«Природа не оре, лише сіє», - стверджує «лісова фея» Антоніна Тарасова

А звідси і головний принцип органічного землеробства - ніякої хімії! Ні гербіцидів, ні пестицидів, ніяких мінеральних добрив, генномодифікованого посівного матеріалу. І лопаті нема чого на городі робити, адже копати землю перед посадкою не треба. Сапці - теж, бо з бур’янами по-іншому борються. Про трактор із сівалкою-саджалкою та «копалкою» взагалі не йдеться. Щоб усе було, як у природі. Це і є органічне землеробство - метод ведення сільськогосподарського виробництва, який нині згадується все частіше, але який ще не досяг масового поширення.



Для тих, хто знає лише традиційне землеробство, мабуть, потрібні більш детальні пояснення. Органічне відрізняється від звичного тим, що землю не копають, не орють, лише поверхово розпушують (до 5-10 см), для чого є такий універсальний інструмент, як плоскоріз Фокіна. А для удобрення ґрунту і захисту від шкідників і хвороб рослин застосовують лише біопрепарати. Головне завдання, яке ставлять перед собою органічні землероби, - виростити екологічно чистий і якомога більший урожай за мінімальних затрат, перетворивши таким чином працю на землі з фізично важкої на приємну, необтяжливу.

Саме такою ідеєю загорілася чернігівка Антоніна Тарасова років десять тому. Але для цього потрібен якщо не наділ землі в селі, то хоча б дача. І Антоніна Миколаївна почала шукати такий клаптик землі, де б ніхто не заважав і не тицяв пальцем.

Пошуки довго не давали бажаного результату, аж поки не потрапила у село Піщанка Сно-вського району. Там саме продавалося обійстя: дід і баба перебралися в Москву, а їхній син помер. Хата як хата, 45 соток городу, можна родове помістя будувати. Але головний чинник, який вплинув на вибір саме цієї оселі, - дві ялини, що ростуть навпроти двору.

Побачивши їх, Антоніна начебто згадала щось... Кинулася перебирати свої архіви і наштовхнулася на пейзаж чернігівської художниці Гузелі Черниш «Дві ялини». Картина виконана в стилі Миколи Реріха, що і не дивно, адже Гузель Шаймухаметівна протягом 2000-2005 рр. очолювала чернігівське товариство імені цього відомого шукача Шамбали. Відповідно була і прихильницею його вчення, що знайшло своє відображення в творчості художниці.

- Я тоді зрозуміла, Гузель Шаймухаметівна подарувала мені ескіз мого майбутнього життя, — каже Антоніна Тарасова. - Я знайшла своє місце. Саме тут буде мій родовий маєток!

І розповідає далі. Раніше у цьому господарстві все робилося заради свиней: із сільгосп-культур господарі вирощували переважно картоплю та буряки. Таке Антоніну Тарасову не задовольняло, психологія інша. «Спочатку свідомість, побут - потім». «Якщо переїжджаєш у село з міста, то не тягни його туди!». «Своїм прикладом змінювати світ, а не змінювати світ під себе». «Поверніться до живої землі, американські газончики Космосу не цікаві». «Впишіться в природу, проявляйте любов до землі». «Харчування має не тільки годувати, а й лікувати». «Природа не оре, лише сіє».

Такі сентенції Антоніна Миколаївна може називати і називати. Це принципи, яких потрібно дотримуватись. Але основоположне - місце розташування.

- Піщанка - благодатне село, місце сили, - вважає пані Антоніна. - Навколо населеного пункту річка Снов завертається вісімкою, ось що є цьому доказом. Підтвердив це і відомий чернігівський біоенергетик Костянтин Єрмоленко, який із рамкою обійшов територію навкруги, вказав навіть місце криниці.

І повела Антоніна Миколаївна в кінець городу, до старої, розчищеної нею кринички.

предстало у всій красі буяння різноманітних сільгоспкультур. Посаджені вони строго з півночі на південь. їх десятки. Мимохідь слухаю пояснення хазяйки: - Один із головних принципів органічного землеробства -мульчування, тобто прикриття голої землі скошеною травою, сіном, соломою. Коли все лисе, гуляє чорна енергетика. А мульча зелень захищає, вологу зберігає, бур’яни глушить, шкідникам «вилупитись» із землі не дає.

Справді, всі культури тут надійно обгорнуті мульчею. По траву ходити далеко не потрібно. Ось вона, під боком, не лінуйся підкошувати, що і робить залюбки син Максим. Грядки вузькі, на один-два рядки, але довгі. Розрахунок такий, щоб не товктися по них зайвий раз.

- Як казала моя бабуся, у спеку по городу не лазьте, - Антоніна Миколаївна піднімає руки вгору, вказуючи на сонце, - не тривожте рослини. Тільки рано-вранці і пізно ввечері.

Огірки густі, листя лапате, плодам під ним затишно і пекуче сонце не страшне. Тому й урожай хороший.

- А ось синяк. Хороший медонос, - продовжує екскурсію господиня. - Материнка. Ця цілюща трава має бути у кожної жінки на городі, адже в ній жіноча сила. Ось кедроподібна сосна, кедрик, як я її називаю. До речі, яке смачне і корисне варення з молодих соснових шишок! Гбувати просто: порізати шишки начетверо, засипати цукром і періодично перемішувати. Бронхи чистить, рекомендовано курцям. Дам спробувати.

Спробував пізніше. Смачно. Корисно.







Лариса Галета, "Деснянка" №32 (612) від 4 серпня 2016

Хочете отримувати головне в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram.