Сад вродив і яблук – рясно, рясно…

Таких садів – не в кожному селі! Правдивіше було б написати, що в більшості сіл колишні колгоспні сади занедбані і порослі чагарниками, а в Кувечичах сорокарічний сад доглянутий і рясніє новим врожаєм. Усе тому, що в селі є господар, а люди дружні і підтримують одне одного.



У Кувечичах Чернігівського району на 19 гектарах розкинулися яблуневі сади. Більшості яблунь – за 30 років, є й такі, яким вже понад 45! Споконвіків Кувечичі славилися своїми яблуками. Найстаріші дерева, яким вже перевалило за 80 років, тут викорчували, на їхньому місці восени висадять нові сорти, більш перспективні – зимові.



«Сад вродив, але від того не надто радісно, – бідкається голова місцевого кооперативу «Полісся» Михайло Купрієнко. – Від «білого наливу» до землі гілля понагинало, а покупців на нього немає».

Сади у Кувечичах належать громаді, а управляє ними місцевий кооператив. Громадою тут саджають нові сорти, громадою навесні розчищають старі яблуні від сухих гілок. Місцеві селяни беруть яблука по собівартості, а от заїжджим виписують дорожче.

«Зі збутом зимових сортів проблем немає, – каже Михайло Михайлович. – Беруть охоче, а з «білим наливом», якого тут багато, є проблеми. Своїм людям я дозволяю брати скільки захочуть, кому на базар, то продаємо по одній гривні за кілограм. Більш пізні сорти тут збувають у Городню – на підприємство, що спеціалізується на переробці органічної продукції. Кувечицькі яблука беруть охоче, адже сади тут доглянуті, а яблука ніхто не обробляє хімією.

«Невдячне діло – садівництво, – розмірковує керівник кооперативу. – Продукція наша дешева, а ринок – тісний».



Але і з цієї складної ситуації селяни шукають вихід. У Кувечичах активно висаджують більш перспективні зимові сорти – «Сніговий кальвіль», «Уманська зимова», «Джонатан», «Спартан», шанують і відому всім «Антонівку»…

Віталій Назаренко, "Чернігівщина" №2 (663) від 11 січня 2018

Хочете отримувати головне в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram.