12 хвилин - на паратрайку

Про завзятого і досвідченого чернігівського парапланериста Олексія Небосклонова, зі справжнім «пілотним» прізвищем. «Деснянка» розповідала торік у вересні. Читачі тоді дізналися, що цей кремезний чоловік (а він має зріст 190 см і вагу 140 кг) два десятиліття захоплювався бодібілдингом, очолює чернігівський авіаційно-спортивний клуб «Дельта», власноруч виготовляє паратрайки і будус справжній двомісний літак! Прообраз американського «Піттса» - найпопулярнішого і найманевренішого біплана в усьому світі. Простого і надійного! А головне - ексклюзивного!



«Без польотів я не живу!»

Нагадаємо, Олексій вперше піднявся в небо у 2004-му. Правда, не на літаку, а параплан*. Враження від польоту - неймовірні! Каже, що словами не передати. Кермувати цією технікою його ніхто не навчав. Переконаний, аби чогось досягти в житті, потрібно лишень вміти спостерігати та аналізувати, і тоді все вдасться. Тож пілотське посвідчення отримав без проблем.

Спочатку літав на одномісному парапла-ні, але згодом авіалюбителю стало нецікаво і навіть нудно. Тож виготовив паратрайк для двох. Це такий візок - три колеса, два сидіння і двигун позаду. Майстер літальних апаратів зробив перший із заліза, але він швидко поіржавів. Тому наступний уже виготовив з нержавіючої сталі Використовує його сім років.

На парапланері ліпше літати за хорошої погоди влітку, а також теплої днини весною та восени. Проте Олексій Небосклонов піднімається в небо навіть узимку.

- Звісно, холодно, але нічого з собою не можу вдіяти. Без польотів я не живу! Вони для мене, як повітря. - пояснює. - Правда. відчуття. коли шкіра на обличчі обмерзає (покривасться) тоненькою крижаною кірочкою, недуже приємніи Ні шапка, ні шолом тут не рятують. Це те ж саме, що їхати взимку на шаленій швидкості мотоциклом!

До речі, особистий рекорд Олексія - 1570 метрів над землею!

Дебютний політ

Тоді, у вересні, Олексій запропонував мені політати паратрайком. Погодилася, хоча дуже цього боялася. Домовилися зустрітися в Бо-ромиках Чернігівського району, там у пара-планериста майстерня і злітний майданчик, ним слугує звичайне поле. Сільські краєвиди тут неперевершені!

Але погода восени все не дозволяла нам піднятися в небо. Запрошення було в силі. І ось у червні Олексій зателефонував:

- Летимо?! Чекаю у четвер після шостої вечора.

Ошелешена від звістки, відповіла:

- О. Боже! Як летимо?! Вже завтра?..

Зустрілися, як домовлялися. На полі чекав Олексій зі своїм красенем паратрайком. Окрім мене, наважилася на дебютний політ ще одна чернігівка. Тридцятирпна Олена зовсім не боялася, спокійнісінько вдягла шолом і сіла в пасажирське крісло. Коли все було готове до польоту - заревів двигун. Жінка тільки посміхалася!

Ось літаючий апарат відірвався від землі! У мене закалатало серце.



Паратрайк кружляв над Боромиками і Десною 10 хвилин. Кілька разів з висоти 300 метрів над землею було чути жіночий голос. Як потім розповіла Олена, так вона звільнялася від негативних емоцій.

- Це було щось неймовірне! Раджу всім спробувати! Драйв, адреналін... Не вірю, що стою на землі. - ділиться враженнями чернігівка.

Наступна черга - моя. Боюся, але відступати - не у моїх правилах. Олексій старається мене відволікти. жартує:

- Інструктаж з техніки безпеки такий: «белое не носить, обтягивающее не надевать! И, наконец, - не танцевать!» А якщо серйозно. то треба скористатися паском безпеки, обов'язково вдягнути шолом, зафіксувати ступні ніг. Все дуже просто! У роті не має бути ні жуйки, ні цукерки, ні чогось іншого. Якщо нудитиме - не мовчати.

Найсміливіші - жінки!

Сказати, що було лячно - нічого не сказати. Найстрашнішим за ці 12 хвилин був момент, коли відривалися від землі Коли ж параплан вирівнявся в повітрі і я побачила неймовірні краєвиди: в'юнку Десну, крихітні будиночки і автомобілі, клаптики землі з різними відтінками зеленого кольору, лелек, що кружляли прямо під нами, золотий купол місцевої церкви, - страх кудись подівся. Справді, словами цю красу не передати!



Під час польоту Олексій постійно запитував. як себе почуваю. Зізнаюся, коли ми різко опускалися і так само набирали висоту, мене трохи нудило. Але це дрібниця!

Ті відчуття, які переповнювали на висоті, порівняти ні з чим не можна. Тут тобі і небезпека. і свобода...

- Піднятися вище хмар мені вдалося тільки восени 2012-го. Між ними пробивалися со-н*мі промені - це така неймовірна краса! І по -ряд - нікого-нікого. .. Я навіть у небі заспівав, - посміхається Олексій Небосклонов.

Додам, що паратрайк має великий купол, візок важить десь 100 кг. Із легкістю апарат піднімає в повітря до 300 кг вантажу і розвиває швидкість до 60 км.

- Параплан - це найбезпечніший і найдешевший спооб піднятися в повітря. Хоча один політ потребує чималих витрат. - продовжує.

- Мій паратрайк особливий. Порівняно з іншими мас набагато більший і важчий візок. жартома називаю його автобусом. У звичайний параплан такі «крихітні» пілоти, як я. прост не вміщуються!

Хто тільки з Олексієм не літав! Сміливців на Чернігівщині вистачає. Цікаво, що це переважно жінки. Авіалюбитель навіть одного разу вмовив свою маму прокататися на параплані. Вона весь полгг від страху закривала очі. Багатодітний батько, у парапланериста троє дітей, хотів би, аби його захоплення у майбутньому продовжив синочок, який вже цікавиться авіатехнікою.

Лариса Галета, "Деснянка" №26 (711) від 28 червня 2018

Хочете отримувати головне в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram.