GOROD.cn.ua

Головний економіст Чернігова про економіку міста

На даний момент усіх хвилює економічна ситуація, що склалася як в цілому в країні, так і конкретно в нашому місті. І сьогодні на численні запитання читачів відповідає начальник управління економіки Чернігівської міської ради Людмила Максименко.

Іван Васильович, пенсіонер:
— Яка ситуація на основних бюджетоутворюючих підприємствах міста?

— Саме великі підприємства промисловості найгостріше відчули на собі вплив світової кризи. Так, вже у 2008 році у промисловості міста спостерігалося зниження обсягів виробництва, в порівнянні з 2007 роком, на 2%, при запланованому зростанні 4%. Підприємства гостро відчули брак фінансових ресурсів як інвестиційних, так і обігових коштів. Досить складна обстановка і з замовленнями. Тому частина підприємств міста призупинили свою діяльність, інші зменшили обсяги виробництва. Зараз близько 30% працівників промислових підприємств міста перебувають у вимушених неоплачуваних відпустках або мають скорочений робочий день. Тільки за січень-лютий нинішнього року у міському центрі зайнятості зареєстровано 6,6 тис. безробітних громадян. У цілому обстановка досить складна, але мені б не хотілося панікувати. Тому що як і на війні, під час кризи найстрашніше — паніка. На сьогоднішній день основне завдання для промисловості міста — мобілізувати всі зусилля, скоригувати власну маркетингову політику, щоб не допустити звільнень працівників та банкрутства. Необхідно заспокоїтися, зосередити свою увагу на основних завданнях та продовжувати йти вперед.

Олег, підприємець:
— Що робиться керівництвом міста, щоб малий і середній бізнес не пішов у тінь?

— У нашому місті функціонує управління торгівлі та послуг, головним завданням якого є сприяння розвитку малого та середнього бізнесу, тобто створення відповідної інфраструктури, спрощення погоджувальної системи, усілякі консультації тощо. До нас досить часто звертаються підприємці зі своїми проблемами, й ми завжди намагаємося їм допомогти. Нещодавно ми розглядали питання з приводу непосильних ринкових зборів. Винесли його на антикризову робочу групу, підтримали вимоги підприємців та написали звернення до Кабміну та Верховної Ради зі своїми пропозиціями по корегуванню законопроекту. Якщо ж говорити конкретно про збори та податки, розміри яких встановлює безпосередньо міська рада, то вони досить ліберальні, в порівнянні з іншими обласними центрами України. Тобто міська влада всіляко сприяє розвитку бізнесу в Чернігові. Інша справа, що наш менталітет, та й законодавство, створюють підґрунтя підприємцю шукати більш «прості шляхи». Наше законодавство надто лояльне до порушників. З іншого боку, щоб підприємці не йшли в тінь, необхідно виховувати в суспільстві свідомість, патріотизм, те, що в нас, на жаль, повністю загублено.

Ольга Петрівна, вчителька:
— Чи дали істотні результати дії антикризової групи з мінімізації наслідків економічної кризи?

— Антикризова група відпрацювала та чітко визначила ті моменти, у рамках яких ми зможемо допомогти економіці міста. Звичайно, на рівні місцевого самоврядування неможливо подолати кризу, але мета прийняття заходів — це підтримка економіки міста, концентрація зусиль міської ради, структурних підрозділів, керівників підприємств міста на виживання.

Валерій Петрович, працівник комунальної сфери:
— На вашу думку, наскільки бюджет міста, прийнятий на минулій сесії, здійсненний і реальний?

—Скажемо так, що це не найоптимістичніший бюджет, але й не найпесимістичніший. При прийнятті бюджету намагалися враховувати реальну картину, що склалася в економіці міста. Але що буде через місяць або два, вам ніхто не скаже. Тому прогнозувати, як буде розвиватися економічна ситуація в місті та і в цілому в країні — справа невдячна. Будемо намагатися виконати свої завдання, а наскільки їх необхідно скорегувати, покаже час.

Олександр, підприємець:
— Яким чином керівництво міста та міськрада планує підтримувати місцевого товаровиробника?

—Підтримка місцевого товаровиробника — це одне з найважливіших напрямків щодо мінімізації негативного впливу фінансової кризи на економіку міста. Це в першу чергу лібералізація в області земельних питань (придбання та оренда земельних ділянок) і підтримка в реалізації продукції. Ми постійно працюємо в цьому напрямку. Рекомендуємо торговельним мережам, що присутні у нашому місті, укладати договори з місцевими товаровиробниками, щоб продукція наших міських
підприємств була присутня у всіх торговельних мережах Чернігова. Також міська влада та депутатський корпус підтримують фірмову торгівлю. Зараз міською радою вирішуються питання щодо продовження строку дії договорів оренди землі під кіоски та спрощення процедури будівництва павільйонів фірмової мережі. Користуючись нагодою, хочу звернутися до мешканців нашого міста: купуйте продукцію наших підприємств, саме ваш вибір допоможе зберегти промисловість міста та робочі місця для його мешканців.

Артем, держслужбовець:
— Що, на вашу думку, більшою мірою вплинуло на стан багатьох чернігівських підприємств: загальна світова криза або ж прорахунки керівництва цих підприємств у маркетинговій, фінансовій, кадровій політиці тощо?

 —Сказати, що більшою мірою вплинуло, досить важко. Факторів багато, й виділити якийсь основний досить складно. Звичайно, багато в чому спрацював фактор кризи, але з іншого боку — це й неготовність нашої економіки працювати в нових економічних умовах. Сьогоднішній результат — це підсумок роботи не півріччя, не року, це те, що ми напрацювали за час підйому економіки. Тоді ніхто не замислювався про першочерговість зниження затратності виробництва та підвищення конкурентноздатності. І не можна говорити про некомпетентність керівників, скоріше на державному рівні не створені відповідні умови, не відпрацьовані дієві механізми стимулювання зазначених процесів.

Марина, студентка:
— На останній сесії ви презентували програму економіко-соціального розвитку Чернігова. Які її основні положення та особливості, беручи до уваги кризове становище в економіці?

— Основне положення програми — це вижити з найменшими втратами в умовах кризи. У першу чергу — підтримка місцевого товаровиробника, забезпечення зайнятості населення та заощадження кадрового потенціалу, а також підтримка населення в умовах масового звільнення, тобто забезпечення діючих механізмів захисту. Одне з основних завдань — допомогти соціально незахищеним верствам населення вижити в умовах кризи. Інший напрямок програми — впровадження в життя режиму суворої економії. Зараз ставиться завдання переглянути всі бюджетні програми й визначитися в пріоритетності й доцільності їх впровадження. Один з найважливіших напрямків програми — забезпечення стабільного функціонування основних життєзабезпечующих галузей міського господарства: транспортного, житлово-комунального, освіти, медицини тощо.

Віталій, робітник:
— Будівництво в місті практично зупинено. Що буде з КП «Чернігів-будінвест», чи не буде воно закрито?

— Дійсно, ще однією з проблем, спричинених кризою, є скорочення обсягів будівництва. У зв’язку з напруженою економічною ситуацією у галузі будівництва, КП «Чернігівбудінвест» Чернігівської міської ради цього року планує зниження обсягів виконаних робіт і, відповідно, доходів. Однак необхідно зазначити, що це підприємство займається залученням коштів інвесторів у житлове будівництво та здійснює координацію їх дій у частині розвитку інфраструктури міста — саме завдяки його роботі місто розбудовується. Тому ніякі питання щодо закриття підприємства не розглядаються.

Юрій, підприємець:
— У Чернігові діє єдиний дозвільний центр, діяльність якого вже оцінили всі підприємці міста, незабаром запрацює єдиний консультаційний центр. Чи не можна зробити що-небудь подібне з оренди комунальних приміщень? Зараз ми — підприємці-орендарі повністю залежимо від волі та примхи якого-небудь директора школи, бібліотеки, головного лікаря або іншої адміністративної особи, що дає їм можливість зловживати своїм посадовим положенням. А така пряма відкрита схема дала б можливість поліпшити наповнюваність бюджету та запобігла б зловживанням з боку адміністративних осіб.

— У нас уже є такий центр — фонд комунального майна, там можна одержати всю інформацію про приміщення комунальної форми власності, що здаються в оренду. А з приводу того, що захотів здавати або не захотів, згідно з сьогоднішнім законодавством, всі договори оренди зараз укладаються на конкурсній основі.

Ірина, інженер:
— Чи залишилися у власності міста підприємства, які планують продавати цього року?

— Комунальні підприємства ніколи не продавалися, навпаки, більшість з них включені до переліку об’єктів, що не підлягають приватизації. Реальне джерело надходження грошей до бюджету розвитку — це продаж землі та об’єктів нерухомості. Досить довгий час наша міська рада блокувала земельні питання, але зараз уже намітилися значні зрушення в цьому напрямку.

Валентина Григорівна, пенсіонерка:
— З прилавків супермаркетів зникають товари. Чи не загрожує нам загальний дефіцит? Як на це реагують міська влада й зокрема управління економіки?
— Наприкінці минулого року була дійсно досить складна фінансова ситуація в одній з відомих торговельних мереж, представлених у нашому місті. Ці моменти ми розглядали на засіданнях антикризової групи, тобто на спільних нарадах товаровиробників і представників торговельних мереж. І якщо на першій нараді вони не хотіли знайти спільну мову, то вже на наступних були налаштовані на взаємовигідне співробітництво. Можливо, що саме після таких нарад наші товаровиробники й повернулися на наш міський торговельний ринок. І тому я впевнена, що тотальний дефіцит місту не загрожує, тому що на прилавках супермаркетів завжди будуть присутні товари нашого міського товаровиробника.

Підготувала Олена Березкіна, тижневик "Чернігівські відомості", 4 березня 2009 року

Хочете отримувати головне в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram.

Теги: Людмила Максименко, економіка, Олена Березкіна