У 100 років Марина Дуда ще город полола

10 березня Марині Дуді з села Горбове Куликівського району минув 101 рік. Вона при добрій пам'яті. Пригріло весняне сонечко, і бабуся перед Великоднем уперше після зими вийшла надвір. Всілася на порозі. Мружиться.



— Сили покидають. Взимку перехворіла грипом, гірше чути стала, і ноги носити не хочуть, — жаліється старенька. — А ще торік город полола і картоплю перебирала, квасолю лущила. Треба ж невістці Олександрі допомагати. їй уже 74 роки. Сорок років тому вона під поїзд попала. Лівої ноги у неї немає, до коліна протез, а на правій відтяло ступню по саму п'ятку. Та все по хаті робить: і їсти смачненького зварить, і тортів напече, і сорочку мені випере. Спасибі їй, доглядає за мною, як за рідною. Отак удвох і живем.

Чоловік мій з війни не вернувся. Пережила усіх своїх рідних.-Нас у сім'ї семеро дітей було. Я наймолодша. І сина єдиного поховала. Є онуки, правнуки, праправнуки. Хай їм Бог щастя посилає.

— У чому ж секрет вашого довголіття?
— Один Господь знає. Не розкошувала. Спати — зайве не поспапа. Трудно робила, добра мало бачила, а духом не падала. Може, тому досі землю топчу.

Валентина Остерська, тижневик «Вісник Ч» №17 (1511)

Хочете отримувати головне в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram.