У Холодному Яру знову лунає бойовий тулумбас

Цієї весни виповнилося 95 років з дня загибелі Головного отамана Холодного Яру Василя Чучупаки та 95 років створення Холодноярської бригади і Степової дивізії – легендарних добровольчих формацій, які взяли участь у всеукраїнському повстанні проти російських окупантів навесні, влітку й восени 1920 року.



Близько десятої години ранку тулумбас чорних запорожців скликає гостей на «Богданову гору». Цей старовинний інструмент – невід’ємний атрибут Холодноярських урочистостей. Цьогоріч вклонитися повстанцям до Чигирина з’їхалося кілька тисяч бійців українських добровольчих формувань – полку «Азов», батальйону «Айдар», ДУК «Правий сектор», батальйону ім. Кульчицького, окремої добровольчої чоти «Карпатська Січ», батальйонів «Чернігів», «Миротворець», «Золоті ворота», «Інгул» та інших лицарських вояцьких формацій.

Уже 20 років поспіль тут, на батьківщині Богдана Хмельницького, проводять дні пам’яті бійців Холодноярської республіки. Після революції вони боролися за незалежність України. Через 95 років – знову боротьба за цілісність країни.

Вранці в Чигирині колона добровольців різних батальйонів, які нині захищають Україну на сході, пройшли ходою на Замкову гору до бастіону Дорошенка. У цих колонах – бійці, які тільки-но повернулися з передової. Вірність народу і України вони вже довели. Але тут хлопці з честю ще раз повторюють клятву за своїми командирами.


«…до останньої краплі крові, до останнього подиху вірою і правдою служити Україні», – в унісон повторюють добровольці слова Присяги, яку зачитав 90-річний член ОУН і вояк УПА, один з керівників Кенгірського повстання Володимир Караташ.

Ця присяга в’їдалася в душі, у серця патріотів. Для більшості добровольців цих слів достатньо, аби йти на смерть. Вони згадуватимуть їх у важкі хвилини на фронті і вже ніколи не відступлять з обраного шляху…


Святійший Патріарх Київський і всієї Руси-України Філарет провів молебень, а також освятив бойові прапори добровольчих батальйонів та холодноярські прапори, які після цього повезуть на фронт.

«Кому допоможе Бог перемогти – злу, неправді? Чи добру і правді? Звичайно, тільки добру і правді. Тому, дорогі браття і сестри, ви повинні всі бути впевнені, що перемога наша, тому що з нами Бог», – сказав у своїй промові Патріарх Філарет.

Також Патріарх Філарет відзначив офіцерів Збройних Сил України нагородами «За любов і жертовність до України». Такі ж відзнаки присвоїли трьом героям, які віддали життя на східному фронті. Під оплески та вигуки присутніх «Герої не вмирають!» та «Полеглим героям тричі: Слава! Слава! Слава!» нагороди отримали родичі загиблих.

За кілька годин меморіальні акції продовжилися музичним та мистецьким фестивалем козацької слави – «Холодний Яр-2015». Вшанування героїв Холодного Яру традиційно тривало впродовж двох днів. Наступного дня заходи на честь повстанців відбулися у селі Мельники біля меморіалу героям Холодного Яру та на хуторі Буда.

Довідка

Холодноярська республіка (1919-1922) – невизнане державне утворення на території України (на той час УНР) у Чигиринському районі Черкаської області, в районі лісового урочища Холодний Яр.

Це легендарне місце, де українці чинили спротив більшовицькій навалі на початку 1920-х років. Відстоюючи незалежну Україну, організувавши за козацьким принципом повстанські загони під керівництвом своїх провідників, холодноярці кілька років утримували незалежність самопроголошеної місцевої республіки, яку вдалося аж до 1923 року захищати від більшовиків.

Нині нащадки десятків і сотень поколінь захисників України, як і наші славні предки, знову стоять на сторожі нашої Європейської цивілізації проти дикої Євразії.


Віталій Назаренко, тижневик «Чернігівщина» №18 (522)

Хочете отримувати головне в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram.

Додати в: