Мати платила за гуртожиток, бо вірила: син вернеться живим
Мати платила за гуртожиток, бо вірила: син вернеться живим
— Забрали Юру ще 19 березня. Він не жалівся. Завжди казав: «Усе добре». Навіть жартував: «Я під Бобровицею, став борщ гріти», — розповідала першого серпня Галина Олександрівна. — Чому начальники, депутати і їх діти не в зоні АТО? А посилають тільки простих хлопців, хто чесний і хто не ухиляється.
Галина Хуторна надіялась і вірила, що її Юрко обов'язково вернеться живим. Жінка чотири місяці платила за гуртожиток у Києві, де син жив до мобілізації. Щоб зберегти для нього ліжко-місце. Юрій працював у столиці.
Юрій Хуторний — сьома втрата Бобровиччини. Першим був Сергій Бовсуновський з Марківців, потім Андрій Моругий, син сільського голови з Браниці. За ним Юрій Коваль, далі Сергій Дейнега з Бобровиці. Невдовзі Артем Ус з Марківців та Андрій Єсипок з Нового Бикова. Його поховали минулої неділі. Хлопцю було лише 20. Він був молодшим сержантом, міліціонером батальйону патрульної служби особливого призначення «Миротворець» Головного управління УМВС у Київській області.
Валентина Остерська, тижневик «Вісник Ч» №37 (1479)
Хочете отримувати головне в месенджер? Підписуйтеся на наш
Telegram.
Теги: гуртожиток, АТО, «Вісник Ч», Валентина Остерська




