонні райони — проблема. Там не бачать не тільки нашого каналу, взагалі українські канали не йшли.

— Щось влада робить?

— Ми з Кулічем (губернатор області Валерій Куліч. — Авт.) говорили на цю тему. І зустрічалися, і листи писали, і до народних депутатів зверталися. Зараз це стратегічно важливо — інформаційна безпека держави, тому, думаю, це питання зрушиться з мертвої точки. Потрібно побудувати вишку в Любечі. Раніше здавалося, почекає, почекає. А тепер прийшла біда — війна, смажений півень клюнув.

Білоруси та росіяни бабахнули усією своєю потужністю у наш бік. А у нас не вистачає передавачів. Отож є проблема.

Аліна Сіренко, Юлія Семенець, тижневик «Вісник Ч» №2 (1601), 12 січня 2017 року

Хочете отримувати головне в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram.

Додати в: