Як робляться щеплення дітям із хронічними хворобами

Будь-який вакцинний препарат, що формує специфічний імунітет дитини, може активізувати і побічні імунологічні процеси. Тому в багатьох батьків виникає запитання: як підготувати дитину до планових щеплень, щоб звести до мінімуму ризик виникнення ускладнень?

Особливо це турбує батьків, діти яких страждають на хронічні захворювання, адже організм у такої дитини слабкий, а щеплення — це додаткове навантаження. Про особливості вакцинації дітей, які страждають на хронічні захворювання, розповідає лікар-імунолог Чернігівської міської дитячої поліклініки № 1 Елеонора Данилова:
— Дітям, які страждають на хронічні захворювання, можна робити щеплення тільки у період ремісії захворювання, після проведеного лікування. Дитину обов’язково ретельно обстежують, у тому числі й лабораторно, і якщо лабораторні показники у нормі, малюк гарно себе почуває, робиться щеплення. До того ж, для кожної хворої та ослабленої дитини складають індивідуальний календар щеплень, де суттєво збільшені інтервали між вакцинаціями.
Щеплення дітей із хронічними хворобами проводяться під наглядом лікаря-імунолога та дільничного лікаря-педіатра. У випадках, коли в аналізах спостерігаються зміни, що характерні для загострення хронічного захворювання, подальші щеплення проводять тільки після нормалізації стану дитини, на фоні більш інтенсивного лікування. У ряді випадків до щеплення і після нього призначаються лікарські засоби, що допомагають уникнути ускладнень. Після вакцинації обов’язково здійснюється патронаж щепленої дитини, медичні працівники відвідують малюка вдома або дізнаються про стан його здоров’я за телефоном.

Лікар нагадує, що тимчасовими протипоказаннями для проведення щеплень є гострі інфекційні та неінфекційні захворювання. У цих випадках планові щеплення проводяться через 2-4 тижні після одужання дитини. При нетяжких ГРВІ, гострих кишкових захворюваннях та інших захворюваннях із нетяжким перебігом щеплення проводяться відразу після нормалізації температури.
— Хоча хвороба набагато небезпечніше, ніж можливість мінімальних загострень при вакцинації, є такі захворювання, при яких щеплення протипоказані. Наприклад, алергія на будь-який компонент вакцини, захворювання нервової системи, що прогресують, гідроцефалія та гідроцефальний синдром у ступені декомпенсації, епілепсія, епілептичний синдром із судомами двічі на місяць і частіше тощо. У цих випадках робити щеплення не можна, — підкреслює фахівець.
Елеонора Данилова наголосила, що весь перелік медичних протипоказань до проведення профілактичних щеплень зазначений у наказах Міністерства охорони здоров’я України, яким і користуються спеціалісти дитячих медичних закладів країни.

Про що необхідно попередити лікаря напередодні щеплення

• Про підвищення температури в дні, що передували вакцинації, та будь-які інші ознаки нездоров’я, наприклад, кашлю, чхання, нежиті, що можуть свідчити про початок захворювання.
• Чи є у дитини хронічні захворювання і чи не одержує вона у зв’язку з цим постійно лікарські препарати. Якщо так, то які.
• Чи не було раніше судом, виражених алергічних реакцій на їжу, ліки тощо.

• Обов’язково розкажіть, як дитина переносила попередні щеплення, чи підвищувалася у неї температура, чи погіршувалося самопочуття тощо.
• Не рекомендується робити щеплення відразу після повернення з тривалої поїздки, особливо, якщо різко мінявся клімат, оскільки це погіршує імунітет дитини.

• Необхідно сказати, чи не одержувала дитина в останні три місяці препарати, що виготовлені на основі крові, або чи не проводилося переливання крові. Це впливає на терміни подальшої вакцинації проти кору, краснухи і паротиту (вони збільшуються), оскільки препарати крові містять готові антитіла — специфічні захисні білки крові проти вказаних інфекцій, що «заважають» дитині активно виробити імунітет самій.

Олена Березкіна, тижневик «Чернігівські відомості», 2 листопада 2011 року

Хочете отримувати головне в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram.