• Брухт ДальнобойСервис


Радио

Старый Чернигов - сборник статей

Старый Чернигов - сборник статей First Previous Next Last

ПАМ'ЯТНИК БОГДАНУ ХМЕЛЬНИЦЬКОМУ В ЧЕРНІГОВІ
     У квітні 1956 року було закінчено спорудження пам'ятника Богдану Хмельницькому. Тоді не було урочистого відкриття, тому все відбувалось якось буденно. І тепер, через 50 років, про ювілей ніхто не згадує.
     Міг би нагадати автор, кандидат архітектури, член-ко-респондент Української академії архітектури, лауреат премії ім. І.Маргілевського Андрій Антонович Карнабєд, але він помер рік тому. Втім, я був тоді першокласником середньої школи №3 і добре пам'ятаю, що саме у 1955 році почали щось будувати, а коли навесні зняли риштовання, виявилося, що це пам'ятник Богдану Хмельницькому. До речі, тоді ж почали відновлювати зруйновану П'ятницьку церкву.
     Про події, пов'язані зі спорудженням пам'ятника, мені неодноразово розповідав Андрій Антонович. Він вважає ініціатором спорудження тодішнього першого секретаря обкому партії Василя Маркова. У 1954 році широко відзначилось 300-річчя воз'єднання України з Росією і пам'ятник мав нагадувати саме про цю подію.
     Скульптуру знайшли у Києві. її виготовили зі штучного каменю видатний український скульптор і кінорежисер Іван Кавалерідзе та Галина Петрашевич.
     А на розробку проекту пам'ятника було оголошено конкурс. Його ініціаторами були головний архітектор міста Петро Букловський (перший післявоєнний головний архітектор) та уповноважений спілки архітекторів України Лев Судніков. У конкурсі взяли участь Петро Букловський, начальник обласного управління архітектури Петро Козиць-кий та 27-річний Андрій Карнабєд, який тоді працював у проектному інституті "Облсільпроект". Але проекти були анонімні, і Карнабєд переміг.
     Автор виготовив робочі креслення і побував з ними у Кавалерідзе. Тому проект сподобався, бо автор у ескізах передбачав створити на постаменті композицію: поруч з Богданом поставити його побратимів Мартина Небабу та Степана Подобайла, а також козака та кобзаря. Крім того, Карнабєд вважав, що Богдан повинен повернутись обличчям до Красної площі, бо так вимагали закони архітектури.
     Будівельні роботи виконувало дорожньо-експлуатаційне управління, яке очолював покійний Петро Васильович Семенець. Саме він потім демонтував пам'ятник Сталіну, будував пам'ятник Леніну і ще багато мого у місті. Постамент було споруджено швидко, але грошей у бюджеті не вистачало і тоді. Тому вдалося виконати лише ліплення, яке зробив Степан Соломаха, а замість композиції планувалось встановити навколо Хмельницького вази. Але і цього не зробили. Не спорудили і запланований мозаїчний майданчик, а навколо пам'ятника поклали асфальт.
     Багато версій висунуто щодо того, куди дивиться гетьман. Нібито рішення приймав перший секретар міськкому партії Федір Коротков; "А чого це Хмельницький дивиться на площу? Треба повернути його у протилежний бік, де буде збудовано міськком партії". Були і такі, хто казав, що Богдану треба дивитись на Москву. Є і ті, хто помітив, що гетьман дивиться на обласний спиртотрест, який був тоді на нинішній вулиці Мстиславській, і жартували, що Богдан дивиться, як би випити. Існує версія, що про напрям Богдана запитали у видатного архітектора-реставратора Петра Барановського, який тоді відновлював П'ятницьку церкву. І нібито Барановський порадив встановити пам'ятник на підшипниках, щоб можна було розвернути у будь-який момент.
     Але так і стоїть досі недобудований пам'ятник, і усі п'ятдесят років біля нього призначають побачення.
     Аркадій Стежеринський