В однієї моєї подруги чоловік поїхав за кордон, і в другої. Ось сусід подався, знайомі знайомих. Милиться уже й кум Люди потихеньку лишають свої сім’ї, рідну домівку. Усе заради того, аби заробити грошей. Втім, у кожного своя історія. А тим часом в Україні виникає інша проблема - нестача кадрів. Як висококваліфікованих, так і технічних чи робітничих спеціальностей. Тільки уявіть: у 2017 році кількість вакансій служби зайнятості по всій країні сягнула майже 1 мільйона! Це на 11 відсотків більше, ніж торік. 180 тисяч великих і малих роботодавців шукали собі працівників! У нашій області на початок нового року відкрито 1100 вакантних місць. Найпотрібнїші - інженери, слюсарі, електромонтери... Словом ті, хто вчора помандрував туди, де водяться гроші.

Назад часу не відмотаєш
Жив і працював 36-річний Олександр Ткаченко у Прилуках слюсарем. Зарплата, як у більшості містян, невеличка. її вистачало лише на харчі. Дружина чи не щодня сварила чоловіка, мовляв, мало заробляєш, інші вже давно за кордоном з купою грошей, чого сидиш?! Півроку «пиляла», а тоді Андрій плюнув і зібрався в дорогу. Поїхав у Польщу, до своїх. Прилучани допомогли з житлом, підшукали й роботу. Професію токаря він здобув ще на Батьківщині, тож одразу чоловіка чекали трудові будні. На потужному автомобільному заводі Андрій виготовляє деталі. Отримує 700 евро на місяць. Каже, таких грошей у Прилуках не заробиш. Платнею задоволений, проте чи варте все це?
Його Юля, у перші дні після від’їзду, картала себе:«Навіщо відправила? Як йому тепер там?»
Дні летять, а жінці ще тривожніше на душі. Доньці щодня розповідає, що тато ось-ось приїде і привезе їй найліпшу ляльку, і ведмедика, і все, чого забажає. А в самої сльози котяться... Поки Андрій там гроші заробляє, їхня дитина росте без батька. Дитинство і їхня молодість минають. Назад часу не відмотаєш.
- 22-річна Тетяна Макаренко доглядає діток у Данії, а 54-річна Надія Кот працює прибиральницею в Італії. Отримують чернігівки до півтори тисячі евро. За кордоном роботу на будівництві також добре оплачують. А ще можна збирати ягоди, гриби, фрукти чи овочі. Кількість охочих працювати за межами України невпинно збільшується. Роботу там знайти неважко. У соцмережах, на різноманітних сайтах чи в кадрових агентствах чимало оголошень - тільки вибирай. Іноді люди виїжджають самі, а потім запрошують родичів, друзів, сусідів чи односільчан.
Бажання виїхати за кордон підсилюють внутрішні проблеми: корупція, безупинний ріст курсу іноземної валюти, а відтак і девальвація гривні, ріст цін, підвищення «комуналки» і низька оплата праці. Сьогодні підприємцям та фірмам, щоб знайти кваліфікованого майстра, потрібно ставати в довгу чергу і тривалий час чекати.
Пропозиції і амбіції
- Лишати родину не хочеться. Та й чи легко там? Здоров’я щоб було міцне! У Польщі лінивих, ой, як не люблять, тож доводилося працювати, як волу, - розповідає 35-річний чернігівець Сергій (прізвище не називає). - Зварював деталі, робота важка. Зароблене надсилав додому. І яке ж у мене було розчарування, коли повернувся з Польщі! Усе зароблене на чужині мої проїли! Нічого не заощадили! Тепер оце думаю, як житимемо далі...
За словами чоловіка, на роботу за кордон запрошують усіх: чоловіків, жінок, сімейні пари. Оплата праці - різна. Якщо мова про Польщу, то це від 13 злотих за годину, тобто мінімальна оплата праці на місяць 1459 злотих (10400 грн). У більшості пропозицій житло обіцяють безплатне, за рахунок працедавця, або 50 на 50 - сплачують порівну підприємство і працівник.
Чоловікам пропонують роботу опалубника (23 тис. грн), слюсаря на висотні роботи (40 тис. грн), електрика (ЗО тисяч грн), кухаря, механіка, сантехніка і водія (25 тис. грн), лакувальника і зварювальника (28 тис. грн), токаря (40 тис. грн), арматурника (31 тис. грн), плиточника (70 тис. грн), комплектувальника (20 тис. грн), тракториста (16 тис. грн) тощо. Жінок та сімейні пари чекає робота на птахофабриках, м’ясокомбінатах, у кондитерських цехах або ж на сезонних роботах зі збору врожаю. Запрошують також і висококваліфіковані кадри, приміром, інженерів, ветеринарів, біотехнологів, стоматологів. Цікаво, що найбільшим попитом користуються працівники, котрі володіють німецькою мовою. Адже з Німеччиною у Польщі найтісніші економічні зв’язки.
- Зрозуміло, що всіх цікавить хороший заробіток - від 700 доларів або 600 євро. Це якщо мова про ближнє зарубіжжя - Польща, Чехія чи Словаччина. Люди розуміють ціновий діапазон і погоджуються на таку оплату адже працюватимуть порівняно недалеко від дому. З' деяких амбіції вищі, і вони готові їхати в Німеччину, скандинавські країни - Швецію, Норвегію, Фінляндію, щоб заробляти більше. Це десь від двох тисяч євро, щоб хоча тисячу можна було відкласти, - продовжує Сергій. - Ви думаєте у Європі немає проблеми з кадрами? Місцеві не хочуть працювати фізично. Примусьте німця чи британця збирати полуницю. Не піде, не захоче. Ліпше бути програмістом чи юристом. Тож українці з вищою освітою їдуть у Польщу, поляки -в Німеччину, а хто працюватиме в нас? У некомфортній країні жити і працювати все більше не хочеться... безперспективно.
Влітку наші чоловіки найчастіше трудяться на будівництві, але шукають такі пропозиції, де оплата вища. Жінки погоджуються на роботу прибиральниці або по догляду за літніми людьми, хворими чи прикутими до ліжка. Знання мови і комунікабельність - це додаткова перевага, яка дає можливість претендувати на ліпшу роботу з вищою оплатою.
- Електриком, слюсарем чи столяром без знання мови влаштуватися важко, також має бути відповідна кваліфікація. Зате є безліч інших варіантів. Наші люди їдуть і без проблем дають собі раду, швидко пристосовуються до чужої країни. Шукають тих, хто розуміється, - ділиться досвідом чоловік. - Зі мною працювали переважно люди з сіл, де роботи немає взагалі. Гроші хлопці заробляли, щоб оплатити навчання дітей чи відремонтувати будинок, купити машину. А один дядько хотів допомогти вилікувати онкохвору сестру. Через два місяці кожен з нас уже «пшикав» польською!
Кадри - на вагу золота
За кордоном за місяць люди отримують у середньому по тисячі доларів, а у нас, ледь не за рік. З проблемою пошуку та підбору кадрів стикнувся український малий та середній бізнес. У службі зайнятості кажуть, що наразі є велика проблема з підбором кадрів, яку відчувають практично всі підприємства. І це пов’язано не лише з трудовою міграцією, а й з тим, що професійно-технічні училища сьогодні не навчають або не можуть навчати студентів працювати на тому чи іншому обладнанні. Кадрові проблеми також пов’язані з рівнем заробітних плат.
Експерти прогнозують, що це тільки початок. Люди змушені їхати туди, де більше платять. Погано це чи добре? Якщо залишитися вдома без роботи, є імовірність втратити кваліфікацію, також загострюються соціальні проблеми - бандитизм, квартирні крадіжки, алкоголізм, наркоманія. Той, хто за кордоном зміг по-справжньому реалізувати себе, заробити гроші, частіше всього надсилає їх додому. Донедавна офіційна цифра становила майже 6 мільярдів доларів щорічних переказів. Це позитивно впливає на платіжний баланс. До того ж, люди за кордоном отримують певні навички і культуру поведінки, започатковують вдома власний бізнес. Але у всій цій ситуації, як запевняють експерти, Україна ризикує відстати назавжди, якщо не буде створювати власних високооплачуваних робочих місць. Ось це насправді проблема, а не в міграції кадрів. Стрімкий потік робочої сили - це наслідок слаборозвинутої економіки і низьких темпів економічного росту.
Хто у тренді
Згідно зі статистичними даними, в Україні наразі досі високий попит на фармацевтів, інженерів різних галузей, викладачів, економістів, бухгалтерів, а також ІТ-фахівців. Чернігівщина гостро потребує медиків. Нашій області найбільше не вистачає лікарів-анестезіологів, гінекологів і педіатрів. їх чекають майже в усіх медичних закладах. У більшості районних лікарень працює по одному анестезіологу, а є лікарні, де зазначеного фахівця взагалі нема! Укомплектованість медзакладів лікарями по області становить 73%, а по районах і того менше - 63%. І більшість тих лікарів - пенсійного віку... Останнім часом молодь у райони заманюють житлом. Нещодавно навіть була вакантною посада головного лікаря Талалаївської райлікарні.
У тренді на Чернігівщині також робочі професії: швачки, слюсарі, електромонтери, електрогазозварювальники, водії, токарі, муляри. Також затребувані працівники сфери послуг: продавці, кухарі, офіціанти, перукарі, охоронці. В аграрному секторі: агрономи, трактористи, зоотехніки, доярки. Серед низькокваліфікованих професій найбільш актуальні підсобні робітники, прибиральники, двірники, вантажники та комірники.
За неофіційними даними, за кілька років близько 7 мільйонів українців виїхали на роботу за кордон. Наші сусіди - Чехія, країни Балтії, Польща спрощують для наших співвітчизників працевлаштування. Лише останнім часом кількість вакансій саме для них збілшилася у З,5 разу. Угорщина збирається розширити кількість робочих віз для трудових мігрантів на 50 тисяч. Чехія, де вже працює 220 тисяч українців, планує створити ще 140 тисяч вакансій. Головним же роботодавцем для наших людей лишається в якій, за офіційними даними працює 73 млн співгромадян.
Чи повернуться вони в рідні містечка і села де подекуди немає інфраструктури, шкіл садочків, ФАПів, доріг? Натомість процвітає корупція, і мало хто щось робить заради змін на ліпше життя. А під лежачий камінь, як відомо, і вода не тече.
Лариса Галета, "Деснянка" №5 (690) від 1 лютого 2018
Хочете отримувати головне в месенджер? Підписуйтеся на наш
Telegram.
Теги: трудові мігранти, Лариса Галета, "Деснянка"