Олена Скоробогата на дітей багата!

Пригріває травневе сонечко, побіліли скрізь садки. Бджоли де-не-де гудуть, птахи співають. Радіє весняному теплу й малеча - Андрійко, Михайлик та Катруся Скоробогаті з Киїнки Чернігівського району. Вони щодуху катаються на велосипедах, гуртом ганяють м’яча... їхня мама заклопотана - саме обід варить. Допомагає ненці найстарша донечка Настя. Сьогодні багатодітна родина смакуватиме червоний борщ із м’ясом та сметаною. До традиційної української страви ще й сальця наріжуть, пучечок зеленої цибулі з городу принесуть... Шкода, що татко на роботі. Усім разом обідати веселіше!



У будинку, де майже рік мешкає багатодітна роди на Скоробогатих, коли жив самотній чоловік. Хворів довго, довіряв тільки сусідці Марії. Вона йому їсти варила, в кімнатах прибирала, город сади ла й сапувала. Перед смертю господар відписав хату своїй доглядальниці - Марії Іванівні Скоробогатій. Віддячив за турботу й доброту!

А Марія Іванівна подарувала цей будинок своєму старшому синові Володі - його волика сім’я майже шість років тулилася в одній хаті з батьками.

Нині Володимир і його дружина Олена облаштовують подвір’я, уже прибрали чагарник біля паркану, спиляли старезне дерево.

- Ніби й у хаті посвітлішало, - каже багатодітна мама, сухі гілки разом із дітьми носили й у купу складали. Раніше з дороги не було й видно нашого будинку за розлогим кленовим віттям. А ось тепер - любо глянути! Пофарбуємо вікна, побілимо стіни - взагалі гарно буде.

Біля їхнього обійстя красується висока ялина. Струнка й самотня, немов той чоловік, що жив тут колись. Нові господарі не чіпають вічнозелене дерево - нехай собі росте, як і яблуньки, грушки, вишні...

Дров на зиму голова сімейства вже заготовив. Залишилося тільки скласти рівненько. Городи з дружиною теж упорали. Біля хати в них грядки - часник, цибуля, огірки, капуста, морква, буряки... На полі ж, на тридцяти сотках, посадили картоплю.

Хіба може сільська людина жити без городу й господарств?! - розмірковує пані Олена Коли ми переїхали в оцю хату, одразу ж завели птицю та кролів... Наші діти м’ясо дуже люблять, особливо курячо. Молочко бабуся Марія з дідом Григорієм носять, вони тримають двох корів. А ще ж у них дві телички, свині, кролики, полон двір курей... Які ж вони люди роботящі! Приклад для нас усіх.

Олена Скоробогата вдруге вийшла заміж, коли її донечці від першого шлюбу виповнилося дев’ять.

З першим чоловіком я прожила десять років, - розповідає жінка. - Ці літа - найгірші в моєму житті, бо ж батько Насті дуже пив... Розлучення для мене й донечки стало порятунком і початком нового щасливого життя.

На той час Володимир Скоробогатий вчився у столиці. Повернувшись додому, дізнався, що Олена розлучилася й переїхала жити до своїх батьків. Не гаючи часу, 33-річний чоловік, а Олена йому давно подобалася, став усе частіше навідуватися до крамниці, де вона працювала продавчинею.

- Володю знаю давно - він навчався в одному класі з моїм першим чоловіком. Такий худорлявий, гарненький, світловолосий, - усміхається пані Олена. - Раз додому провів, потім удруге... Трішки романтики й - побралися! Настя його татом стала називати, він її - донею.

Згодом у Скоробогатих народився Андрійко, майже через два роки - Михайлик, а ще через півтора - Катруся.

- Якби мені раніше хтось сказав, що матиму чотирьох дітей - ніколи б не повірила! - каже мама Олена. - Яка ж це радість і щастя! Я не уявляю себе без них. Звичайно, діти - це безкінечні турботи, хвилювання, безсонні ночі й неабияка відповідальність. Від усього цього нікуди не дінешся. Головне, щоб здоров’я не підводило, все інше у нас є, а якщо вже чогось немає, то - обов’язково буде!

Шість років поспіль Олена перебувала в декретній відпустці. За цей час встигла трьох дітей виняньчити й заочно закінчити Чернігівський педагогічний університет. Нині працює вихователем у місцевому дошкільному закладі. Робота з дітьми їй дуже подобається. Ось тільки писанини багато. Прибіжить додому з садочка - вечерю зварить і за стіл сідає із зошитом та ручкою, готується до наступного робочого дня.

Інколи ввечері бабуся Марія смачну молочну кашу готує й кличе до себе всіх своїх дорогих онучат. За рученята їх через дорогу переведе, а після вечері - назад. Діти ситі - бабуся задоволена! А невістка тим часом з усім справиться, ще й ліжечка своїм ластів’ятам розстелить. Казочку почитає, голівки погладить, у щічки поцілує. Діти сплять, а ненька ще біля посуду та білизни порається. Чоловіка з роботи чекає.

Ось і двері відчинилися, на порозі - її Володя. Трохи втомлений, але з усмішкою тихо запитує: «Сплять?» Олена тільки головою киває. Коли всі вдома - душа заспокоюється.

Найстарша донечка Олени Скоробога-тої закінчує десятий клас. Вона староста й єдина дівчина у класі, крім неї, ще семеро хлопців. Портрет Анастасії висить на шкільній дошці пошани. Вона добре грає в шахи, виборола перше місце в районних змаганнях. А ще гарно співає. Два роки тому в конкурсі «Таланти багатодітної родини» виграла путівку на море.

- Я дуже хочу стати нейрохірургом, -зізнається Настя, - мрію допомагати людям! Мама каже, щоб досягти таких висот, потрібні не лише бажання, а й хороші знання. До того ж успішно скласти ЗНО. Буду старатися з усіх сил!

Дівчина каже, що понад усе любить свою родину: маму, тата, братиків і сестричку. Усіх трьох - Андрійка, Михайлика та Катрусю - вона вранці одягає й веде у дитсадок, а після уроків забирає додому.



- Я завжди намагаюся допомагати батькам, бо ж вони у нас найкращі! - ділиться школярка. - До речі, мама вміє добре в’язати й шити. Скільки ж вона усілякого одягу створила! Спідниці, сукні, кофтинки... А ще ж ненька захоплюється виготовленням «канзаші» - це прикраси для волосся, які використовували й використовують для традиційних японських та китайських зачісок. Ось гляньте, яка краса: віночки, заколки, шпильки, гребінці... Все це мама зробила, коли була в декреті...

Олена Скоробогата зізналася, що останнім часом дуже сумує за своїми дітьми, бо бачить їх тільки ввечері. З нетерпінням чекає вихідних, щоб більше з ними разом побути.

У суботу, якщо буде гарний день, її найдорожчі кататимуться на велосипедах і ганятимуть м’яча. А ще їстимуть червоний борщ з м’ясом та сметаною... Бабуся Марія з дідусем Григорієм корівок своїх не збуватимуть, як не важко буде. Онуків ще не раз на вечірню молочну кашу запросять.

Лариса Галета, "Деснянка" №19 (652) від 11 травня 2017

Хочете отримувати головне в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram.