У воді не тоне «багатоликий патріот»

«У нас все пошло наперекосяк с тех пор, как выбрали Антошина», - прозвучало від одного з членів громадської ради при облдержадміністрації під час її чи то чергового, чи то позачергового засідання 4 березня.

І в цьому - суть півтора годин суперечок близько сотні людей!

Громада Чернігівщини (здавалося б!) отримала головного піклувальника своїх інтересів. Такого, що порадою з народу підкаже, а пильним оком громади ще й проконтролює Чернігівську ОДА.

Головою громадської ради при облдержадміністрації був обраний... Вадим Антошин. Та ось заковика: засідання «громради» тонуть у взаємних звинуваченнях з елементами бійок.

Реп’ях всюдисущий

У якій тільки іпостасі не поставав перед поважною чернігівською публікою Вадим Антошин, відколи прокинувся після «зимової сплячки», викликаної відходом з міської влади на початку 2011 року.

Майже 5 років він тягнув на собі непосильну лямку життєзабезпечення міста. А після переводу з ситного кабінету начальника управління ЖКГ на місце вождя туристичної галузі - не витримав! Пішов у бізнес, де, казав, заробити можна набагато більше, аніж розвиваючи туризм в обласному центрі (про нелегкий шлях Антошина «Чернігівщина» розповідала у №30 від 24.07.2014 р.: «Мисливець на «недобитків банди Януковича»»).

Пробудження Вадима Леонідовича було пов’язане з початком євромайданного руху в Чернігові. Ще в часи після Помаранчевої революції 2004 року на хвилі змін у державі «з-за пазухи» народного депутата Рудьковського він потрапив у крісло начальника міського управління ЖКГ. Відтоді Вадиму Леонідовичу відомо: налаштувавши вітрила своєї знаменитої «шкірянки» на пориви нового вітру, можна заплисти у тиху гавань якогось чиновницького кабінету.

Не дивно, що Антошин (можливо, з думкою: як бізнесом не займайся, а у владі надійніше) був серед лідерів та ініціаторів Євромайдану в Чернігові. Щоправда, коли майдан розганяли, його там ніхто не бачив, як і під кулями у Києві. Однак він був серед перших біля мікрофону та у чиновницьких кабінетах, коли народна хвиля туди вже закотилася.

Головне, чим запам’ятався Антошин у часи Євромайдану - роздачею тістечок біля обласної ради. Де і як він їх роздобув, невідомо, але (знаючи цього пана майже 10 років) напевне не за свої гроші купив - не той він птах, щоб свої гроші так безглуздо тринькати.

Відтоді які б анти влади і протести у Чернігові не відбувалися, якщо вони виявлялися вдалими і нічим протестувальникам не загрожували, на першому плані в чорній шкірянці з’являвся Антошин і намагався здобути собі дивіденди.



Він видавав себе за представника автомайдану в Чернігівській області, хоча пізніше члени організації заперечили будь-яку причетність Антошина до їхніх рядів.

Він домагався відмінити підвищення тарифів, причому не тільки у Чернігові, а чомусь ще й у Прилуках. Та в Прилуках його за це «пригостили по пиці», а в Чернігові він дуже швидко цими питаннями навтішався, бо навіть на засідання створеної комісії з питань вивчення законності підвищення тарифів (голова Журман, а співголова Антошин) не ходив.

Антошин закликав згуртуватися навколо нього всім люстраційним організаціям області, обіцяв, вже як один з керівників новоствореного об’єднання «Форум порятунку Чернігова “Нове життя”, відправити у відставку чернігівського мера та виконком. Лякаючи тих гучною акцією протесту, ліз до мікрофону під час мітингу місцевих підприємців та... виконував обов’язки охоронця директора ринку «Нива», відтісняючи від мікрофону депутата міськради Тарасовця, який критикував очільника базару.

Був Антошин і на зустрічі добровольців з керівництвом ОДА, хоча не знайшлося жодної волонтерської організації, яка б визнала його своїм членом, на відміну від тих, які заперечували будь-яку причетність пана Антошина до волонтерського руху.

Наполеон!

Свою всюдисущість Антошин пояснює активною громадською позицією. Якщо це дійсно так, то, співставляючи це з біографією пана Вадима, виходить, що активна громадянська позиція це бажання людини будь-яким чином потрапити у владу. І він, нехай і опосередковано, але свого досяг.

19 лютого Вадим Антошин був обраний головою громадської ради при ОДА. Хто його обрав? Представники 69 із 137 зареєстрованих на засіданні громадських організацій області. Всього їх у громадській раді понад 170, про більшість з яких, окрім них самих, в області ніхто не чув.

І ось Антошин - головний представник громади області, якій уособлює всі її проблеми та має докладати зусиль, щоб поінформувати владу і вимагати вирішення. Хоча, з досвіду діяльності Антошина, тхір буде більшим поборником інтересів курчат, аніж пан Вадим - громади. Однак на словах плани у Антошина воістину наполеонівські. Вперше за 4 роки він може входити у чиновницькі кабінети як рівний, а не як не приший нозі рукав. Серед першочергових цілей і тез Антошина на посаді:

- сформувати комітети з питань АТО та з боротьби з корупцією;

- брати руки в ноги і їхати до Білорусі, спілкуватися з людьми;

- ініціювати встановлення пам’ятника полеглим у боях за незалежність України у сквері імені Попудренка;

- неправильною призивною кампанією ми можемо зірвати посівну.

Підбирається пан у шкірянці навіть аграріям радити...

Здається, таку б людину та на передову - українська армія за тиждень у Кремлі б розквартирувалася.

Прудкість Антошина надихнула деяких представників спільноти вийти на громадську раду з пропозицією клопотати перед керівництвом області про найменування найвищої точки міського сміттєзвалища Піком Антошина, чим увічнити роботу пана Вадима на посаді головного комунальника Чернігова.

Пам’ятаймо!

Перші дії новоспеченого голови на посаді не забарилися. 23 лютого він у супроводі людей у масках вдерся в кабінет голови обласної ради з вимогами, зокрема, щодо тарифних питань, якими навтішався ще влітку. І не зі своєї ініціативи вдерся, а, за його словами, як голова громадської ради, до якого буцімто звернулися представники громадських організацій.

Та й люди у масках, як і сам Антошин, один від одного відхрестилися. Мовляв, Антошин прийшов сам по собі, а вони - самі по собі. Ввечері це частково підтвердилося, коли «зелені чоловічки» не пустили пана Вадима на круглий стіл в обласну раду. Поговорю-ють, запропонували тому на вибір варіанти: або у сміттєвий контейнер, або додому. Голова громадської ради вибрав останнє.

Слід віддати йому належне - Антошин знає, як привернути увагу спільноти: тарифні питання є найболючішими для людей. Проте пам’ятаймо 2004-2005 роки. Тоді він теж «боровся з тарифами». Та крісло у владному кабінеті змусило його забути і про громаду, і про зниження тарифів. У 2006 році, за кілька місяців після його призначення начальником ЖКГ Чернігова, тарифи були підвищені у рази.



Антошин говорить, що на Чернігівщині більшість корупціонерів й досі на своїх посадах. Та чомусь складається враження, що ці слова з його вуст - не обурення, а заздрість.

Ігор Стах, "Чернігівщина" № 11 (512) від 12 березня 2015

Хочете отримувати головне в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram.