Важкі сходинки: ніжинці обурюються, але звикають

«Раз і більше не пощу», — зітхає, ледь пересуваючи хворі ноги, пенсіонерка Віра Зосименко. Жінка приїхала до Ніжинського вокзалу на поїзді Гребінка - Ніжин, що у народі називають «прилуцьким». З «київської» платформи поспішає, як може, до «чернігівської».

За розкладом, поїзд до станції «Ніжин» має приходити о 17.10. Відправлення електрички на Чернігів о 17.37. За цей час люди мають перейти через увесь перон, а потім ще й піднятися на залізничний міст (це із сотню сходинок наверх, а потім стільки ж вниз). Адже прохід через залізничні колії закрили майже два роки тому після реконструкції. Неспішним кроком, без вантажу, долаю цю відстань за 6 хвилин.

Майже півгодини різниці у часі мало б вистачити. Проте «прилуцький» потяг у п'ятницю, 6 березня, прибуває з 15-хви-линним запізненням. Тож, аби добігти до електрички на Чернігів, залишається трохи більше десяти хвилин. І так, кажуть пасажири, майже завжди.

«Хух», «О Боже», «Долізли», — зітхають жінки та чоловіки, піднімаючись мостом із важкими сумками.

На Чернігів устигають усі. Електричка відправляється на три хвилини пізніше, ніж вказано у розкладі.

Чому ж не можна відкрити прохід через колії, аби люди швидше та легше діставалися «чернігівської» платформи?

Залізничники говорять, що цей прохід відкривають, але лише інвалідам за наявності посвідчення. Проте на практиці таке роблять нечасто. Принаймні до 18 години 6 березня ворота через колії не відкривали.

Запевняють, що після реконструкції станції і, зокрема, заборони переходити через колії смертність знизилася з 15-18 до однієї людини на рік. Тож і надалі ніжинцям доведеться ходити через міст.


Поспішає на електричку

Марина Забіян, тижневик «Вісник Ч» №11 (1505)

Хочете отримувати головне в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram.