32 роки минуло з часу страшної трагедії на ЧАЕС. Аварія сталася в ніч з 26 квітня 1986 року. Спричинили її два теплових вибухи і подальше руйнування 4-го енергоблоку Чорнобильської атомної електростанції. Реактор був повністю зруйнований і в довкілля потрапила велика кількість радіоактивних речовин.
В Чернігові проживає 3123 ліквідатори. Це й військовослужбовці, й пожежні, медики, вчені – всі вони жертвували собою. У філармонійному центрі сьогодні їм дякували за небайдужість і мужність. Вручали почесні грамоти та подяки, підтримували та надихали жити далі.
Олександр Онищенко, голова громадської організації «Союзу інвалідів Чорнобиля, ліквідатори тоді не думали про себе. Оскільки існувала загроза евакуації всіх людей з Чернігова. Тому вони погоджувалися виконувати будь-яку роботу, для того, щоб поліпшити ситуацію. Та радіація далася в знаки. Багатьох вже немає в живих, інші ж дуже хворіють.
Олександр Онищенко: «Середній вік ліквідаторів 67 років. І в тому та позатому році особливо смерть як косою косить людей. В основному це захворювання серцево-судинної системи, а в останні півтора роки – онкозахворювання. Суми для лікування страшні, не підйомні».
Леонід Олексійович інвалід ІІ групи переніс інфаркт та аж 18 хірургічних операцій. Лікарі поставили йому діагноз рак. Попри складність ситуації він не скаржиться на владу. Каже, тут підтримка існує. Але, на жаль, всі проблеми самотужки вирішити неможливо. А держава зараз мало піклується про чорнобильців.
Леонід Кобилянський, ліквідатор на ЧАЕС: «До сих пір багато чорнобильців чекають і підвищення пенсії, які значно нижчі, ніж ті, які отримують інші категорії пенсіонерів, і ліків, бо національний перелік лікарських засобів дуже скорочений для чорнобильців».
Чоловік пригадує ті події, він як полковник медичної служби виїжджав на ЧАЕС допомагати ліквідаторам.
Так само в молодому віці попри вмовляння рідних поїхав у складі підрозділу пожежної охорони і Георгій Петрович.
Григорій Прядко, ліквідатор на ЧАЕС: «Посчастливилось в жизни, что у меня был командир Григоренко. Он нас собрал и сказал, кто хочет идти со мной, тот пойдет, кто откажется – осуждать не буду. Мы договорились идти с ним. Когда откачали воду из-под реактора, сказали, надо выполнить правительственное задание. Мы вышли и в общем выполняли правительственное задание – это дизактивация кровли к прилегающей территории. Единственная ошибка, нам не объяснили, что мы будем делать. Может конечно из-за спешки или не до того было. Но мы, слава Богу, с работой справились. Конечно многих ребят наших уже нет».
Загинув і командир Анатолій Григоренко. А сам Григорій Прядко також не так давно переніс операцію. Має ІІ групу інвалідності. Адже в той час ніхто не міг встановити правильний діагноз, лікарі боялися казати правду. Та все ж він радіє, що живий і тепер допомагає іншим – займається волонтерством.
Сюжет телеканалу «Новий Чернігів»
Хочете отримувати головне в месенджер? Підписуйтеся на наш
Telegram.
Теги: ліквідатори, ЧАЕС, «Новий Чернігів»