Одні - малюють, інші - критикують, або Вмієш краще - полізь і зроби!

Чернігівські вулиці заполонило мистецтво. Фасади багатоповерхівок дедалі частіше можна побачити прикрашеними мурал-артом - втіленням найрізноманітніших художніх фантазій і стилів. Переносячи на стіни будинків складні зображення, ми можемо прочитати їх як із близьких, так і з далеких відстаней. Інструменти малювання -пензель або балон з аерозольною фарбою. Настінних полотнищ в обласному центрі понад два десятки. Працювали над ними не лише наші митці, а й закордонні. Деякі картини чернігівцям припали до душі. Це переважно розписи стін, виконані земляками.



А ось роботи немісцевих художників викликали хвилю невдоволень. Різкі, навіть лайливі коментарі люди лишали під світлинами, що викладали в соцмережах. Були й такі, що захищали творіння іноземців, мовляв, умієш краще - полізь і зроби місто добрішим!

Скільки людей - стільки й думок. Для одних - «яскраво і гарно», для інших - «негармонійно, незрозуміло». А чи задумувалися, як воно - творити на висоті? Насправді передати масштабне зображення на стіні - це неабиякі майстерність і... сміливість.

Які у вас враження від муралів обласного центру? Які емоції переповнюють, до яких роздумів спонукають? Кілька прикладів художніх розписів стін Чернігова зібрала «Деснянка».



Це робота відомого художника із Бразилії Родріго Бранко. У рамках Першого міжнародного фестивалю сучасного мистецтва в суспільному просторі «Mural Social Club» він створив картину на стіні будинку у самому центрі міста.

- Мені подобається малювати портрети й додавати їм яскравих відтінків. Я називаю це вільним малюванням, - зазначив Бранко.

Своїм героям Родріго не дає ніякого визначення, «фішка» стріт-артера - незвичайні образи. Бразильський художник брав участь у багатьох експозиціях в усьому світі, зокрема в Німеччині, США, Англії, Бразилії.



Яскравий стінопис під назвою «Бесіда» на фасаді школи №30 створив чилійський митець Моно Гонсалес. 70-річний художник - один з піонерів му-ралізму у Латинській Америці, він почав малювати на стінах ще на початку 1960 років. Головна ідея «Бесіди» - у єднанні людей всієї планети. За задумом автора, його робота має привнести у дитяче мислення більше фантазій для творчого розвитку.



Чернігівський стріт-артер Дмитро Адерихо подарував місту близько двох десятків настінних малюнків. Це картини на колонах під пішохідним та мостом у напрямку столиці. Також портрет першого космонавта України Леоніда Каденю-ка, що по вулиці Льотна. Неабиякої популярності набув мужній козак на фасаді позашкільного навчального закладу «Центр роботи з дітьми та молоддю за місцем проживання» по вулиці Козацькій. Містян захопив і автопортрет - хлопчик з балоном фарби на. стіні будівлі неподалік Молодіжного театру. Малює молодий художник і «пікантні» мурали, на яких зображує відверті образи дівчат. Побачити оголені зображення можна й на паркані неподалік Стрижня.



Французький художник Рорау зобразив ціле місто на стіні школи №20. Тут і багатоповерхівки, магістралі з автівками, дерева... Маленькі деталі, такі як різнокольорові вітражі у вікнах будинків, пара, що підіймається з вентиляції, каже про життя за склом. Квіти серед міської атмосфери, навіть увімкнені фари транспорту, що кудись поспішає. Усе це складається в одне ціле, і мурал починає жити своїм окремим життям. Це мікс між урбаністичним пейзажем Парижа і Чернігова. До речі, Рорау - не лише мураліст, а й професійний графічний дизайнер. Він створює фрески у стилі Бароко, успішно маневруючи між казками та галюцинаціями.



Чи не «найсвіжіший» мурал у місті - зображення картини відомої художниці Євгенії Гапчинської. Він прикрашає стіну багатоповерхівки по вулиці Мсти-славській. Створили його завдяки приватним коштам, а саме: компанії «Віват, Трейдінг!», офіс якої навпроти стінопису. Відомо, що зображувала його чернігівка, яка й працює у цій фірмі.

За словами заступника міського голови Олександра Ломаки, питання авторських прав вирішене, тому жодних проблем не може бути.

Тема стінописів - цікава й захоплююча. Місцева журналістка Юлія Ковтун навіть зібрала всі чернігівські мурали на одній Інтернет-мапі. Для цього їй, правда, довелося подолати велосипедом понад 20 кілометрів, аби на власні очі побачити та сфотографувати їх. На своїй сторінці у Fасеbооk вона написала:

- Було важко, але я таки зробила це. На кілька муралів сил забракло, тож я ш поцупила на сторінках авторів. Попри кріпатуру; я намалювала першу в житті онлайн-мапу Там майже всі чернігівські мурали. Може, щось загубилося, бо знаходиться у потайних хащах. Прошу долучатися до обговорення. Я не експерт, зле маю власну думку. Мурали мають відбивати реальне життя цього міста, історичну епоху або сучасність, Яка різниця? Просто це мас бути нам рідним...

До речі, мапу можна змінювати.

Лариса Галета, "Деснянка" №39 (672) від 28 вересня 2017

Хочете отримувати головне в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram.